Ухвала суду № 3788156, 13.05.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2009 року № 22а-7642/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Каралюса В.М. та Стародуба О.П.,

при секретарі судового засідання - Романишин О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської обл. та Першого заступника прокурора Закарпатської обл. на постанову господарського суду Закарпатської обл. від 11.03.2008р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській обл., третя особа Головне управління Державного казначейства України у Закарпатській обл., про скасування податкових повідомлень-рішень про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И Л А:

17.01.2008р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» звернувся до господарського суду з позовом, в якому, із врахуванням поданих під час розгляду справи уточнень позовних вимог, просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції /МДПІ/ Закарпатської обл. № 517/3/23-0/32836226 від 19.01.2006р., № 517/1/23-0/32836226 від 06.10.2006р., № 517/2/23-0/32836226 від 08.11.2006р., якими позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість /ПДВ/ за червень 2006 року на суму 91816 грн.; стягнути з відповідача понесені судові витрати (а.с.3-7, 227-228, 233).

Постановою господарського суду Закарпатської обл. від 11.03.2008р. заявлений позов задоволено; скасовані податкові повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ № 517/3/23-0/32836226 від 19.01.2006р., № 517/1/23-0/32836226 від 06.10.2006р., № 517/2/23-0/32836226 від 08.11.2006р., якими позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за червень 2006 року на суму 91816 грн. (а.с.240-245).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову господарського суду оскаржили відповідач Ужгородська МДПІ та Перший заступник прокурора Закарпатської обл., які покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просять суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.248-251, 252-256).

Вимоги апеляційних скарг обґрунтовують тим, що сума 91816 грн., на яку зменшено суму бюджетного відшкодування позивача, сплачена постачальникам товарів у травні 2006р. по податковим накладним, отриманим від постачальників у попередньому періоді, тобто у квітні 2006 року. Із змісту вимог пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7, пп.7.8.1 п.7.8 Закону України «Про податок на додану вартість», наказу ДПА України № 213 від 15.06.2006р., листа ДПА України № 7251/7/16-1517 від 18.04.2006р. слідує, що при заповненні Рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати із суми податкового кредиту попереднього податкового періоду ті суми податку, які фактично сплачені у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів грошовими коштами, включаючи суми податку, які фактично сплачені у такому ж попередньому податковому періоді при ввезенні на митну територію України товарів (супутніх товарів), у тому числі і суми податку на додану вартість, які були сплачені грошовими коштами у такому попередньому періоді, як оплати податкового векселя, виданого при імпорті товарів. Тобто, у Рядок 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування включаються суми ПДВ по тих товарах (послугах), податковий кредит по яких виник в одному податковому періоді з оплатою.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданих апеляційних скарг, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції, позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за червень 2006 року із Розрахунком суми бюджетного відшкодування та Заявою про повернення суми бюджетного відшкодування із зазначенням суми бюджетного відшкодування ПДВ до повернення на рахунок платника у банку 521020 грн., з якої 91816 грн. сплачено позивачем постачальникам послуг (товарів) у травні 2006 року по податковим накладним, отриманим від постачальників товарів (послуг) у березні 2006 року (а.с.18-28).

Протягом 10.-20.08.2006р. працівниками Ужгородської МДПІ проведено документальну позапланову перевірку по питанню відшкодування податку на додану вартість ТзОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» за червень 2006 року, по результатам якої складено Акт перевірки № 26/23-0/32836226 від 10.08.2006р. (а.с.29-40).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, 7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2006 року на суму ПДВ 91816 грн.

На підставі наведеного Акта перевірки і по результатам процедури апеляційного узгодження податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 517/3/23-0/32836226 від 19.01.2006р., № 517/1/23-0/32836226 від 06.10.2006р., № 517/2/23-0/32836226 від 08.11.2006р., якими позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість /ПДВ/ за червень 2006 року на суму 91816 грн. (а.с.10, 234, 235), при цьому подані позивачем скарги до податкових органів різних рівнів були залишені без задоволення.

З наведеного слідує, що спір виник з приводу правомірності заявлення позивачем до бюджетного відшкодування у червні 2006 року суми податку, яка була сплачена у травні 2006 року (тобто у попередньому періоді) по податковим накладним, які були виписані постачальниками позивача у березні 2006 року.

Відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, діючій на момент виникнення спірних відносин):

пп.7.7.1. - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

пп.7.7.2. - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно листа ДПА України № 14110/5/16-1116 від 28.11.2005р. залишок від'ємного значення податку після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню в послідуючих звітних періодах у разі проведення розрахунків за товари (послуги) в частині від'ємного значення податку.

Системний аналіз вищевказаних норм вказує на те, що чинне законодавство (як і діюче на момент виникнення спірних відносин) не ставить настання права на бюджетне відшкодування в залежність від звітного періоду та не обмежує суми бюджетного відшкодування звітним періодом, тобто не ставить настання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли в отримувача товару виникло зобов'язання перед постачальниками, а визначає, що суми податку на додану вартість мають бути сплачені у попередньому податковому періоді постачальникам товарів.

Також податкове законодавство не містить норм, які б у спірному правовідношенні прямо вказували на порушення з боку платника податків формування податкового кредиту та дозволяли зменшувати суму бюджетного відшкодування.

До аналогічних висновків, з якими погоджується колегія суддів, прийшов суд першої інстанції, при цьому слід вказати й на те, що сторонами не оспорюється проведення господарських операцій позивачем і його контрагентами, фактична сплата суми ПДВ позивачем постачальникам у попередньому періоді, що є істотною обставиною для бюджетного відшкодування.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що Закон України «Про податок на додану вартість» передбачає, що у разі фактичної несплати платником податку у попередньому звітному податковому періоді сум ПДВ, підтверджених виданими податковими накладними, такий платник податку втрачає право на бюджетне відшкодування в наступному податковому періоді з включенням цих сум до складу податкового кредиту; в подальшому при підтвердженні фактичної сплати бюджетне відшкодування є можливим.

Таким чином, ТзОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» не порушувало вимог пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, 7.7.2. п.7.7 ст.7 ,  а в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які з достовірністю підтверджують доводи, викладені у позовній заяві, та обґрунтовують неправомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень (а.с.53-226, 230).

Доводи апелянтів в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

За таких обставин заявлений позов є підставним і обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційні скарги на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській обл. та Першого заступника прокурора Закарпатської обл. на постанову господарського суду Закарпатської обл. від 11.03.2008р. залишити без задоволення, а згадану постанову господарського суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.М.Каралюс

О.П.Стародуб