Постанова № 37876909, 03.07.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 липня 2012 року

справа № 2а-15725/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Шкуропадська В.М.

за участю представників:

позивача: - не з’явився

відповідача: - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу державного акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Дніпровське»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року

у справі № 2а-15725/10/0470

за позовом державного акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Дніпровське»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановила:

Державне акціонерне товариство «Конструкторське бюро «Дніпровське» (далі – ДАТ «КБ «Дніпровське», Товариство) звернулось з адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, в якому просив:

- визнати недійсним акт Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську (далі – СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську) «Про результати документальної невиїзної перевірки ДАТ «КБ «Дніпровське» з питань своєчасності сплати до бюджету суми ПДВ по декларації: за жовтень 2009 року, орендної плати за землю за листопад 2009 року, січень 2010 року, як такі, що не відповідають нормам чинного законодавства України;

- визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську від 16.11.2010 №№ 0001478811/0, 0001488811/0, складені СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську відповідно до акту від 09.11.2010 № 2814/08-02/1-14308411 «Про результати документальної невиїзної перевірки ДАТ «КБ «Дніпровське» з питань своєчасності сплати до бюджету суми ПДВ по декларації: за жовтень 2009 року, орендної плати за землю за листопад 2009 року, січень 2010 року, як такі, що не відповідають нормам чинного законодавства України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що документальна невиїзна перевірки проводилась без належного повідомлення про таку перевірку позивача, що свідчить про порушення процедури проведення вказаної перевірки. При складанні реєстрів фактів несвоєчасної сплати позивачем узгодженої суми податкових зобов’язань, які містяться в акті, відповідачем безпідставно не взято до уваги факти належної та своєчасної сплати з боку позивача узгоджених податкових зобов’язань, а саме: платіжні доручення, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідачем самостійно зараховано платежі, спрямовані позивачем в рахунок погашення поточних податкових зобов’язань, у рахунок сплати податкового боргу, що виник раніше, проте такі дії є незаконними, адже право визначати призначення платежу належить виключно платнику, який здійснює такий платіж.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2010 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом державного акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Дніпровське» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання недійсним акту, визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень в частині визнання недійсним акту Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 09.11.2010 р. №2814/08-02/1-14308411 «Про результати документальної невиїзної перевірки державного акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Дніпровське» (код ЄДРПОУ 14308411) з питань своєчасності сплати до бюджету суми ПДВ по декларації: за жовтень 2009 року, орендної плати за землю за листопад 2009 року, січень 2010 року, як такий, що не відповідає нормам чинного законодавства

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2011 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постанову суду мотивовано тим, що з урахуванням наявності у позивача податкового боргу з податку на додану вартість та орендної плати за земельні ділянки за попередні періоди, відповідачем було здійснено розподіл суми сплаченого позивачем податкового зобов'язання. Крім того, відповідач не змінював призначення платежу і спрямував його на погашення податкового боргу з податку на додану вартість та орендної плати за землю.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (а. с. 72), в якій, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, просить скасувати постанову та постановити нову постанову, якою задовольнити у повному обсязі позовні вимоги. Апеляційна скарга фактично мотивована доводами, викладеними в адміністративному позові.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську проведено документальну невиїзну перевірку ДАБ «КБ «Дніпровське» з питань своєчасності сплати до бюджету суми ПДВ по декларації за жовтень 2009 року, орендної плати за землю за листопад 2009 року та січень 2010 року, за результатами якої складено акт № 2814/08-02/1-14308411 від 09.11.2010 (а. с.8-10).

Перевіркою встановлено порушення товариством:

- п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яке полягає у сплаті ПДВ у сумі 17373,31 грн. із затримкою понад 90 календарних днів;

- п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ст.17 Закону України «Про плату за землю», яке полягає у несвоєчасній сплаті узгоджених сум податкових зобов'язань орендної плати за землю за листопад 2009 року по терміну сплати 30.12.2009 із затримкою понад 90 календарних днів на суму 25481,99 грн.;

- п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ст.17 Закону України «Про плату за землю», яке полягає у несвоєчасній сплаті узгоджених сум податкових зобов'язань з орендної плати за землю за січень 2010 року по терміну сплати 02.03.2010 із затримкою понад 90 календарних днів на суму 26985,43 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення, якими відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовані штрафні санкції:

№0001478811/0 від 16.11.2010, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 50% за платежем орендна плата за землю у розмірі 26233,72 грн.

№0001488811/0 від 16.11.2010, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 50% за платежем податок на додану вартість у розмірі 17373,31 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Позиція позивача полягає у тому, що суми податкового зобов'язання ПДВ у розмірі 17373,31 грн. та з орендної плати за землю за листопад 2009 року по терміну сплати 30.12.2009 із затримкою понад 90 календарних днів на суму 25481,99 грн. та за січень 2010 року по терміну сплати 02.03.2010 із затримкою понад 90 календарних днів на суму 26985,43 грн. сплачені у встановлений граничний для сплати строк.

На підтвердження цієї позиції позивачем надані наступні платіжні доручення:

- № 234 від 30.11.2009 на суму 7500,00 грн. (призначення платежу ПДВ за жовтень 2009 р. по строку сплати 30.11.2009 р.) - проведено банком 01.12.2009 (а. с.13);

- № 190 від 01.12.2009 на суму 14572,00 грн. (призначення платежу ПДВ за жовтень 2009 р. по строку сплати 30.11.2009 р.) - проведено банком 02.12.2009 (а. с.14);

- № 6 від 26.02.2010 на суму 26985,43 грн. (призначення платежу орендна плата за землю за січень 2010 р. по строку сплати 28.02.2010 р.) - проведено банком 26.02.2010 (а.с.15).

Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-ІІІ, передбачено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 7.7 статті 7 Закону №2181-ІІІ податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а у разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов’язань відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону №2181 від обов’язку самостійно сплатити суму податкового зобов’язання відповідно до пункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього Закону.

Підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону визначено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Законом № 2181-ІІІ, який є спеціальним законом з питань оподаткування у періоді, коли виникли спірні правовідносини, визначений вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування відповідачем сплачених позивачем сум у рахунок податкового боргу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Зважаючи на той факт, що позивач сплатив згідно платіжного доручення №234 від 30.11.2009, платіжного доручення №198 від 01.12.2009, платіжного доручення №6 від 26.02.2010 суму узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість та орендної плати за землю, при цьому у вищевказаних платіжних дорученнях у реквізитах «призначення платежу» зазначені відповідні податкові періоди, за який здійснювались платежі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у податкового органу права чи обов’язку змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Виходячи з наведеного вище, колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм права, що призвело до неправильного вирішення спору, відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції від підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу державного акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Дніпровське» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2011 у справі № 2а-15725/10/0470 - скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 16.11.10 №0001478811/0, №0001488811/0.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко