Постанова № 37876944, 18.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2014 рокусправа № 2а/0470/8031/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Модем ЛТД» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року у справі № 2а/0470/8031/12 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Модем ЛТД» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Модем ЛТД» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 17.04.2012 року: № 0000012210 за формою «Р» про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 273 542,95 грн.; № 0000022210 за формою «П» про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 506 696,00 грн.; № 0000032210 за формою «В4» про зменшення відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 307 154,87 грн. В обґрунтування позову зазначалось, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі Акту перевірки, який містить помилкові висновки про відсутність бази оподаткування по господарським операціям між позивачем та ТОВ «Колідо», ПП «Геліос-Д», ТОВ «Ерітаж» та по ланцюгу постачання товарів з ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр», ДП «Автобаза № 4», ВАТ «Південшляхбуд», ПАТ «Севастопольське управління дорожнього будівництва», які не мали реального характеру. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, не врахувавши доводи позивача щодо підтвердження належними та допустимими доказами фактичне виконання господарських договорів.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу, відповідач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки в ній не наведені підстави для скасування оскарженого рішення.

Судом у відповідності до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено процесуальне правонаступництво відповідача по справі - Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та письмових запереченнях на неї.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено виїзну планову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Модем ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011року по 31.12.2011 року, за наслідками якої складений Акт перевірки № 53/221/19157483 від 26.03.2012 року (т. 1 а.с. 28-158). За результатами розгляду Акту відповідачем 17.04.2012 року прийняті наступні податкові повідомлення рішення: податкові повідомлення-рішення: № 0000012210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 273542,95 грн., № 0000022210, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 1506696 грн., № 0000032210, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 307154,87 грн. (т. 1 а.с.159-164).

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п. 4.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», п. 135.1, пп. 135.4.2 п. 135.4, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 150.1 ст. 150, пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153, п. 7 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, Податкового кодексу України не спростовані та позивачем не доведена протиправність спірних податкових повідомлень-рішень (т. 2 а.с.145).

Колегія суддів вважає висновки суду такими, що не відповідають обставинам справи з огляду на наступне.

Як вбачається з Акту перевірки, відповідач дійшов висновку про те, що у перевіряє мий період позивачем здійснені фінансові операції з отримання послуг та придбання товару, які є такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені з метою ухилення від сплати податків (т.1 а.с.155-156). Акт перевірки містить також висновки про відсутність як бази, так і об'єкту оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток за угодами, які укладені в порушення статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України. За твердженням відповідача, укладені угоди між позивачем та його контрагентами не мали реального характеру через відсутність можливості здійснювати господарську діяльність постачальниками товару та виконавцями послуг, що підтверджується відповідними актами органів державної податкової служби за місцем реєстрації таких контрагентів.

Колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку правильності висновків відповідача, викладених в Акті перевірки, з якими погодився і суд першої інстанції, шляхом дослідження належних та допустимих доказів, наданих сторонами, дотримуючись принципу офіційного з'ясування обставин по справі.

1) - по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Колідо»:

01.09.2010р. між ТОВ фірмою «Модем ЛТД» і ТОВ «Колідо» був укладений договір на поставку товарів і послуг на суму 394 292,16 грн. У січні 2011р. Позивач отримав товари та послуги на суму 394 292,16 грн. згідно наступних первинних документів: накладна № 170101 від 17.01.2011р., п/н № 170101 від 17.01.2011р. на суму 145920 грн.; акт приймання-передачі робіт (наданих послуг) № 3-31 від 31.01.2011р., п/н №310101 від 31.01.2011р. на суму 80 312,16 грн.; акт приймання-передачі робіт (наданих послуг) № 1-04 від 04.01.2011р., п/н №040101 від 04.01.2011р. на суму 168 060.0 грн., товарно-транспортна накладна від 17.01.2011р. Оплата за отриманий товар (надані послуги) з боку ТОВ фірми «Модем ЛТД» на користь ТОВ «Колідо» підтверджується випискою про рух грошових коштів по рахунку в банку, угодою від 28.02.2011р. № 28/02-11 про переведення боргу.

Отриманий товар реалізований на адресу ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» відповідно до умов договору №01/05-10 від 01.05.2010р. на загальну суму 146900,00 грн. Надані ТОВ «Колідо» послуги на загальну суму 248 372,16 грн. були використані Позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується бухгалтерською довідкою ТОВ фірми «Модем ЛТД». складною на підставі даних бухгалтерського обліку підприємства по рах. 25 за січень 2011 року.

Висновки податкового органу про нікчемність договору між позивачем та ТОВ «Колідо» ґрунтуються на актах перевірок як цього підприємства, та і його контрагентів (т. 1 а.с. 43-45). При цьому, суд першої інстанції також дійшов висновку про те, що відсутність умов ТОВ «Калідо» для здійснення фінансово-господарської діяльності - відсутність підприємства за фактичним місцем знаходження.

2) - по взаємовідносинам позивача з ПП «Геліос-Д»:

01.02.2011р. між ТОВ фірмою «Модем ЛТД» і ПП «Геліос-Д» укладений договір № 687-11 на поставку товарів і послуг на суму 734 558,24 грн. (ПДВ - 122 426.37 грн.). У березні 2011р. Позивач отримав від ПП «Геліос-Д» послуги з виготовлення скріпок та пружин, галтовки та обезжирювання металевих поверхонь ліжок, механічної обробки тканин на загальну суму 263 440,64 грн. (ПДВ 43 906.77 грн.). що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.03.2011р. на суму 63400.64 грн.. від 31.03.2011р. на суму 54315.00 грн., від 31.03.2011р. на суму 145685,00 грн., податковою накладною № 430 від 31.03.2011р. Надані послуги були використані Позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується бухгалтерською довідкою ТОВ фірми «Модем ЛТД», складною на підставі даних бухгалтерського обліку підприємства по рах. 25 за березень 2011 року, калькуляцією на виготовлення ліжок одноярусних та двохярусних. У травні 2011р. Позивач отримав від ПП «Геліос-Д» послуги з виготовлення скріпок та пружин, галтовки та обезжирювання металевих поверхонь ліжок на загальну суму 16 737,60 грн. (ПДВ 2 789,60 грн.), що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.05.2011р. на суму 16737,60 грн., рахунком № 05/31-08 від 31.05.2011р., податковою накладною № 775 від 31.05.2011р. Надані послуги були використані Позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується бухгалтерською довідкою ТОВ фірми «Модем ЛТД», складною на підставі даних бухгалтерського обліку підприємства по рах. 25 за травень 2011 року, калькуляцією на виготовлення ліжок одноярусних та двохярусних. У травні 2011 року Позивач отримав від ПП «Геліос-Д» товар (насос, насосний агрегат, гідромотор, звуковий пневматичний сигнал, зуб ковша, катушка генератора збудження, трак гусеничний, фільтр воздушний, головка циліндру, турбокомпресор) на загальну суму 454 380.0 грн. (ПДВ 75 730,0 грн.), що підтверджується видатковими накладними №73 від 04.05.2011р. на суму 101100,00 грн., № 93/1 від 04.05.2011р. на суму 353280,00 грн., податковими накладними № 73 від 04.05.2011р.. № 93 від 04.05.2011р. Оплата за отриманий товар (надані послуги) з боку ТОВ фірми «Модем ЛТД» на користь ПП «Геліос-Д» підтверджується випискою про рух грошових коштів по рахунку в банку.

Висновки відповідача щодо нікчемності угод, укладених позивачем з ПП «Геліос-Д» також ґрунтуються на актах перевірок останнього та його контрагентів.

3) - по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Еритаж»:

У квітні 2011 року ТОВ «Ерітаж» реалізувало на адресу ТОВ фірми «Модем ЛТД»

тканину махрову і тканину трикотажну в асортименті на підставі видаткової накладної №2802 від 28.04.2011р. та п/н №2802 від 28.04.2011р. на загальну суму 70 438.0 грн. Оплата проведена згідно п/д №673 від 28.04.2011р. Придбаний товар був використаний у власній

господарській діяльності, що підтверджується бухгалтерською довідкою ТОВ фірми «Модем

ЛТД». складною на підставі даних бухгалтерського обліку підприємства станом на 01.02.2014р.

4) - по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Гранд Трейд»:

11.03.2011р. між ТОВ фірмою «Модем ЛТД» і ТОВ «Гранд Трейд» був укладений

договір №77 від 11.03.2011р. на поставку товару на суму 780 042,56 грн. Позивач отримав товар в асортименті на підставі первинних документів: видаткових накладних №2103.2 від 21.03.2011р., п/н №7 від 15.03.2011р. на суму 127242,56 грн.. сертифікати якості № 32074, № 32075; №0706.1 від 07.06.2011р., п/н №2 від 06.06.2011р. на суму 126000 грн., сертифікат якості № 35582; №1307.1 від 13.07.2011р., п/н №15 від 12.07.2011р. на суму 132000грн.. сертифікат якості № 35497. товарно-транспортна накладна від 13.07.2011р.; №0109.1 від 01.09.2011р., п/н №21 від 31.08.2011р., №1 від 01.09.2011р. на загальну суму 134 400,0 грн., товарно-транспортна накладна від 01.09.2011р.; №1910.2 від 19.10.2011р. на суму 131 400,0 грн.. сертифікат якості №38116; №0712.1 від 07.12.2011р. на суму 129 000,0 грн., сертифікат якості №39822, товарно-транспортна накладна від 07.12.2011р.

Оплата за отриманий товар з боку ТОВ фірми «Модем ЛТД» на користь ТОВ «Гранд Трейд» підтверджується виписками про рух грошових коштів по рахунку в банку. Отриманий товар протягом 2011 року був використаний Позивачем у власній господарській діяльності на суму 704 229,28 грн. (ПДВ 117 371,55 грн.), що підтверджується бухгалтерською довідкою ТОВ фірми «Модем ЛТД».

5)- по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Інтер-Плюс»:

31.03.2011р. між ТОВ фірмою «Модем ЛТД» і ТОВ «Інтер-Плюс» був укладений договір №2 від 31.03.2011р. про надання послуг на суму 60 216,72 грн. Згідно акта виконаних робіт, послуг №157/1 від 29.04.2011р. та податкової накладної № 157 від 29.04.2011р. позивач отримав послуги по виготовленню скріпок і пружин, по обезжирюванню металевих поверхонь 2-х ярусних ліжок та послуги галтовки на загальну суму 60 216,72 грн. (ПДВ 10 036,12 грн.). Надані послуги були використані позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується бухгалтерською довідкою ТОВ фірми «Модем ЛТД», складеною на підставі даних бухгалтерського обліку підприємства по рах. 25 за квітень 2011 року, калькуляцією на виготовлення ліжок одноярусних та двохярусних. 31.03.2011р. між ТОВ фірмою «Модем ЛТД» і ТОВ «Інтер-Плюс» був укладений договір Мо/Іп №1 від 31.03.2011р. на поставку товару на суму 176 476,80 грн. (ПДВ - 29 412,80 грн.). Згідно видаткової накладної № 88 від 11.04.2011р., податкової накладної № 88 від 11.04.2011р., рахунку № 0411-12 від 11.04.2011р. Позивач отримав від ТОВ «Інтер-Плюс» товар в асортименті, який у подальшому реалізував ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр», ПАТ «Севастопольське управління дорожнього будівництва».

6) - по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Компанія Ексімсервіс»:

30.09.2011р. між ТОВ фірмою «Модем ЛТД» і ТОВ «Компанія Ексімсервіс» укладений договір № Ек-Мо №1 від 30.09.2011р. про надання послуг на суму 149 500.0 грн. Позивач отримав наступні послуги: згідно акту прийомки-здачі робіт № 942 від 31.10.2011р. та податкової накладної №942 від 31.10.2011р. підготовчі роботи перед пакуванням товару (шліфовка тканини, обріз нерівностей) на суму 49 500.0 грн.; згідно акту прийомки-здачі робіт № 943 від 31.10.2011р. та податкової накладної №943 від 31.10.2011р. - послуги по упаковці товару на суму 50 000,0 грн.;

згідно акту прийомки-здачі робіт № 944 від 31.10.2011р. та податкової накладної №944 від 31.10.2011р. - вантажно-розвантажувальні роботи на суму 50 000,0 грн. Оплата наданих послуг з боку підтверджується випискою про рух грошових коштів по рахунку в банку.Надані послуги були використані Позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується бухгалтерською довідкою ТОВ фірми «Модем ЛТД», складною на підставі даних бухгалтерського обліку підприємства за жовтень 2011 року.

6) - по взаємовідносинам позивача з ПП ВКФ «Експостач»:

02.11.2011р. між ТОВ фірмою «Модем ЛТД» і ПП ВКФ «Експостач» був укладений договір №1 від 02.11.2011р. на поставку товарів і надання послуг на загальну суму 1004450,26 грн. Позивач отримав від ТОВ «Компанія Ексімсервіс» наступні послуги на суму 485426,26 грн.: згідно акту прийомки-здачі робіт № 3545 від 30.11.2011р.. рахунку № №3545 від 30.11.2011р., податкової накладної № 806 від 30.11.2011р., товарно-транспортних накладних від 25.11.2011р. та від 30.11.2011р. - послуги по виготовленню скріпок і пружин, послуги галтовки та обезжирювання металевих виробів на суму 53 039,04 грн. (ПДВ 8 839,84 грн.); згідно акту прийомки-здачі робіт № 4373 від 30.12.2011р., рахунку № 4373 від 30.12.2011р., податкової накладної № 598 від 30.12.2011р., товарно-транспортних накладних від 30.12.2011р. -послуги з механічної обробки тканини на суму 39 038,76 грн. (ПДВ 6 506,46 грн.); згідно акту прийомки-здачі робіт № 4372 від 30.12.2011р., рахунку № 4372 від 30.12.2011р., податкової накладної № 597 від 30.12.2011р. - послуги по виготовленню скріпок і пружин, послуги галтовки та обезжирювання металевих виробів на суму 78 222,96 грн.;

згідно акту прийомки-здачі робіт № 4374 від 30.12.2011р., рахунку № 4374 від 30.12.2011р.. податкової накладної № 599 від 30.12.2011р., товарно-транспортних накладних від 12.12.2011р., від 30.12.2011р. - підготовчі роботи перед пакуванням товару (шліфовка тканини, обріз нерівностей) на суму 315 125,50 грн. (ПДВ 52 520,92 грн.). Надані послуги були використані Позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується бухгалтерськими довідками ТОВ фірми «Модем ЛТД», складними на підставі даних бухгалтерського обліку підприємства по рах. 25 за листопад, грудень 2011 року. Також Позивач отримав від ПП ВКФ «Експостач» товар в асортименті на суму 519024 грн. на підставі наступних первинних документів: видаткова накладна №3546 від 18.11.2011р., рахунок № 3546 від 18.11.2011р., податкова накладна №807 від 18.11.2011р. на суму 17 400,0 грн. (ПДВ 2 900,0 грн.), товарно-транспортні накладні від 10.11.2011р.. від 18.11.2011р.; видаткова накладна №3543 від 25.11.2011р., рахунок № 3543 від 25.11.2011р., податкова накладна №804 від 25.11.2011р., на загальну суму 408 276,0 грн. (в т.ч. ПДВ 68 046.0 грн.). товарно-транспортна накладна від 25.11.2011р.; видаткова накладна №3541 від 14.11.2011р., відомість витрат запасних частин на капітальний ремонт двигуна «Татра», рахунок № 3541 від 14.11.2011р., податкова накладна №802 від 14.11.2011р. на загальну суму 93 348,0 грн. (в т.ч. ПДВ 15 558,0 грн.). Отриманий товар був оплачений позивачем у безготівковій формі, що підтверджується виписками про рух грошових коштів по рахунку в банку, актом прийому-передачі векселів від 31.05.2012р. Отриманий товар був реалізований ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» ПАТ «Севастопольське управління дорожнього будівництва».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до статті 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Досліджені колегією суддів первинні документи складені у відповідності до вимог діючого законодавства. При цьому, податковим органом не доведено, яким саме вимогам щодо форми та змісту не відповідають зазначені вище первинні бухгалтерські документи. Посилання відповідача на акти, складені іншими податковими органами щодо контрагентів, не є, на думку колегії суддів, беззаперечними доказами неможливості виконання укладених угод. У справі «Булвес» АД проти Болгарії (п. 71 рішення) Європейський суд з прав людини визнав, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. У справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії Європейський суд з прав людини ще раз підтвердив свої висновки, викладені у справі «Булвес» АД проти Болгарії. Практику Європейського суду з прав людини стверджує, що платник податку на додану вартість не втрачає права на податковий кредит та бюджетне відшкодування у випадку вчинення зловживань його контрагентами за ланцюгом постачання товару. Виняток складають лише ситуації, де платника податку на додану вартість було залучено до таких зловживань або йому було відомо чи могло бути відомо про них.

Зважаючи на підтвердження позивачем належними та допустимими доказами реальності здійснених господарських операцій, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновків податкового органу про відсутність бази та об'єкту оподаткування за цими угодами, а також помилковістю висновків суду, викладених в оскарженому рішенні.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що посилання податкового органу на нікчемність угод не можна вважати правильними. Так, статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Так, нікчемними законом визначені правочини щодо яких недодержаний сторонами вимоги закону про його нотаріальне посвідчення (ст. 220 ЦК України), правочини, вчинені малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без подальшого його схвалення батьками (усиновлювачами) - ст. 221 ЦК України, правочини, вчинені без дозволу органу опіки та піклування (ст. 224 ЦК України), правочини, які вчинені недієздатною фізичною особою при відсутності схвалення опікуном (ст. 226 ЦК України), правочини, які порушують публічний порядок (ч. 2 ст. 228 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Жодних обставин, які б свідчили про нікчемніть договорів, недійсність якого встановлена законом, податковим органом не наведено, і під час розгляду справи судом не встановлено.

Таким чином, висновки відповідача та суду першої інстанції про порушення ТОВ фірми «Модем ЛТД» 4.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», п. 135.1, пп. 135.4.2 п. 135.4, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 150.1 ст. 150, пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153, п. 7 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1506696 грн., до заниження податку на прибуток на суму 273542,95 грн., а також порушення п.198.3 п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення залишку від'ємного значення податку на додану вартість по рядку 26 Декларації ( з 01.03.2011 року - рядок 24 Декларації) - є такими, що не відповідають обставинам справи, а відтак і спірні податкові повідомлення-рішення не можуть вважатись правомірними.

Щодо доводів відповідача про обов'язковість врахування судом постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.08.2011 року у справі № 3-2277/11, за якою визнано винною ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП та накладений штраф у розмірі 170 грн., колегія суддів вважає зазначити наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, наведена процесуальна норма встановлює обов'язковість для врахування адміністративним судом фактів, наведених у постанові, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

В матеріалах справи наявна постанова Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.07.2012 року у справі № 0426/6572/2012, якою закрито провадження у справі у відношенні ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 163-1 КУпАП. (т. 2 а.с.72). Постанова, на яку посилається відповідач, по-перше, відсутня в матеріалах справи, по-друге, датована (за твердженням відповідача) 08.08.2011 року, тобто до початку проведення перевірки, а відтак, не має значення для вирішення спору.

За вимогами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні

Відповідно до статті 202 цього ж Кодексу підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що оскаржена постанова підлягає скасуванню. Адміністративний позов підлягає задоволенню за наведених вище підстав.

Керуючись статтями 195-196, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Модем ЛТД» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року у справі № 2а/0470/8031/12 - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Модем ЛТД» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 17.04.2012 року № 0000012210, № 0000022210, № 0000032210.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко