Ухвала суду № 37876948, 18.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2014 рокусправа № 804/2844/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровське виробничо-сервісне підприємство «Дніпропетровськгазпромсервіс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року № 804/2844/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровське виробничо-сервісне підприємство «Дніпропетровськгазпромсервіс» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровське виробничо-сервісне підприємство «Дніпропетровськгазпромсервіс» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001410152, прийняте Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби 18 грудня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість вироблених в Україні товарів за основним платежем 34333,32 грн., штрафними санкціями на 8583,33 грн. В обґрунтування позову зазначалось про порушення відповідачем порядку проведення камеральної перевірки та помилковістю висновків щодо завищення податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та задовольнити позовні вимоги. Апелянт зазначив, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, неповно встановлені обставини, що мають значення для справи.

У судовому засіданні представники позивача доводи, викладені в апеляційній скарзі підтримала в повному обсязі. Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтована.

Судом у відповідності до приписів статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено процесуальне правонаступництво відповідача - Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське виробничо-сервісне підприємство "Дніпропетровськгазпромсервіс" за липень 2012 року. За результатами проведеної перевірки складено Акт від 04 грудня 2012 року №5024/15-2/19435396, відповідно до висновків якого, в порушення п. 198.6 ст. 198, пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в сумі 34333,32 грн. За вказане порушення передбачено застосування штрафної санкції згідно п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України (а.с. 21-23,24). На підставі зазначеного Акту прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 18 грудня 2012 року №0001410152, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 34333,32 грн., за штрафними санкціями на 8583,33 грн. (а.с.32)

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Податкового кодексу України (п.200.2. ст.200 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.181. п.14.1. ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст.198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1. ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11. ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7. ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно п.201.8. ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Судом першої інстанції встановлено, що 13 серпня 2012 року засобами електронного зв'язку ТОВ ДВСП "Дніпропетровськгазпромсервіс" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було направлено податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року разом із додатком № 5 та Заявою про відмову постачальника ТОВ "Пропан Трейд" надати податкову накладну (додаток №8) (а.с. 65-81).

Згідно показників податкової декларації з податку на додану вартість, додатку № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" та Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2012 року встановлено, що до складу податкового кредиту ТОВ ДВСП "Дніпропетровськгазпромсервіс" включено суму ПДВ у розмірі 34 333,32 грн. згідно податкової накладної від 16 липня 2012 року №187, виписаної платником податку на додану вартість - продавцем товару ТОВ "Пропан Трейд" (і.п.н. 349517120314). До декларації з податку на додану вартість надано Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (додаток 8), в якій зазначено про порушення підприємством ТОВ "Пропан Трейд" порядку реєстрації податкової накладної від 16 липня 2012 року № 187 на суму ПДВ 34 333,32 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 71).

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1333/20071 (далі - Наказ № 1492).

Відповідно пункту 14 Наказу № 1492 Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) є додатком 8 до податкової декларації з податку на додану вартість. Форма Заяви згідно Наказу № 1492 передбачає зазначення платником інформації щодо кількості аркушів наданих первинних документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг або копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Матеріалами справи підтверджується, що до Заяви (додаток 8) до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року підприємством ТОВ ДВСП "Дніпропетровськгазпромсервіс" первинні документи до відповідача не надавались (а.с. 71). Тоді як тільки 05 грудня 2012 року за вих. № 25 до відповідача направлено Додатки до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну за липень 2012 року, а саме 1)Договір поставки № 36 ПТ - 12 від 02 липня 2012 року від 02 липня 2012 року, платіжне доручення № 128 від 16 липня 2012 року; 3) податкова накладна № 187 від 16 липня 2012 року (а.с.31). Тобто на момент проведення камеральної перевірки (04 грудня 2012 року) первинні документи, що підтверджували факт отримання товарів від ТОВ "Пропан Трейд", до Заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (Додаток №8) додані не були, що свідчить про правомірність висновків відповідача щодо порушень ТОВ ДВСП "Дніпропетровськгазпромсервіс" норм ст. 198 та ст. 201 Податкового кодексу України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Так, за результатами камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту свідчить про заниження суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 34 333,32 грн.

Згідно норм пункту 110.1 статті 110 Податкового Кодексу платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податку на підставах визначених п.п. 54.3.1.- 54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 цього Кодексу - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов'язання, завищення суми бюджетного відшкодування.

Оскільки в ході камеральної перевірки контролюючим органом були встановлені порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу та встановлено завищення суми податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в сумі 34 333,32 грн. (тридцять чотири тисячі триста тридцять три гривні тридцять дві копійки), відповідачем правомірно були застосовані штрафні санкції в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов'язання.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням того, що доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскарженій ухвалі, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровське виробничо-сервісне підприємство «Дніпропетровськгазпромсервіс» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року № 804/2844/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко