Ухвала суду № 37899113, 30.01.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 225/5253/13-ц Номер провадження 22-ц/775/606/2014

Головуючий 1 інстанції Бухтіярова О.М.

Доповідач Мірута О.А.

Категорія 51

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2014 року апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді - Дундар І.О.,

суддів Мірута О.А., Алексєєва А.В.,

при секретарі Чекіній А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 14 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу «шахта «Торецька» Державного підприємства «Дзержинськвугілля» про перерахунок суми,-

В С Т А Н О В И В :

28.08. 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Відокремленого підрозділу «шахта «Торецька» Державного підприємства «Дзержинськвугілля», в якій просив суд призначити по справі судово-бухгалтерську експертизу, перед якою поставити питання про здійснення перерахунку базової заробітної плати для нарахування одноразової допомоги, щомісячних виплат згідно процентів втрати працездатності; проіндексувати нову базову заробітну плату в сторону збільшення за тарифами від 18.11.1997 року з урахуванням ПКМУ № 1100 від 03.10.1997 року; визначити заборгованість по одноразовій допомозі та щомісячним виплатам за період з липня 1995 року по квітень 2011 року; про індексувати суми щомісячних недоплат, посилаючись на наступне.

Наказом № 713-П від 31.08.1995 року відповідачем йому була визначена базова заробітна плата із розрахунку квітень-червень 1995 року в розмірі 56442717 крб., із розрахунку якої визначені щомісячні платежі 56442717 крб. Х 50%= 28 221 358 крб. та одноразову допомогу в розмірі 56442717 крб . Х 40% = 2 257 7078 680 крб. Ці нарахування дійсні тільки для серпня 1995 року. У серпні 1995 року жодних нарахувань здійснено не було. У вересні тарифні ставки виросли на К 1,5, в зв»язку з чим базова заробітна плата повинна бути 56442717 крб. Х 1,5 = 84 664 075,5 крб., а одноразова допомога 84 664 075,5 крб. Х 40% = 3 386 563 020 крб., а щомісячні платежі 84 664 075,5 крб. Х 50% = 42 221 000 крб. Одноразова допомога, визначена наказом № 713 П від 31.08.1995 року в розмірі 2257708680 крб. була отримана ним з січня 1998 року по травень 2004 року, але вже в розмірі 22 577, 09 грн. На теперішній час перед ним існує борг в розмірі 1 090 051 330 крб. або 10 900, 51 грн. Борг по щомісячним виплатам склав за серпень 1995 року склав 42 332 000 - 28 221 000 = 14 111 000 крб. Борг за липень 1995 року складає 3 013 500 крб.

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 14 листопада 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу «шахта «Торецька» Державного підприємства «Дзержинськвугілля» про стягнення суми, - відмовлено.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права та є необґрунтованим, посилаючись на те, що відмова суду першої інстанції у проведені судово-бухгалтерської експертизи привела до відсутності визначення базової заробітної плати, відсутня відповідь по заборгованості за щомісячними платежами з 07.1995 року, чому та на підставі яких розрахунків йому сплачена одноразова допомога за 09.1995 року, розрахунок базової заробітної плати за 12 повних календарних місяців виконаний з урахуванням занижених коефіцієнтів. Просив скасувати рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 14 листопада 2013 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, здійснивши перерахунок сум.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити. Додав, що він наполягає на здійсненні перерахунку сум, стягувати нічого з відповідача він не бажає.

Відповідач в судове засіданні апеляційного суду не з»явився, повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.172).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції, діючи в межах заявлених позовних вимог, виходив з того, що Відокремленим підрозділом «шахта «Торецька» Державного підприємства «Дзержинськвугілля» здійснювалось позивачеві нарахування одноразової допомоги та щомісячних виплат відповідно до процентів втрати працездатності відповідно до винесених постанов з урахуванням коефіцієнтів. Позивачем не надано суду доказів на підтвердження вимог викладених у позовній заяві, тому суд відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог за безпідставністю та недоведеністю порушення права позивача з боку відповідача.

З такими висновками суду першої інстанції не можна не погодитись, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального права.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ВП «шахта «Торецька» ДП «Дзержинськвугілля».

28.05.1985 року ОСОБА_1 був травмований, 04.11.1994 року МСЕК встановила йому 10% втрати працездатності.

08.08.1995 року ОСОБА_1 МСЕК встановила 50% втрати працездатності по сукупності: травма 28.05.1985 року-10%, та пневмоконіоз- з 25.07.1995 року-40%.

П. 22 Правил відшкодування власником підприємства , установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров»я, пов»язаним з виконанням ним трудових обов»язків (далі-Правила) визначено, що середньомісячний заробіток для обчислення розміру відшкодування потерпілому втраченого заробітку (або відповідної його частини) визначається за бажанням потерпілого за 12 або 3 повні календарні місяці, що передували каліцтву, а при професійному захворюванні-стійкій втраті професійної працездатності.

З заяви ОСОБА_1 від 28.08.1995 року вбачається, що він просив нараховувати відшкодування шкоди із розрахунку середнього заробітку за три місяці (квітень, травень, червень 1995 року) (а.с. 6).

З довідки про заробітну плату ОСОБА_1 за квітень-червень 1995 року вбачається, що вона складає: за квітень - 66 032 500 крб.; за травень- 56 342 500 крб.; за червень - 44 790 000 крб., а взагалі 169 328 150 крб : 3місяці =56442717 крб. (а.с.33).

З матеріалів справи (а.с. 16) вбачається, що коефіцієнт 1,5 був введений з 01.09.1995 року, а тому правомірно не застосований відповідачем при здійсненні розрахунку базової заробітної плати для відшкодування шкоди позивачу.

П. 24 Правил передбачено, що середньомісячний заробіток, обчислений у порядку, передбаченому у п.п. 22,23 цих Правил, береться для визначення розміру одноразової допомоги потерпілому або його сім»ї та утриманцям у разі смерті потерпілого.

Наказом № 713 від 31.08.1995 року по шахті «Торецька» ( а.с. 7) ОСОБА_1 встановлений розмір середнього заробітку за 3 місяці до встановлення професійної працездатності в розмірі 56442717 крб. Наказано виплачувати ОСОБА_1: на відшкодування шкоди в місяць із розрахунку 56442717 крб. Х 50%=28221358 крб. з 25.07.19954 року по 08.08.1996 року та одноразову допомогу із розрахунку56442717 крб.Х40%= 2257708680 крб.

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 31 травня 2013 року встановлено, що до заробітної плати ОСОБА_1, з якої нараховувались йому оплати за відпустки, лікарняні та за здачу крові в 1993-1995 роках, застосовувались всі коефіцієнти росту тарифних ставок, дані оплати були нараховані та сплачені ОСОБА_1 в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом першої інстанції висновку експертизи судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки (л.д.66) з висновку судово-бухгалтерської експертизи № 2606/25/4743/24 , складеному 30.08.2010 року вбачається, що експертами брався в розрахунок середнього заробітку як за 3 повні календарні місяці березень, травень та квітень 1995 року, тоді як для визначення середнього заробітку для спірних правовідносин повинні були братися квітень, травень і червень 1995 року.

Одноразова допомога ОСОБА_1, і цю обставину не заперечував відповідач в суді першої інстанції, виплачувалася частинами, а погашена в повному обсязі в травні 2004 року.

Відповідно до п.2 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету міністрів від 20.12.1997 року №1427 передбачено, що компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.

Постановою Кабінету міністрів № 159 від 21.02.2001 року затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв»язку з порушенням термінів їзх виплати, яким передбачено, що у разі затримки виплати компенсації підлягають лише щомісячні суми відшкодування шкоди, нараховані за період, починаючи з 1 січня 2001 року

В зв»язку з тим, що одноразова допомога ОСОБА_1 була нарахована у вересні 1995 року, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що вона не підлягає компенсації, але на підставі вищевикладених норм.

При прийнятті рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що відповідач здійснював позивачу нарахування одноразової допомоги та щомісячних виплат відповідно до процентів втрати працездатності відповідно до винесених постанов з урахуванням коефіцієнтів та правильно послався на ст. 60 ЦПК України визначивши недоведеність позивачем своїх позовних вимог, оскільки кожна особа зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо необгрунтованості позовних вимог ОСОБА_1, оскільки він не навів доводів, які б спростовували висновок суду.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не випливають з обставин справи, ніякими належними, допустимими та переконливими доказами не підтверджені, не ґрунтуються на законі та не впливають на правильність висновків суду першої інстанції..

Таким чином, колегія суддів, переглядаючи справу в межах апеляційного оскарження та заявлених позовних вимог, підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачає, у зві»язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 14 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Судді: