Ухвала суду № 37922419, 11.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8907/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

11 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Бєлової Л.В. та Аліменка В.О.,

при секретарі: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Східної митниці Міноходів на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ондулін будівельні матеріали» до Східної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2013 року ТОВ «Ондулін будівельні матеріали» звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Східної митниці Міндоходів, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 24.05.2013 року № 99.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2013 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що суд вважає необґрунтованими висновки акта перевірки про заниження позивачем митної вартості товарів по 8-ми ВМД, митне оформлення по яким проводилося Східною митницею та про заниження ПДВ, на підставі чого суд дійшов до висновку про неправомірність спірного грошового нарахування.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення ст. 159 КАС України в частині законності та обґрунтованості судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказів від 14.12.2012 №1230, від 08.02.2013 №71, від 13.03.2013 №83, від 22.03.2013 №190 та згідно з п. 3 ст. 345, п.п. 1, 2 ст. 346 Митного кодексу України Київською регіональною митницею проведено планову документальну перевірку дотримання позивачем законодавства України з питань державної митної справи за період з 30.12.2009 по 30.11.2012, оформлену актом від 23.04.2013 №12/13/100000000/24588148.

Перевіркою встановлено порушення ст. 58 Митного кодексу України у частині не включення до митної вартості імпортованих товарів повної суми транспортних витрат, що призвело до заниження ПДВ на 24724,20 грн. по Східній митниці.

На підставі даного акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 24.05.2013 № 99, яким за порушення ст. 267 МК України і ст. 58 МК України, п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» і п. 190. 1 ст. 190 Податкового кодексу України позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 30905, 25 грн., у т. ч.: 24724, 20 грн. - основний платіж; 6181, 05 грн. - штраф.

Приймаючи зазначене рішення, митний орган виходив з того, що позивачем не було включено до складу митної вартості імпортованих товарів вартості оренди залізничних вагонів та вартості транспортно - експедиційних витрат, які встановлялися йому в рахунках ПП «Аскалон».

На думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано не погодився із зазначеними доводами відповідача, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що протягом періоду, за який проводилася перевірка, позивачем здійснювалося ввезення на митну територію України та митне оформлення товарів, зокрема Східною митницею проведено митне оформлення товарів на підставі таких ВМД: від 13.10.2010 №700000010/2010/12084; від 14.10.2010 №700000010/2010/12145; від 22.10.2010 №700000010/2010/12564; від 09.11.2010 №700000010/2012/13398; від 12.11.2010 №700000010/2012/13638; від 22.11.2010 №700000010/2012/14057; від 07.12.2010 №700000010/2012/14778; від 13.12.2010 №700000010/2012/15110.

З метою організації перевезень вантажів, позивачем укладено з ПП «Аскалон» договір про надання послуг з експедирування експортно-імпортних вантажів від 12.02.2009 №003/02/09, копія якого є в справі. Також, позивачем було укладення і інші договори на транспортно-експедиційне обслуговування, у т.ч. з ПП «Аскалон», однак вони не стосуються періоду та товарів, митне оформлення яких проведено Східною митницею.

Відповідно до договору про надання послуг з експедирування експортно-імпортних вантажів від 12.02.2009 №003/02/09 між позивачем (Замовник) та ПП «Аскалон» (Експедитор) Експедитор за дорученням та за рахунок Замовника зобов'язується організувати перевезення вантажів замовника залізничним та автомобільним транспортом по території України. Експедитор надає Замовнику додаткові послуги, пов'язані з перевезенням його вантажів по території України та інших країн на умовах договору та додаткових угод до нього. Сторони здійснюють приймання-передачу послуг шляхом складання Актів приймання-передачі, в яких фіксуються всі транспортно-експедиційні послуги, отримані Замовником від Експедитора. За надання послуг Замовник сплачує Експедитору винагороду. Сторонами погоджені ставки та умови перевезення, які зазначені в доповнення до договору (специфікаціях ставок на перевезення). Ставка включає в себе: тариф на автоперевезення до станції завантаження; перевантаження вантажу з автомобіля в вагон на складі; оформлення провізних документів, митне оформлення вантажу на експорт; підготовка та подача вагону на станцію завантаження; залізничний тариф ст. Воля Барановская - ст. Киев-Петровка-ст.Изов; оренда вагону, винагорода Експедитора; розрахунковий час використання вагону - 18 діб.

Згідно з наявними у справі копіями вказаних ВМД та декларацій митної вартості (далі - ДМВ) до складу митної вартості імпортованих товарів позивачем (декларантом) включалися витрати на транспортування до митного кордону України, а саме:

- згідно з копіями ВМД від 13.10.2010 №700000010/2010/12084 і ДМВ від 13.10.2010 позивачем задекларовано у складі митної вартості товарів витрати на транспортування у сумі 132459 грн., що підтверджується наявними у справі копіями довідки ПП «Аскалон» від 11.10.2010 №006/10 про витрати на транспорт, рахунків-фактур ПП «Аскалон» від 11.11.2010 №СФ-0000324 на суму 44153 грн. (вагон №58033390), №СФ-0000325 на суму 44153 грн. (вагон №58032798), №СФ-0000326 на суму 44153 грн. (вагон №58032236);

- згідно з копіями ВМД від 14.10.2010 №700000010/2010/12145 і ДМВ від 14.10.2010 позивачем задекларовано у складі митної вартості товарів витрати на транспортування у сумі 132459 грн., що підтверджується наявною у справі копією довідки ПП «Аскалон» від 14.10.2010 №0012/10 про витрати на транспорт;

- згідно з копіями ВМД від 22.10.2010 №700000010/2010/12564 і ДМВ від 22.10.2010 позивачем задекларовано у складі митної вартості товарів витрати на транспортування у сумі 90030 грн., що підтверджується наявними у справі копіями довідки ПП «Аскалон» від 19.10.2010 №0016/10 про витрати на транспорт, рахунків-фактур ПП «Аскалон» від 19.10.2010 №СФ-0000344 на суму 45015 грн. (вагон №58032475), №СФ-0000345 на суму 45015 грн. (вагон №58033200);

- згідно з копіями ВМД від 09.11.2010 №700000010/2012/13398 і ДМВ від 09.11.2010 позивачем задекларовано у складі митної вартості товарів витрати на транспортування у сумі 113199 грн., що підтверджується наявними у справі копіями актів здачі-прийняття робіт від 15.11.2010 №ОУ-0000320 на суму 37733 грн. (вагон №58016387), №ОУ-00000321 на суму 37733 грн. (вагон №53789608), №ОУ-0000322 на суму 37733 грн. (вагон №58024399);

- згідно з копіями ВМД від 12.11.2010 №700000010/2012/13638 і ДМВ від 12.11.2010 позивачем задекларовано у складі митної вартості товарів витрати на транспортування у сумі 106693 грн., що підтверджується наявними у справі копіями акта здачі-прийняття робіт від 15.11.2010 №ОУ-0000325 на суму 34480 грн. (вагон №58024811), рахунка-фактури від 12.11.2010 №СФ-0000376 і акта здачі-прийняття робіт від 15.11.2010 №ОУ-00000323 на суму 37733 грн. (вагон №58040692), рахунка-фактури від 12.11.2010 №ОУ-0000377 і акта здачі-прийняття робіт від 15.11.2010 №ОУ-0000324 на суму 37733 грн. (вагон №58040197);

- згідно з копіями ВМД від 22.11.2010 №700000010/2012/14057 і ДМВ від 22.11.2010 позивачем задекларовано у складі митної вартості товарів витрати на транспортування у сумі 106693 грн., що підтверджується наявними у справі копіями рахунка-фактури від 22.11.2010 №СФ-0000387 та акта здачі-прийняття робіт від 23.11.2010 №ОУ-0000334 на суму 34480 грн. (вагон №58048778), рахунка-фактури від 22.11.2010 №СФ-0000388 на суму 34480 грн. (вагон №58016841), рахунка-фактури від 22.11.2010 №СФ-0000389 і акта здачі-прийняття робіт від 23.11.2010 №ОУ-00000336 на суму 37733 грн. (вагон №58026725);

- згідно з копіями ВМД від 07.12.2010 №700000010/2012/14778 і ДМВ від 07.12.2010 позивачем задекларовано у складі митної вартості товарів витрати на доставку в загальному розмірі 73610 грн., у т.ч.: транспортування - 54570 грн., завантаження, розвантаження - 19040 грн., що підтверджується наявними у справі копіями довідки ПП «Аскалон» від 06.12.2010 №004/12 про витрати на транспорт, рахунка-фактури ПП «Аскалон» від 06.12.2010 №СФ-0000401 на суму 36805 грн. (вагон №58040692) і акта здачі-прийняття робіт від 06.12.2010 №ОУ-0000351 на загальну суму 48582 грн., рахунка-фактури ПП «Аскалон» від №СФ-0000402 на суму 36805 грн. (вагон №58016387) і акта здачі-прийняття робіт від 06.12.2010 №ОУ-0000352 на загальну суму 48582 грн.; акти включають, також, вартість перевезення по території України і ПДВ

- згідно з копіями ВМД від 13.12.2010 №700000010/2012/15110 і ДМВ від 13.12.2010 позивачем задекларовано у складі митної вартості товарів витрати на доставку в загальному розмірі 69196 грн., у т.ч.: транспортування - 50156 грн., завантаження, розвантаження - 19040 грн., що підтверджується наявними у справі копіями актів здачі-прийняття робіт від 13.12.2010 №ОУ-0000353 на загальну суму 47793 грн. (вагон №58024399) і №ОУ-0000354 на загальну суму 47793 грн. (вагон №53789608), що включають також вартість перевезення по території України і ПДВ.

Вказані довідки, рахунки-фактури і акти здачі-прийняття робіт містять інформацію про маршрут до кордону України (Н.Новгород (Росія) - станція Тополи-експ. (Україна)), вказано номери залізничної накладної (СМГС) та вагону, а також витрати окремо по кожному вагону окремо. У рахунках-фактурах і актах здачі-прийняття робіт, крім того, вказується вартість перевезення вантажів по території України та нарахована у зв'язку з цим сума ПДВ.

Отже, з наведеного вбачається, що виставлені ПП «Аскалон» на користь позивача акти не містять вартість оренди залізничних вагонів і вартість винагороди експедитору, як зазначається в акті.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем, ПП «Аскалон» виставляло загальну вартість транспортних витрат у розрізі до та після кордону України, яка відповідно до умов договору включала всі інші витрати.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, в основному висновки акта перевірки ґрунтуються на даних зустрічної звірки ПП «Аскалон», в ході якої запитувалася інформація та роз'яснення з документальним підтвердженням кожної окремої складової понесених на перевезення витрат. Однак, дані зустрічної звірки підтверджують зазначену в довідках ПП «Аскалон» про транспортні витрати за жовтень-грудень 2010р., рахунках-фактурах, актах здачі-прийняття робіт вартість транспортних витрат і не свідчать про те, що позивачем (декларантом) було занижено їх розмір до митного оформлення.

Відповідно до ст. 267 МК Кодексу України визначено, що митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до ч. 2 цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем не доведено, що позивач ніс більші або додаткові фактичні витрати на транспортування порівняно з тими, які відображені в довідках, рахунках - фактурах, актах, відповідач дійшов до помилкового висновку, що позивачем включено до складу митної вартості товарів вартість транспортних витрат не у повному обсязі.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на методичні рекомендації з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони мають рекомендаційний характер, не були зареєстровані в Міністерстві юстиції України, тобто не відповідають нормам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що також вірно зазначено судом першої інстанції.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Східної митниці Міноходів - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 17 березня 2014 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

Л.В. Бєлова

.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.