Ухвала суду № 37923246, 27.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" лютого 2014 р. м. Київ К/800/33242/13

К/800/32291/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Лосєва А. М. Сіроша М.В. при секретарі Луцак А.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Київської обласної митниці Міндоходів та Прокуратури Київської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2013 року

у справі № 2а-5472/12/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінгсбурі Венчур Україна»

до Київської обласної митниці

за участю Прокуратури Київської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кінгсбурі Венчур Україна» (надалі також - «Позивач», ТОВ «Кінгсбурі Венчур Україна») звернулося суду з адміністративним позовом до Київської обласної митниці (надалі також - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 1 листопада 2012 року №72, №73.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2013 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінгсбурі Венчур Україна» задоволено. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 8 січня 2013 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінгсбурі Венчур Україна» до Київської обласної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 1 листопада 2012 року № 72 та № 73.

Київська обласна митниця та Прокуратура Київської області в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постанову на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2013 року та залишити в силі постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2013 року.

Заслухавши суддю-доповідача, сторін, що беруть участь у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що у жовтні 2010 року позивачем ввезено на митну територію України в режимі «імпорт» товари «Розчинна кава Milagro» за ВМД № 125110002/2010/401612 від 6 жовтня 2010 року. На той час при здійсненні митним органом митного контролю порушень виявлено не було.

До Київської обласної митниці надійшов лист Держмитслужби України від 21 серпня 2012 року № 15/1-15.2-3/1553, в якому зазначено, що за отриманою інформацією від митної адміністрації Федеральної Республіки Німеччини встановлено, що митна вартість на умовах поставки товару СІР Київ, яка заявлена ТОВ «Кінгсбурі Венчур Україна» при митному оформлені імпорту вказаного товару, зменшена в 3 рази в порівнянні з митною вартістю, яка зазначена в документах, наданих митним органом Федеральної Республіки Німеччина вказаною фірмою-експортером, при митному оформленні експорту товару в Україну на умовах поставки FCA Hamburg/Germany.

У зв'язку з отриманням зазначеної інформації, відповідачем було проведено контрольний захід, результати якого оформлені актом від 4 жовтня 2012 року № н/31/12/125000000/35126066.

На підставі акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 1 листопада 2012 року № 72, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» на загальну суму 47322,69 грн., з яких 37858,15 грн. - за основним платежем, та 9464,54 грн. - за штрафними санкціями, та податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 1 листопада 2012 року № 73, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 104109,91 грн., з яких 83287,93 грн. - за основним платежем, та 20821,98 грн. - за штрафними санкціями.

При цьому, згідно акту перевірки позивачем було ввезено на митну територію України в режимі «імпорт» товари «Розчинна кава Milagro» за ВМД № 125110002/2010/401612 від 6 жовтня 2010 року. Згідно з даними графи 31 ВМД товариством задекларовані наступні товари: розчинна 100% натуральна сублімована кава Milagro D'Arte Original: 714 короб. по 8 ск/банок в короб., 5712 банки, вага нетто - 571,2 кг, вага з первинною упак. - 2349 кг.; об'єм банки 100 гр.; дата виготовлення - 3 серпня 2010 року, термін придатності до серпня 2013 року; розчинна 100% натуральна сублімована кава Milagro Gold Roast: 2420 короб, по 8 ск/банок в короб. -19360 банки, вага нетто - 3872 кг, вага з первинною упак. -14467 кг.; об'єм банки 200 гр.; дата виготовлення -23 червня 2010 року, термін придатності до червень 2013, всього: чиста вага - 4443,2 кг., торговельна марка Мilagro", виробник: DEUTSCHE EXTRAKT KAFFEE GMBH; країна виробництва - ВE, місць - 23, упаковано в 3134 картонні коробки на дерев'яних палетах, маркування виробника; розчинна 100% натуральна агломерирована кава Milagro Espresso Italiano 476 короб. по 8 ск/банок в короб. - 3808 банки, вага нетто -380,8 кг., вага з первинною упак. - 1456,5 кг.; об'єм банки 100 гр., дата виготовлення - 21 травня 2010 року, термін придатності до травня 2013 року, всього: чиста вага - 380,8 кг. торговельна марка «Milagro2, виробник: DEUTSCHE EXTRAKT KAFFEE GMBH, країна виробництва - DE, місць 2, упаковано в 476 картонні коробки на дерев'яних палетах, маркуванням виробника; розчинна кава Milagro Beiagio Delux: 160 короб. по 6 ск/банок в короб. - 960 банки, вага нетто - 192 кг., вага з первинною упак. - 557,5 кг.; об'єм банки 200 гр., дата виготовлення - 10 березня 2010 року, термін придатності до березня 2013 року, всього: чиста вага - 192 кг. Торговельна марка «Milagro», виробник: DEUTSCHE EXTRAKT KAFFEE GMBH, країна виробництва - BE, місць - 1, упаковано в 160 картонні коробки на дерев'яних палетах, маркування виробника.

Для переміщення та митного оформлення товарів за ВМД 125110002/2010/401612 від 6 жовтня 2010 року позивачем було надано наступні документи: контракт № 2009-3 від 20 лютого 2009 року, доповнення до контракту № 2009-3 від 20 лютого 2009 року, інвойс № Р/30110 від 23 вересня 2010 року, передавальне розпорядження щодо відвантаження товарів № 80549057 від 28 вересня .2010 року, пакувальний лист № Р/30110 від 23 вересня 2010 року, сертифікат про походження товарів А 638729 від 24 вересня 2010 року, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 27 травня 2010 року № 05.03.02-03/35324, сертифікат відповідності № UA1.033.Х012184-10 від 7 липня 2010 року, CMR №7634 від 29 вересня 2010 року, експортна ВМД від 29 вересня 2012 року № MRN10DE460526340860E2.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 «Предмет договору» контракту № 2009-3 від 20 лютого 2009 року, укладеного між ТОВ «Кінгсбурі Венчур Україна» (покупець) та фірмою «Authentic Beverage International Co LTD, США (продавець), продавець постачає покупцю каву фірми «Deutsche Extrakt Kaffee Gmbh», Гамбург, Німеччина, в кількості та в асортименті згідно з додатками, які є невід'ємною частиною цього контракту.

Відповідно до інвойсу № Р/30110 від 23 вересня 2010 року контрактотримача (продавця) фірми «Authentic Beverage International Co. LTD,», наданого TOB «Кінгсбурі Венчур Україна» під час митного оформлення, вартість товару на умовах поставки FCA HAMBURG становить - 21003,96 євро, а на умовах поставки СІР KIEV- 22703,96 євро.

Згідно з документами, отриманими від митної адміністрації Федеративної Республіки Німеччина та надісланими Держмитслужбою України до Київської обласної митниці листом від 21 серпня 2012 року № 15/1-15.2-3/1553, встановлено, що за даними виробника «DEUTSCHE EXTRAKT GMBH» вартість товару становить 67025,31 євро.

У зв'язку з наведеним, відповідач дійшов висновку, що митна вартість товару, визначена позивачем при митному оформленні товару, не відповідає дійсній митній вартості.

В той же час, судом апеляційної інстанції встановлено, що робочою групою з проведення перевірки було визначено дійсну митну вартість товарів за митною декларацією від 6 жовтня 2010 року № 125110002/2010/401612. Коригування митної вартості товарів було проведено відповідно до інвойсу виробника «DEUTSCHE EXTRAKT GMBH», Німеччина, від 29 вересня 2010 року № 90418022 (умови поставки FCA Гамбург), копії митної декларації країни відправлення (Німеччина) від 2 жовтня 2010 року № MNR 10DE460526340860E2 на суму 67215,31 євро та вартість доставки товару по маршруту Гамбург-Київ, заявленої у ВМД від 6 жовтня 2010 року № 125110002/2010/401612 та зазначеної в інвойсі контрактотримача (продавця «Аuthentic Beverage International Co. LTD», США) від 23 вересня 2010 року № P/30110 на cyму 1700 євро.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в спірних правовідносинах позивачем визначено митну вартість поставленого згідно з контрактом № 2009-3 від 20 лютого 2009 року на підставі митної декларації №125110002/2010/401612 від 6 жовтня 2010 року товару за першим методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за такі товари.

В матеріалах справи містяться митні декларації № 125000008/9/417351 від 4 червня 2009 року (інвойс № Р/29064 від 19 травня 2009 року) та № 125110002/2010/401299 від 2 серпня 2010 року (інвойс № Р/30068 від 18 червня 2010 року), на підставі яких позивачем були здійснені поставки товарів згідно з умовами контракту № 2009-3 від 20 лютого 2009 року з декларуванням їх митної вартості саме за ціною вказаного контракту.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що вартість та асортиментний перелік товарів, опис яких міститься в графі 31 вищевказаних митних декларацій, в повній мірі відповідає вартісним показникам та асортиментному переліку товарів, імпорт яких здійснений згідно зі спірною митною декларацією № 125110002/2010/401612 від 6 жовтня 2010 року, однак, в зазначених випадках митний орган погодився з заявленою позивачем ціною товару, не вказав на будь-які порушення позивачем чинного митного законодавства.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що вказані обставини є преюдиційним фактом відсутності порушень митних правил з боку позивача.

Таким чином, враховуючи, що визначення митної вартості товару згідно з митною декларацією № 125110002/2010/401612 від 6 жовтня 2010 року було здійснено позивачем за першим методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, правомірність застосування якого не заперечується відповідачем щодо здійснення інших поставок аналогічних товарів згідно з умовами контракту № 2009-3 від 20 лютого 2009 року на підставі митних декларацій № 125000008/9/417351 від 4 червня 2009 року (інвойс № Р/29064 від 19 травня 2009 року) та № 125110002/2010/401299 від 2 серпня 2010 року (інвойс № Р/30068 та 18 червня 2010 року), про що свідчать висновки Довідки планової виїзної документальної перевірки № д13/13/125000000/35126066 від 12 березня 2013 року, суд апеляційної інстанції прийшов до юридично правильного висновку, що збільшення відповідачем податкових зобов'язань з ввізного мита та податку на додану вартість, зазначених в податкових повідомленнях-рішеннях форми «Р» від 1 листопада 2012 року № 72 та № 73 є неправомірним, а тому останні підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Крім цього, суд апеляційної інстанції правильно звернув увагу на наступне.

Відповідно до статті 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів. які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. І лише в разі неможливості застосування жодного із зазначених у статті 266 вказаного Кодексу методів, митна вартість визначається за резервним методом у відповідності до статті 273 цього ж Кодексу.

Однак, доказів послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів або неможливості застосування попередніх методів відповідачем суду не надано, в той час як встановлено судом апеляційної інстанції у відповідача була така можливість, оскільки матеріалами справи підтверджено здійснення позивачем поставки аналогічних товарів у червні 2009 року та серпні 2010 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що незастосування відповідачем у спірних правовідносинах другого-п'ятого методів визначення митної вартості товарів є необґрунтованим.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалене по справі рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим, а зазначена в касаційній скарзі позиція відповідача не знаходить свого підтвердження матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, суд, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційні скарги Київської обласної митниці Міндоходів та Прокуратури Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: А.М. Лосєв

М.В. Сірош