ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
28 січня 2014 рокусправа № 804/6804/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.
за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рижкофф» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рижкофф» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -
в с т а н о в и В :
В травні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рижкофф» звернулось до суду з адміністративним позовом, який уточнювався, до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби та просило скасувати податкові повідомлень-рішень від 26.04.2013 року № 0000112310, від 29.12.2012 року № 0001218822.
В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням норм чинного законодавства.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Постанова, зокрема, обґрунтована тим, що Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби діяла в межах встановлених законом повноважень та з дотриманням вимог діючого законодавства.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року та задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12.12.2012 року здійснена зміна найменування юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Промислова Група «Рейнфорд» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Рижкофф».
У період з 05.12.2012 року по 10.12.2012 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби проведена документальна позапланова невиїзна перевірка «Торгівельно-Промислової Групи «Рейнфорд» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «АНІ» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року та з ТОВ «АКВА» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.
За результатами перевірки було складено акт №560/23-0/33972597 від 11.12.2012 року, в якому зафіксовано порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1. п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, у рахуванням п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", занижено податок на прибуток за 2010 р. на суму 5 804 640 грн.; пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", абз. 2 п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит: в податкових деклараціях за березень-жовтень 2010 р. на суму 2 110 778,00 грн., чим занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет на 2 110 778,00 грн.; в податковій декларації за жовтень 2011 р. на суму 1 476 152,00 грн., чим занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет в сумі 1 476 152,00 грн.
На підставі вказаного акту відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 26.04.2013 р. № 0000112310, від 29.12.2012 р. № 0001218822.
Відповідно з п.п. 5.1.ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності ж з пп. 7.4.5 ст. 7 Закону (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
За правилами статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається, зокрема: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.
Актом перевірки встановлено, що між ТОВ «ТПГ «Рейнфорд» та ТОВ «АНІ» укладено договір поставки товару №б/н від 01.05.2010 року.
ТОВ «ТПГ «Рейнфорд» також мало взаємовідносини з ТОВ «АКВА», а, саме було придбано това (роботи, послуги)
Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю «Рижкофф» до первірки не були надані первинні документи, які б підтверджували факт отримання товарів (робіт, послуг) та безпосередній прямий зв'язок витрат по оплаті таких послуг з власною діяльністю платника, направленою на отримання доходу.
За огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем в межах встановлених законом повноважень та з дотриманням вимог діючого законодавства.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рижкофф» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Т.С. Прокопчук
Судове рішення № 37876600, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.01.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 872/11988/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: