Ухвала суду № 37922418, 11.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 736/1278/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кутовий Ю.С. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

11 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Безименної Н.В.,

суддів - Бєлової Л.В. та Аліменка В.О.,

секретаря - Проценко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління соціального та соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області на ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 19 вересня 2013 року за заявою ОСОБА_2 про зміну способу виконання рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області, зацікавлена особа: Управління державної виконавчої ГУЮ в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Корюківського районного суду Чернігівської області від 19 вересня 2013 року заяву ОСОБА_2 про зміну способу виконання рішення суду задоволено: змінено спосіб і порядок виконання рішення за виконавчим листом № 2-а-2719/11 виданого 03 травня 2012 року Корюківським районним судом Чернігівської області про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області здійснити ОСОБА_2 виплату недоотриманої частини щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у відповідності до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат станом на момент виплат та з урахуванням проведених виплат; встановлено наступний спосіб виконання постанови суду № 2-а-2719/11 від 27.04.2011 - «стягнути з Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області на користь ОСОБА_2 недоотриману частину щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в сумі 4680 ( чотири тисячі шістсот вісімдесят) гривень у відповідності до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Не погоджуючись із судовим рішенням, Управління соціального та соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що виконання рішення суду про стягнення коштів боржником за якими є державний орган, шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з рахунків такого державного органу може бути здійснене лише у разі наявності відповідних бюджетних призначень державному органу, а саме для виконання рішень суду.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Корюківського районного суду від 27 квітня 2011 року зобов'язано УПСЗН Корюківської РДА Чернігівської області здійснити ОСОБА_2 виплату недоотриманої частини щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у відповідності зі ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п'яти мінімальних зарплат станом на момент виплати та з урахуванням проведених виплат.

За приписами пункту другого частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).

Аналіз резолютивної частини постанови Корюківського районного суду Чернігівської області та синтез наведених процесуальних норм дають підстави зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідача цим судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які суд задовольнив.

За таких обставин ОСОБА_2 просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови. Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст. 198, 223 КАС України).

Відтак суд першої інстанції, задовольняючи заяву про зміну способу виконання рішення, не звернув увагу та не врахував відмінності між позовною вимогою як обраним судом видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення як одного з його заходів, чим змінив постанову суду по суті за відсутності на це процесуальних повноважень.

Крім того, частиною першою статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.

З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що «захист порушеного права у судовому рішенні» і «спосіб виконання судового рішення» не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами).

Аналіз оскаржуваного рішення суду першої інстанції свідчить про те, що суд першої інстанції, змінюючи спосіб виконання постанови суду, фактично змінив її суть, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції.

Наведена позиція також викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 лютого 2014 року у справі № К/800/598/14.

З врахуванням наведеного, ухвала Корюківського районного суду Чернігівської області від 19 вересня 2013 року підлягає скасуванню, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління соціального та соціального захисту населення Корюківської РДА Чернігівської області - задовольнити частково.

Ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 19 вересня 2013 року - скасувати та постановити нову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_2 про зміну способу виконання рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 17 березня 2014 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді Л.В. Бєлова

В.О. Аліменко

.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Бєлова Л.В.

Аліменко В.О.