Ухвала суду № 37899162, 13.03.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 227/5636/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2028/2014

Головуючий в 1 інстанції - Притуляк С.А.

Доповідач - Гапонов А.В.

Категорія 32

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2014 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Бугрим Л.М.,

суддів Халаджи О.В., Гапонова А.В.,

при секретарі Лавицькому Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» на рішення Добро-пільського міськрайонного суду Донецької області від 02 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 02 грудня 2013 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з Товариства з додаткової відповідальністю «Шахта Білозерська» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3000 грн.

Стягнуто з Товариства з додаткової відповідальністю «Шахта Білозерська» до державного бюджету України судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 02 грудня 2013 року скасувати, постановити нове, яким повністю відмовити у задоволені позову.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначив, що судом не було встановлено факт наявності моральної шкоди, ступінь вини відповідача з настання професійного захворювання, чи були порушені правила охорони праці на виробництві. Крім того судом було безпідставно визнано наявність моральної шкоди, виходячи лише з того, що у позивача встановлено стійку втрату працездатності. А також апелянт зазначив, що позивачем не було надано доказів, які підтверджують наявність факту заподіяння моральної шкоди.

В судове засідання належним чином повідомлені сторони не з'явились.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що згідно з трудовою книжкою позивача на виробництві відповідача він працював 3 20.09.2007 року в тому числі на посадах з повним робочим днем під землею, звільнений 15.08.2013 року за ст. 40 п. 2 КЗпП України.

Під час виконання трудових обов'язків 11.05.2011 року, він отримав травму, а саме рубану рану 4 пальця правої кисті, відкритий перелом нігтьової фаланги, ушкодження розгинача 4 пальця правої кисті.

Позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Білозерській міській лікарні з діагнозом: наслідки виробничої травми рубану рану 4 пальця правої кисті, відкритий перелом нігтьової фаланги, ушкодження розгинача 4 пальця правової кисті, що підтверджується відповідною випискою.

Висновком МСЕК від 10.07.2012 року встановлено 10% втрати професійної працездатності безстроково, вказано, що є потреба медикаментозному лікуванні.

Також , судом першої інстанції встановлено, що травма була отримана позивачем на виробництві, внаслідок незабезпечення відповідачем безпечних умов праці.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що позивач працював у відповідача в шкідливих умовах на підземних роботах, отримав професійне захворювання, внаслідок якого втратив працездатність на 10 %, що встановлено висновком МСЕК від 10.07.2012 року. Ушкодження здоров'я спричиняє потерпілому моральні страждання.

Право позивача на відшкодування моральної шкоди закріплено ст.. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" та згідно з пунктом "е" п. 1 частини 1 ст. 21 та частини 2 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов'язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди, в редакції, яка діяла на момент виникнення права у позивача на відшкодування моральної шкоди, тобто на 21.12.2005 року.

Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року №-3235-1У зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст. 1 та абзацу 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, підпункту "е" п. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст.34 Закону, а також згідно п. 22 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року №-489-У, який набрав чинності з 1 січня 2007 року, з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинено на 2007 рік дію абзацу 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку, підпункту "е" пункту 1 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 34.

Право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" так і Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік".

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення моральної шкоди з Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» - відповідача.

Визначення судом моральної шкоди в розмірі 3000 грн. відповідає встановленим обставинам справи, переживанням, які відчував потерпілий в зв"язку з ушкодженням здоров"я, його станом здоров"я, ступінь втрати професійної працездатності, з врахуванням висновком МСЕК від 10.07.2012 року 10% втрати працездатності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не є підставами для скасування рішення суду.

Згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» відхилити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 02 грудня 2013 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: