Ухвала суду № 37876570, 12.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"12" листопада 2013 р.справа № 2а/0470/13851/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2012 року у справі № 2а/0470/13851/12 за позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марон", про накладення арешту на кошти,-

ВСТАНОВИВ:

Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Марон", що знаходяться на рахунках банківських установ. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань має податковий борг в сумі 3226,77 грн. В зв'язку з відсутністю майна, на яке може бути звернене стягнення, позивач просить застосувати арешт коштів та інших цінностей Товариства з обмеженою відповідальністю "Марон" на розрахункових рахунках у банківських установах.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2012 року у задоволенні адміністративного позову Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, про задоволення позовних вимог.

У судове засідання позивач та відповідач, належним чином повідомлені про дату, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Справа розглянута у відповідності до приписів частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Марон" зареєстроване виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області та знаходиться на обліку в Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків. (а.с. 7) За відповідачем рахується податковий борг, що підтверджується обліковою карткою платника податків, що складається з грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1192 грн., згідно податкового повідомлення-рішення від 31 жовтня 2011 року №0007121541, винесеного на підставі Акту перевірки від 08 вересня 2011 року №332/15/1-23372721, грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2040 грн., згідно податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2012 року №0009521541, винесеного на підставі Акту перевірки від 29 березня 2012 року №73/15/1-23372721. (а.с. 12 - 21) Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового Кодексу України на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ю" від 13 грудня 2011 року №988 на суму 1186,77 гривень. (а.с. 21) Відповідно до постанови від 21 серпня 2012 року у справі №2а/0470/7653/12 Дніпропетровським окружним адміністративним судом було стягнуто з відповідача податковий борг на підставі податкового повідомлення-рішення від 31 жовтня 2011 року №0007121541 та видано виконавчий лист, який згідно з письмовими поясненнями представника позивача знаходиться на виконанні.

Відмовляючи у задоволенні позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що адміністративний арешт застосовується за наявності однієї з необхідних для такого арешту підстав, проте таких обставин судом встановлено не було.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Підпунктом 20.1.17 п. 20.1. статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Згідно із п. 94.4. статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків. Відповідно до пп. 94.6.2 п. 94.6. статті 94 Податкового кодексу України застосування адміністративного арешту коштів на рахунки платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Відповідно до пункту 7.1. Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07 листопада 2011 № 1398, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Згідно з п. 7.3 наведеного Порядку, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків в день прийняття відповідного рішення про накладення арешту на майно платника податку.

В даному випадку позивачем не надані докази прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податку в день подачі позову до суду, а отже порушений порядок накладення такого виду арешту. Згідно із п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу. Аналогічні норми містить Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України 07 листопада 2011 №1398, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04 січня 2012 за №9/20322, відповідно до п. 3.1. якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з вищезазначених обставин. Як вбачається із наведених норм, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених обставин, таких обставин судом не встановлено.

З метою встановлення наявності майна Західно-Донбаською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС було надіслано запит від 13 вересня 2012 року №20178 до Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області - відповідно до наданої відповіді право власності на сільськогосподарську техніку за ТОВ "Марон" не зареєстровано, запит від 16 жовтня 2012 року до КП "Павлоградського МБТІ" - відповідно до наданої відповіді право власності на нерухоме майно за ТОВ "Марон" не зареєстровано, запит від 16 жовтня 2012 року до Відділу Держкомзему у м. Павлоград Дніпропетровської області - відповідно до наданої відповіді земельні ділянки, договори оренди земельних ділянок за ТОВ "Марон" не зареєстровано. Однак, згідно вимог статті 89 Податкового кодексу України акт опису майна у податкову заставу або про відсутність майна, на підставі цієї статті, не складався та до суду не надавався.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду з приводу того, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, встановлена пп. 20.1.17. п. 20.1. статтею 20 Податкового кодексу України норма, надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Проте, позивачем не було доведено належними та допустимими доказами відсутність майна у відповідача та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія судді дійшла висновку про залишення оскарженого рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2012 року у справі № 2а/0470/13851/12 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко