Постанова № 37884246, 15.01.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 р. Справа № 804/14783/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя за участю:Букіна Л. Є., секретаря судового засіданняЧервяченко Д.В., представника позивача представника відповідача Баштаненко Т.С., Книжник Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дніпро» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дніпро» (далі - позивач, ТОВ «Гріно-Дніпро») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області (далі - відповідач, ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська), в якій просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів, які полягають в проведенні перевірки ТОВ «Грінко-Дніпро», в результаті якої складено акт № 1463/224/3511268 від 07.05.2013 року про результати документально позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість та з податку на прибуток ТОВ «Грінко-Дніпро» під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Матадор» за липень, вересень 2012 року та ТОВ «Шоковита» за жовтень 2012 року їх реальності та повноти відображення в обліку;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 0000191502 від 01.02.2013 року про сплату податку на додану вартість на загальну суму 318 729,00 грн. та штрафних санкцій на суму 159 364,50 грн.; № 00002115502 від 01.06.2013 року про сплату податку на прибуток на загальну суму 34 895,00 грн. штрафних санкцій на загальну суму 17 447,50 грн.

Ухвалою від 15.01.2014 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, які полягають в проведенні перевірки ТОВ «Грінко-Дніпро», в результаті якої складено акт № 1463/224/3511268 від 07.05.2013 року про результати документально позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість та з податку на прибуток ТОВ «Грінко-Дніпро» під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Матадор» за липень, вересень 2012 року та ТОВ «Шоковита» за жовтень 2012 року їх реальності та повноти відображення в обліку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковим органом безпідставно зроблені в акті перевірки висновки про визнання правочинів ТОВ «Грінко-Дніпро» з ТОВ «Матадор» та ТОВ «Шоковіта» нікчемними лише на підставі актів перевірки контрагентів позивача, за результатами яких не підтверджені господарські операції за правочинами. На думку позивача, ТОВ «Грінко-Дніпро» не має відповідати за будь-які можливі порушення податкового законодавства, вчинені контрагентом.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні доводам позовної заяви. У судовому засіданні представник позивача додатково пояснила, що господарські операції із контрагентами були реальними, позивач за укладеними угодами отримував роботи та послуги, що підтверджується первинними документами, які відповідачем під час проведення перевірки не досліджувались.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, посилаючись на те, що до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Грінко-Дніпро». На думку відповідача, позивачем під час проведення перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських операцій із зазначеними контрагентами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки посадових осіб податкової служби під час здійснення податкового контролю, врегульовано положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 21.1.1. п. 21.1. ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно до відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно зі ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом:

ведення обліку платників податків, в порядку, визначеному в главі 6 ПК України;

інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в порядку, визначеному в главі 7 ПК України;

перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу (згідно глави 8 ПК України), а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Судом встановлено, що позивач - ТОВ «Грінко-Дніпро» (код за ЄДРПОУ 35112687) перебуває на податковому обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська 03.01.2013 року за № 2150/10/22-429 до ТОВ «Грінко-Дніпро» направлено запит про надання пояснень та документальних підтверджень із ТОВ «Матадор» та ТОВ «Шоковіта»

Запит отримано представником позивача 07.02.2013 року.

На запит позивачем надано наступні копії документів: договір, платіжні доручення, податкові накладні, акти надання послуг, картка рахунку № 631.

Наказом ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 17.04.2013 року № 486 призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Грінко-Дніпро».

Перевірку проведено з 18.04.2013 року по 24.04.2013 року з відома генерального директора Глазунова К. І. та головного бухгалтера ОСОБА_6

За результатами перевірки складено акт від 07.05.2013 року № 1463/224/35112687 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість та з податку на прибуток ТОВ «Грінко-Дніпро» під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Матадор» з липень, вересень 2012 року та ТОВ «Шоковіта» за жовтень 2012 року їх реальності та повноти відображення в обліку.

Не погодившись з актом перевірки позивачем подано до податкового органу заперечення від 22.05.2013 року та отримано відповідачем 22.05.2013 року, на які відповідь позивачу не надана та не були враховані податковим органом при прийняті оскаржуваних рішень.

Відповідно до Акту перевірки від 07.05.2013 року № 1463/224/35112687, оформленого за результатами перевірки, податковим органом зроблені висновки про:

- не реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ «Грінко-Дніпро» по ланцюгу з постачальником ТОВ «Матадор» за липень, вересень 2012 року та ТОВ «Шоковита» за жовтень 2012 року;

- порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 318729 грн., у тому числі за вересень 2012 року на суму 224 333 грн., за жовтень 2012 року на суму 90 563 грн., за листопад 2012 року на суму 3833 грн.;

- порушення п.п. 14.1.27, п.п.14.1.36 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України встановлено заниження податку на прибуток підприємств на суму 34 897 грн. за 4 квартал 2012 року.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Грінко-Дніпро» (замовник) укладено Договір про надання послуг щодо вивезення та утилізацію побутових відходів з ТОВ «Матадор» (виконавець) від 01.02.2013 року.

Виконавець за цим договором зобов'язується виконати послуги із вивезення та утилізації твердих побутових та негабаритних відходів, згідно до заявок Замовника, а Замовник прийняти ці послуги та оплатити, в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Вартість послуг з вивезення та утилізації твердих побутових відходів становить 33,33 за 1 куб.м. без ПДВ.

На виконання умов договору ТОВ «Матадор» поставлено товари (роботи, послуги), про що виписані податкові та видаткові накладні за липень 2012 року та за вересень 2012 року.

Суми податку на додану вартість включено до податкового кредиту відповідних періодів.

Відповідно до Акту перевірки податковим органом враховані висновки, викладені в Акті перевірки контрагента позивача, зокрема, Акт перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 року № 7200/224/31820299, відповідно до якого порушено ТОВ «Матадор» ст. 185 ПК України в частині оподаткування податку на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт, послуг з контрагентами покупцями.

Тому, податковим органом зроблені висновки, що у зв'язку із не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ у ТОВ «Матадор», відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях по ланцюгу постачання товару, робіт, послуг підприємствам-покупцям.

Також, перевіркою встановлено, що ТОВ «Грінко-Дніпро» (замовник) укладено Договір про надання послуг з технічного обслуговування та/або ремонту автомобільних транспортних засобів чи їх складових частин з ТОВ «Шоковіта» (виконавець) від 03.10.2012 року.

Виконавець за цим договором бере на себе зобов'язання надати Замовнику послуги з технічного обслуговування та/або ремонту автомобільних транспортних засобів чи їх складових частин,у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин).

Вартість послуг погоджується сторонами щодо кожного виду робіт і вказується в наряді-замовленні, який є невід'ємною частиною цього Договору.

На виконання умов договору ТОВ «Шоковіта» виконані роботи, про що складені акти виконаних робіт та податкові накладні за жовтень 2012 року.

Суми податку на додану вартість включено до податкового кредиту відповідних періодів.

Відповідно до акту перевірки податковим органом враховані висновки, викладені в Акті перевірки контрагента позивача, зокрема, Акт перевірки від 21.12.2012 року № 7206/229/33421689, відповідно до якого ТОВ «Шоковіта» порушено ст. 185 ПК України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товарів, робіт/послуг з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями.

Тому, податковим органом зроблені висновки, що у зв'язку із не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ у ТОВ «Шоковіта», відсутні об'єкти оподаткування податком на прибуток по операціях по ланцюгу постачання товару, робіт, послуг підприємствам-покупцям.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.06.2013 року № 0000191502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 318 729,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 159 364,50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 01.06.2013 року № 0000211502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 34 895 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 17447,5 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням про результати розгляду скарги від 19.08.2013 року Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та рішенням про результати розгляду скарги від 30.09.2013 року Міністерства доходів і зборів України скарги ТОВ «Грінко-Дніпро» залишені без задоволення, податкові повідомлення-рішення - без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з такого.

Акт перевірки ТОВ «Грінко-Дніпро» від 07.05.2013 року № 1463/224/35112687 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися. З'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків проведено поверхнево без посилання на достовірні факти та первинні документи.

При цьому, в обґрунтування висновків Акту перевірки перевіряючі однобічно обмежилися виключно цитуванням окремих частин та висновків актів про результати документальних перевірок контрагентів позивача, без посилань на будь-які докази, в тому числі первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що могли б достовірно підтвердити або спростувати наявність зазначених в них обставин.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту визначає п. 198.1 ст. 198 ПК України.

Згідно п. 198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього розділу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій повинно досліджуються податковим органом з урахуванням даних фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту податковому органу надано первинні документи, в тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт.

Первинні документи позивача відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідність податкових накладних за спірними взаємовідносинами вимогам ст.201 ПК України не заперечується відповідачем.

Суд зазначає, що податковим органом висновки про не підтвердження реальності проведених операцій зроблені лише на підставі актів перевірок контрагентів позивача без посилання на дослідження та аналіз наданих до перевірки документів, у тому числі без дослідження умов укладених договорів та їх виконання.

Порядок надання платниками податків документів врегульовано статтею 85 ПК України.

Згідно п.85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Після початку перевірки додаткові первинні документи від позивача не витребувались, в акті перевірки не зазначалось про їх відсутність чи дефектність оформлення, що виключало можливість платнику податків надати заперечення на акт перевірки із відповідними первинними документами.

Слід зазначити, що межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальних характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником податків. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що були вчинені іншими особами, згідно з законом неможливе.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків і відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Відповідно до пункту 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України» зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Також Європейський Суд з прав людини в пунктах 70, 71 рішення від 22.01.2009 року у справі «Булвес проти Болгарії» зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаному із сплатою ПДВ, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків з подання звітності по ПДВ, неможливість для неї забезпечити дотримання постачальником обов'язків подавати звітність по ПДВ і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи ПДВ, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов'язків своєчасного подання звітності по ПДВ і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пені.

Отже, оскільки здійснена відповідачем в Акті перевірки кваліфікація операцій є бездоказовою та суперечить даним досліджених первинних документів, вона не може слугувати підставою для висновків щодо недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку.

Крім того слід зазначити, що згідно оскаржених податкових повідомлень-рішень штрафну (фінансову) санкцію накладено у розмірі 50 % від суми основного платежу.

Згідно статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення, якими контролюючим органом визначені суми податкового зобов'язання, на момент прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень не є узгодженими, а тому накладення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50 % від суми основного платежу є безпідставним.

За таких обставин суд доходить висновку про протиправність та необхідність скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 01.06.2013 року № 0000191502, № 0000211502, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дніпро» - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 01.06.2013 року № 0000191502, яким збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 478 093,50 грн.; від 01.06.2013 року № 0000211502 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 52 342,50 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 20.01.2014 року.

Головуючий суддя Л.Є. Букіна