Ухвала суду № 37876962, 26.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2013 року

справа № 2а-6890/08/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з’явився

відповідача: - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу приватного підприємства «Дніпропетровська трубна компанія»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року

у справі № 2а-6890/08/0470

за позовом приватного підприємства «Дніпропетровська трубна компанія»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

про скасування рішень,-

встановила:

Приватне підприємство «Дніпропетровська трубна компанія» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, в якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м . Дніпропетровська від 23.11.2007 № 0001272304/0, від 23.11.2007 № 0001282304/0, від 27.12.2007 № 0001272304/1, від 27.12.2007 № 0001282304/1, від 11.04.2008 № 0001272304/2, від 11.04.2008 № 0001282304/2.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно визнано правочини нікчемними, внаслідок чого безпідставно встановлено, що підприємством завищено валові витрати та податковий кредит.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постанову суду мотивовано тим, що позивачем неправомірно віднесено у періоді, що перевірявся, до складу валових витрат витрати на придбання товару та до складу податкового кредиту - ПДВ, сплачене у ціні придбаних товарів за договорами з контрагентами, оскільки придбання цих послуг не підтверджене у встановленому законом порядку.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (т.2 а.с.121), в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач зазначає, що судом першої інстанції надано невірну оцінку сертифікатам якості на придбаний товар та посилається на неправомірність зробленого в зв’язку з цим висновку про нікчемність договорів, укладених з контрагентами підприємства.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.12.2006, за результатами якої складено акт від 12.11.2007 № 476/234/33475033/01-046 (т.1, а. с.17-48).

23 листопада 2007 року на підставі даного акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001272304/0, яким підприємству донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 96901998,30 грн., у т. ч. 50938050 грн. – за основним платежем, 45963948,30 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0001282304/0, яким підприємству донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 58968207 грн., у т. ч. 39312138 грн. – за основним платежем, 19656069 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а. с.9, 10).

За результатами застосованої позивачем процедури адміністративного оскарження скарги підприємства залишені без задоволення та ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська винесені податкові повідомлення-рішення від 27 грудня 2007 р. №0001272304/1 і № 0001282304/1 та від 11 квітня 2008 р. № 0001272304/2 і № 0001282304/2 (т.1, а. с.11-14).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно висновків вищевказаної планової перевірки в результаті порушення вимог п.1.32 ст.1, п.5.1, п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємство включило до валових витрат в III та IV кварталах 2006 року витрати в загальній сумі 203727870 грн. по нікчемних правочинах з Приватними підприємствами "Укрметкомпанія", "Кофрос", Товариствами з обмеженою відповідальністю "Зовніштрубопром", "Купецькій дім", "Август 2006", "Трубсервіс", "Промтрубсталь", "Дніпрометалургзабезпечення", в зв’язку чим також порушено п.1.4 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого до податкового кредиту у липні, листопаді та грудні 2006 року підприємство неправомірно включило 40301677 грн. податку на додану вартість.

Відповідно до пп.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», діючого на час здійснення спірних господарських операцій, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, в тому числі, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. (пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 цього Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 цього ж Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (абзац 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону).

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно абз.1 п.5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у випадку її заповнення іншою особою, ніж вказано у п.2 цього Порядку.

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за №168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Перевіркою встановлено і не заперечується , що основними постачальниками підприємства були: Приватні підприємства "Укрметкомпанія" (за договором купівлі-продажу від 27.04.2006 № ДГ-7), "Кофрос" (за договором купівлі-продажу від 03.11.2006 № 30/1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Зовніштрубопром" (за договором купівлі-продажу від 10.07.2006 № 10/07), "Купецький дім" (за договором купівлі-продажу від 01.11.2006 № 3), "Август 2006" (за договором купівлі-продажу від 05.10.2006 № 5/10), "Труб сервіс" (за договором купівлі-продажу від 10.11.2006), "Промтрубсталь" (за договором купівлі-продажу від 01.12.2006 № 33), "Дніпрометалургзабезпечення" (за договором купівлі-продажу від 27.11.2006 № 47). Зазначені договори передбачали, що якість товару повинна відповідати ГОСТу, ТУ і підтверджуватися сертифікатом якості заводу-виробника.

Під час перевірки сертифікати якості заводу-виробника не надавались.

Факт здійснення вищевказаних господарських операцій підтверджується первинними документами, що містяться в матеріалах справи.

Проте, виходячи з визначеного в договорах купівлі-продажу предмету, умов купівлі-продажу, колегія суддів вважає, що подані позивачем первинні документи не є достатніми для підтвердження виконання вказаних вище договорів.

Згідно з отриманою відповіддю ДП "Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" (лист від 14.09.2007 № 04-14/2109) на запит ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 11.09.2007 № 34189/10/235-9 встановлено, що технічні умови ТУ 27.2-8-74-2003 Труби безшовні тонкостінні і особо тонкостінні з підвищеною якістю поверхні з корозійностійкої сталі марки 10X181110Т-ВД(ЕП502-ВД), зі змінами І та 2, діють на території України. ТУ 27.2-8-74-2003 чинні з 2 жовтня 2003 р. ТУ 27.2-8-74-2003 розповсюджуються на труби розмірами 14x1 та 16x2. Технічні умови ТУ У 14-3-1780-91 не діють на території України, вони замінені на ТУ 14-3-1780-2005 Труби холоднодеформовані багатошарові тонкостінні великих діаметрів із корозійностійких марок сталі. ТУ 14-3-1780-2005 чинні на території України з 6 жовтня 2005 року. ТУ 14-3-1 780-2005 розповсюджуються на труби з сталі марки 08х 18Н10Т наступних розмірів:

діаметр труби 60 мм та 76 мм:

товщина стінки одного шару 0.2 мм та 0.25 мм;

кількість шарів від 2 до 6.

Технічні умови ТУ 14-3-13 18-85 не діють на території України, вони замінені на ТУ 14-3-13 18-2005 Труби багатошарові особливо високої точності із корозійностійкої сталі. ТУ 14-3-13 18-2005 розповсюджуються на труби з сталей марок 08х18Н10Т та 10х17Н13М2Т наступних розмірів:

діаметр труби 38хмм та 48;

товщі на стінки одного шару 0,2мм;

кількість шарів - 2,3,4,6,8,10,12.

Також у відповіді ДП «Дніпростандартметрологія» зазначено, що власником вищезазначених ТУ є ДП Нікопольський трубний завод і ДП «Дніпростандартметрологія» не має інформації щодо передачі вищесказаних ТУ іншим підприємствам.

Перевірками встановлено, що вказані ТУ не розповсюджуються на типорозміри труб, перелічені в первинних документах, отриманих ПП «ДТК» від постачальників, та наданих підприємством до перевірки.

В акті перевірки зазначено, що документи, надані платником податку для перевірки, не містять необхідної технічної документації (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), яка стосується товару (предмету вказаних договорів), встановлює вимоги до його якості та підлягає передачі разом із металопродукцією відповідно до актів цивільного законодавства, окрім того, в укладених договорах відсутні посилання на нормативні документи, які пройшли державну реєстрацію і номери та індекси технічних умов, а продавцем реалізовано продукцію, на яку станом на момент поставки (липень, листопад і грудень 2006 року) відсутні зареєстровані технічні умови, які діють на території України.

Так, в акті перевірки з посиланням на статтю 215 ЦК України зроблено висновок про недоброякісність поставленої продукції, та про нікчемність вказаних правочинів.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду повторної скарги проведено виїзну позапланову перевірку підприємства з питань розгляду господарських операцій, за якими здійснено донарахування по акту перевірки від 12.11.2007, з урахуванням обставин, наведених у скарзі.

В довідці від 21.03.2008 № 29/234/33475033/01-052 (т.1, а. с.96-127) зазначено, що позивачем надано копії сертифікатів якості, виданих виробниками ЗАТ «ЗНО» та ДП «Нікопольський завод» особливо тонкостінних труб ВАТ «Нікопольський південнотрубний завод». Дата видачі сертифікатів - листопад, грудень 2003 року. В сертифікатах посилання на ТУ 27.2-8-74-2003 та вказані розміри труб, на які ТУ не розповсюджується, тому дані сертифікати не можуть бути прийняті до уваги та не можуть впливати на результати здійсненої перевірки.

Крім того, до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська надійшли відповіді на запити про проведення зустрічних перевірок постачальників ПП «ДТК», в яких повідомлено, що провести зустрічну перевірки ТОВ «Промтрубсталь» та ТОВ «Трубсервіс» неможливо в зв'язку з тим, що місцезнаходження товариств не встановлено, до ГВПМ ДПІ у Печерському та Голосіївському районах м.Києва направлено матеріали для вжиття заходів, ТОВ «Август 2006» та ТОВ «Дніпрометалургзабезпечення» не є виробниками металопродукції, а є посередниками, які придбали продукцію у ТОВ «ТБ ДПЗ» та ПП «Кофрос», ТОВ «ТБ ДПЗ» визнано банкрутом (справа від 25травня 2007 р. № Б15/81-07), скасовано державну реєстрацію 03.08.2007 р., знято з обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська 02.11.2007 р., ПП "Кофрос" визнано банкрутом, знято з обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська 21.02.2008, ТОВ "Купецький ДІМ" звітує про відсутність фінансово-господарської діяльності.

Так, за результатами перевірки донараховано 5 0938 050 грн. податку на прибуток за 2006 рік, зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за липень 2006 року - на 383 882 грн., за листопад 2006 року - на 318728 грн., за грудень 2006 року - на 99 814 грн., донараховано 3 931 2138 грн. податку на додану вартість.

Також в таблиці порівняння сум ПДВ, задекларованих ПП «ДТК» та визначених за результатами перевірки (додаток до акта перевірки), зазначено, що за даними перевірки на 889725 грн. зменшено значення рядка 26 "залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 - рядок 25)" декларації з ПДВ за грудень 2006 року.

Згідно ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави й суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності) може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним, повністю або в частині.

Відповідно до ч.2 ст.662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

У частині 1 статті 268 ГК України визначено, що якість товару, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

За приписами ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ч.3, ч.5 ст.203 ЦК України волевиявлення учасників має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що для виконання вимоги частини п'ятої статті 203 ЦК України сторони повинні дотриматись положень статті 180 ГК України (про погодження предмету, ціни, строків дії договору) та статті 268 ГК України (про якість товару, що поставляється).

Отже, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про обґрунтованість висновку відповідача щодо безпідставного відображення в податковому обліку операцій купівлі-продажу за переліченими вище договорами.

Суд першої інстанції під час розгляду справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Передбачених статтею 202 КАС України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Дніпропетровська трубна компанія» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року у справі № 2а-6890/08/0470 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко