Ухвала суду № 37884247, 12.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 лютого 2014 року 804/614/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кальника В.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про визнання протиправними наказу № 106-од від 06.11.2013 р., направлення на проведення перевірки № 298/16/264 від 06.11.2013 р., акту перевірки характеристик продукції № 100281 від 07.11.2013 р. та скасування рішень № 400 від 18.11.2013 р., № 401 від 18.11.2013 р., №173 від 18.11.2013 р., -

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРІБЬЮШН» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області, у якому позивач просить:

- визнати протиправними: наказ на проведення перевірки від 6 листопада 2013 року №106-од, направлення на проведення перевірки від 6 листопада 2013 року №298/16/264, акт перевірки характеристик продукції від 6 листопада 2013 року №100281;

- скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18 листопада 2013 року № 400;

- скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18 листопада 2013 року № 401;

- скасувати постанову про накладення штрафних санкцій від 18 листопада 2013 року № 173.

Сторони в судове засідання не з'явилися.

У відповідності до вимог ст. 128 КАС України, справу розглянуто без участі сторін, на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали позовної заяви, проаналізувавши зміст заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про закриття провадження за позовними вимогами про визнання протиправними направлення на проведення перевірки та акту перевірки, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо платник податків вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав чи свобод (стаття друга, підпункт 1 пункту 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

З наведених норм права випливає, що особа на власний розсуд визначає, чи порушені її права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

У свою чергу висновки акту перевірки про виявлені порушення та власне сам акт (у тому числі акт, на підставі якого у подальшому було винесене рішення про застосування штрафу або застосовані інші заходи) не є рішенням органу владних повноважень, а відтак не породжує для особи настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на її права, обов'язки та законні інтереси, що у свою чергу виключає можливість такої особи, з урахуванням статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на їх оскарження у судовому порядку.

Що стосується акту перевірки, на підставі якого у подальшому було винесене рішення про застосування штрафу, то висновки такого акту поряд з іншими доказами можуть бути предметом дослідження під час вирішення спору про оскарження рішень або дій винесених або вчинених на підставі відомостей, викладених в такому акті.

Таким чином, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, лише фіксує допущені порушення та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Направлення на проведення перевірки, що видається працівнику контролюючого органу, також не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, не впливає на права та обов'язки позивача. Крім того, саме позивач самостійно вирішує чи допускати працівників контролюючого органу до перевірки.

Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Таким чином, в розглянутій частині заявлений спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а справа в зазначеній частині не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у даній справі в частині позовних вимог про визнання протиправними направлення на проведення перевірки від 6 листопада 2013 року №298/16/264 та акту перевірки характеристик продукції від 6 листопада 2013 року №100281.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. 165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про визнання протиправними наказу № 106-од від 06.11.2013 р., направлення на проведення перевірки № 298/16/264 від 06.11.2013 р., акту перевірки характеристик продукції № 100281 від 07.11.2013 р. та скасування рішень № 400 від 18.11.2013 р., № 401 від 18.11.2013 р., №173 від 18.11.2013 р. в частині позовних вимог про визнання протиправними направлення на проведення перевірки від 6 листопада 2013 року №298/16/264 та акту перевірки характеристик продукції від 6 листопада 2013 року №100281.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя В.В. Кальник