Ухвала суду № 3791692, 14.05.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня  2009 року                                                       №22-а-11957/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді                                           Ніколіна В.В.,

суддів                                                                Онишкевича Т.В., Обрізка І.М.,

при секретарі судового засідання                  Тарнавській Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львова апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову господарського суду Хмельницької області від 07.07.2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Хмельницькому,

ВСТАНОВИЛА :

В травні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001282301/0/4162 від 23.05.2008 року, № 0001292301/0/4163 від 23.05.2008 року.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 07.07.2008 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» задоволено, визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001282301/0/4162 від 23.05.2008 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання по сплаті податку на прибуток в розмірі 803857 грн., де 566972 грн., - основна заборгованість, 236885 грн. – штрафні (фінансові) санкції та № 0001292301/0/4163 від 23.05.2008 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання по сплаті податку на додану вартість в розмірі 9609 грн., де  6406 грн. – основне зобов’язання, 3203 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вказане судове рішення в апеляційному порядку оскаржено відповідачем Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому.

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому у поданій апеляційній скарзі просить постанову господарського суду Хмельницької області від 07.07.2008 року скасувати та винести нову, якою відмовити позивачу в його позовних вимогах, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права та невідповідність його висновків обставинам справи.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції не взято до уваги, що позивач вживав заходів щодо стягнення боргу, які не спричинили погашення заборгованості. Позов ТзОВ „Хмельницький КХП" до СТОВ „Лан" про стягнення заборгованості в сумі 44254 грн. задоволено рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.01.2007 року. На рішення суду був виданий наказ від 05.02.2007 року про примусове стягнення даної суми. 30.03.2007 року виконавчі документи було повернуто стягувачеві в зв'язку з відсутністю майна та коштів на рахунках СТОВ „Лан". Стягнення даної суми проведено не було. Відповідно до п. п. 5.2.8. п. 5.2. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 року №283/97-ВР (далі - Закон № 283) безнадійну дебіторську заборгованість віднесено до складу валових витрат. Таким чином, дану суму позивач відніс двічі до складу валових витрат. Підтвердження валових витрат, понесених підприємством в 1 кварталі 2004 року, які за правилом першої події могли бути відображені в рядку 04.1. декларації з податку на прибуток, підприємством під час перевірки не надані. Також до складу валових витрат за III квартал 2007 року позивачем віднесено витрати по оплаті послуг приватному нотаріусу Каплуну Ю.В. за посвідчення договору іпотеки без наявності документальних доказів їх виконання та підтвердження відповідними документами в сумі 11764 грн. Відповідно до п. п. 5.3.8. п. 5.3. ст. 5 Закону № 283 не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. По даних бухгалтерського обліку позивача витрати по оплаті послуг приватному нотаріусу Каплуну Ю.В. за посвідчення договору іпотеки відображені на підставі виписки банку № 0000178 від 28.08.07 921 „Адміністративні витрати" та рахунку 3771 „Розрахунки з іншими дебіторами". За перевіряємий період підприємство віднесло до валових витрат авансові платежі за об'єкти нерухомості, що не здані в експлуатацію, в сумі 2211873 грн. відповідно до договору № 02-7/2/2005 від 22.11.2005 року. Відповідно до п. 5.1. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до розділу VII „Додаткові умови" Контракту оформлення права власності здійснюється бюро технічної інвентаризації після здачі будинку та пред'явлення клієнтом завіреної копії цього контракту, довідки про оплату 100% загальної приведеної площі конкретної квартири та Акту приймання-передачі квартири, що підтверджують його право на отримання квартири, як цілісного майнового комплексу. У відповідності до ст. 331 Цивільного Кодексу України право власності на квартири виникає з моменту внесення в реєстр нерухомого майна. Відповідно до п.  1.6 ст. 1 вищевказаного Закону, товари-матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. Згідно з п. п. 1.1. ст. 1 цього ж Закону, матеріальний актив - основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів. Згідно з п. п. 1.2 ст.1 вищевказаного Закону, нематеріальні активи об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визначені у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку. В п. 8.2.1 п.8.2 ст. 8 вищевказаного Закону зазначено, що під терміном основні фонди слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання в господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів і дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей та вартість яких перевищує 1000 грн. і поступово зменшується в зв'язку з фізичним або моральним зносом. На даний час предмет договору, за який здійснено авансовий платіж не введений в експлуатацію, а тому не може відноситись до основних фондів а також і до матеріальних активів, товарів, за якими може бути здійснено компенсацію вартості згідно п. 5.1 ст. 5 вищевказаного Закону, а отже не може відноситись до валових витрат виробництва та обігу. До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо вій довший за рік). Пунктом 1.43 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.І997 року № 283/97-ВР передбачено, що інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування, а також національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у випадках, зазначених цим Законом, які не суперечать цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування у частині визначення термінів. Пунктом 3.1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Мінфіну України від 20.10.99 р. №246, зареєстровано в Мін'юсті України від 02.11.99 р. №751/4044 із внесеними змінами і доповненнями встановлено, що норми цього Положення (стандарту) не розповсюджуються на незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов'язані з ними. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92, зареєстровано в Мін'юсті України від 18.05.2000 р. № 288/4509 . Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Також судом не взято до уваги, що на момент проведення перевірки не було надано накладну від постачальника СФГ „Альфа", на підставі якої підприємством в грудні 2007 року до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ 6406 грн.  Відповідно до п. п. 7.4.5 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (Іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). На момент проведення перевірки дану накладну не було надано.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає  задоволенню з наступних мотивів.

На підставі направлень № 004464 від 19.03.2008 р. та № 004533 від 16.04.2008 р. працівниками ДПІ у м. Хмельницькому проведено перевірку ТОВ „Хмельницький комбінат хлібопродуктів" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 31.12.2007 р.

За наслідками проведеної перевірки 15.05.2008 р. складено акт № 4155/23-4/00952404 „Про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 31.12.2007 р. В даному акті зазначено, що в порушення п. п. 12.1.4 п. 12.1 ст. 12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в другому кварталі 2007 р. до складу валових витрат по порядку 04.13 декларації по прибутку підприємством віднесено оплату СТОВ „Лан" в сумі 44 254,00 грн. за зерно пшениці згідно договору купівлі-продажу № 468 від 22.03.2004 р. без надання первинних документів, які підтверджують наявність безнадійної заборгованості.

П. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. до складу валових витрат віднесено витрати по оплаті послуг приватному нотаріусу Каплуну Ю,В. за посвідчення договору іпотеки без наявності документальних доказів їх виконання та підтвердження відповідними документами в сумі 11 764,00 грн.

П.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.1, ст. 5, п. 1.32, п. 1.6 ст. Закону підприємством до складу валових витрат віднесено витрати по перерахуванню грошових коштів ТОВ „Укрстандарт" відповідно до договору № 02-7/2/2005 від 22.11.2005р. за об'єкти нерухомості, які не здані в експлуатацію.

В порушення п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. підприємством в грудні 2007р. до складу податкового кредиту віднесено сума ПДВ - 6406 грн., яка не підтверджена податковою накладною № 19 від 19.12.2007р. СФГ „Альфа".

Позивачем 15.05.2008 р. подано до податкового органу заперечення до акту перевірки № 4155/23-4/00952404.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Хмельницькому прийняті податкове повідомлення-рішення № 0001292301/0/4163 від 23.05.2008 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 9 609 грн., з яких 6 406 грн. - за основним платежем, 3 203 грн. - штрафні санкції та податкове повідомлення-рішення № 0001282301/0/4162 від 23.05.2008 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по сплаті податку на прибуток в розмірі 803 857 грн., з яких 566 972 грн. - за основним платежем, 236 885 грн. - штрафні санкції.

22.03.2004   р. між ТОВ „Хмельницький комбінат хлібопродуктів" та СТОВ „Лан" укладено договір купівлі-продажу № 468, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю зерно пшениці базисних кондицій в кількості 200 000 кг., по ціні 50 коп. за 1 кг.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 25.01.07 р. позов ТОВ „Хмельницький комбінат хлібопродуктів" до СТОВ „Лан" про стягнення суми 44 254,32 грн. здійсненої позивачем попередньої оплати задоволене. Постановою державного виконавця від 30.03.2007р. виконавчий документ повернуто стягувачеві у зв'язку з відсутністю майна у боржника.

27.08.07 р. між АКБ „Тас-Комерцбанк" та ТОВ „Хмельницький комбінат хлібопродуктів" укладено іпотечний договір та договір застави. Згідно рахунку № 8003-05 від 27.08.07 р. виставленого приватним нотаріусом Каплуном Ю.В. позивач перерахував платіжними дорученнями № 2185 та № 2176 від 28.08.07 р. за посвідчення договору іпотеки на рахунки місцевого бюджету та приватного нотаріуса 11 764,71 грн.

22.11.2005   р. між ТОВ „Укрстандарт" та ТОВ „Хмельницький комбінат хлібопродуктів" укладено контракт № 02-7/2/2005, на виконання якого позивач на підставі виставлених рахунків, платіжними дорученнями № 3055 від 06.10.06 р., № 3067 від 09.10.06 р., № 63 від 11.01.07 р., № 282 від 07.02.07 р., № 894 від 10.04.07 р., № 1264 від 24.05.07 р., № 1709 від 10.07.07 р., № 2329 від 07.09.07 р., № 2774 від 17.10.07 р, № 2914 від 12.11.07 р., № 7 від 19.12.07 р. за виконані будівельно-монтажні роботи шляхом безготівкових розрахунків перерахував ТОВ „Укрстандарт" кошти в розмірі 2 211 873 грн.

В матеріалах справи наявна податкова накладна № 19 від 19.12.2007 р. згідно якої СФГ „Альфа" (продавець) передало ТОВ „Хмельницький комбінат хлібопродуктів'' (покупець) гречку на загальну суму 38 438,40 грн., з яких 6 406,40 грн. - податок на додану вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1.25 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на час проведення перевірки) безнадійна заборгованість - це заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна, зокрема, фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності).

Відповідно до п. 12.1 п. п. 12.1.1 ст. 12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на час проведення перевірки) платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а)      платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

б)      зазначена    затримка    в     оплаті     (наданні   інших   видів компенсацій) перевищує 90 календарних, днів та   платник   податку   - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку  досудового   врегулювання   спору   або   не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством;

в)      за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Пп.15.1.1 п.15.1 ст. 15 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"' передбачено, що податковий орган має право самостійно визначати суму податкових зобов'язань у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1 095 днів, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

За вимогами п. п. «б» пп. 4.1.4. п.4.1 ст. 4 даного Закону податкові декларації з податку на прибуток підприємств подаються протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, тобто така декларація мала б бути подана платником не пізніше 10.05.2004 р. Від цієї дати до дня прийняття спірного рішення № 001282301/0/4162 від 23.05.08 р., пройшло більше ніж 1 095 днів. Наведені фактичні обставини, які підтверджуються належними доказами, та положення норм чинного законодавства свідчать про правомірність дій позивача на включення суми 44 254 грн. до складу валових витрат.

Згідно вимог ч.4 п. п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, включення позивачем витрат на оплату послуг нотаріуса до валових, підтверджується актом прийому-передач і виконаних послуг від 27.08.07 р., рахунком № 8003-05 від 27.08.07 р., платіжними дорученнями № 2185, 2176 від 28.08.07 р. А згідно Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вищезазначені документи є первинними обліковими документами бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.2.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Відповідні норми закону не містять положень про те, що операції по купівлі товару для подальшого його продажу не включаються до складу валових витрат.

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств'' установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Донарахування відповідачем по спірному податковому повідомленню-рішенню № 0001292301/0/4163 податку на додану вартість в сумі 9 609 грн. із-за відсутності податкової накладної № 19 від 19.12.2007 р. яка підтверджує факт отримання від СФГ „Альфа" зерна гречки, спростовується доданою до матеріалів адміністративного позову накладною № 19 від 19.12.2007 р., реєстром отриманих та виданих податкових накладних № 12 за грудень 2007 р., податковою декларацією за грудень 2007 р.

За таких обставин судова колегія апеляційної інстанції вважає неправомірними вимоги податковим органом податкових зобов’язань Товариству з обмеженою відповідальністю «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» з податку на додану вартість та податку на прибуток на підставі висновків проведеної перевірки.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Отже, судом першої виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду при встановлені обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись  ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254  КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Хмельницької області від 07.07.2008 року у справі № 16/366-НА залишити без змін.

    Ухвала  набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

                   Головуючий                                                                         В.В.Ніколін

                   Судді                                                                                     Т.В.Онишкевич

                                                                                                                  І.М.Обрізко