Ухвала суду № 37874874, 27.03.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1007/7074/2012 Головуючий у І інстанції Маценко Н.П.Провадження № 22-ц/780/1087/14 Доповідач у 2 інстанції СухановаКатегорія 26 27.03.2014

УХВАЛА

Іменем України

20 березня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: Суханової Є.М.,

Суддів: Мережко М.В., Данілова О.М.,

при секретарі : Франюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 про відшкодування заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії , -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 року ГІАТКБ «Правекс-Банк» звернулося до суду із даним позовом, в якому просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі еквівалентній 400591 євро, що за курсом НБУ на день вчинення розрахунку складає 4261921,30 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 20.07.2006 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 527-006/06Ф№ 600109581, за яким банк надає позичальнику кредитну лінію в іноземній валюті в розмірі 182000 доларів США для споживчих цілей згідно з графіком зменшення ліміту кредитування.

Згідно з умовами договору кредит надається позичальнику на строк з 20.07.2006 року по 20.07.2011 року зі сплатою 16 % річних.

05.08.2008 року банк та позичальник ОСОБА_1 дійшли згоди викласти договір про відкриття кредитної лінії в новій редакції. Відповідно до договору про відкриття кредитної лінії встановлено ліміт кредитування у розмірі 250000 євро строком користування до 20.07.2016 року та з 05.08.2008 року з відсотковою ставкою у розмірі 14,49 % річних.

Взяті на себе зобов»язання банк виконав у повному обсязі. Щодо відповідача, то останній зобов»язувався використовувати кредит на передбачені в кредитному договорі цілі та забезпечити повернення кредиту і сплату нарахованих відсотків, а також своєчасно повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом.

Станом на 03.04.2012 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком складає 400591 євро. що за курсом НБУ на день вчинення розрахунку еквівалентно 4261921,30 грн. з них заборгованість по кредиту 244414 євро, що становить 2600341,08 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 20191 євро, що складає 214813,75 грн., проценти 98570 євро, що складає 1048694,51 грн., пеня за несвоєчасне погашення процентів 37416 євро, що складає 398071,97 грн. З підстав стягнення заборгованості банк змушений звернутися до суду.

Рішенням від 31 жовтня 2012 року Броварський міськрайонний суд Київської області позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження місто Бровари, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. який проживає за адресою АДРЕСА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк»,м.Київ, вул. Кловський узвіз, 9/2 р/р 290981202011, МФО 380838, код ЄДРПОУ 14360920 заборгованість за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 20.07.2006 року в розмірі 400591 (чотириста тисяч п»ятсот дев»яносто одне) євро, що за курсом НБУ на день вчинення розрахунку складає 4261921 (чотири мільйони двісті шістдесят одна тисяча дев»ятсот двадцять одна) грн. 30 коп. та судовий збір в розмірі 3219 (три тисячі двісті дев»ятнадцять) грн.

Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції було встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом першої інстанції було встановлено, що 20.07.2006 року між сторонами по даній справі укладено договір про відкриття кредитної лінії № 527-006/06Ф № 600109581, за яким банк надав позичальнику кредитну лінію в іноземній валюті в розмірі 182000 доларів США для споживчих цілей згідно з Графіком зменшення ліміту кредитування на строк з 20.07.2006 року по 20.07.2011 року зі сплатою 16 % річних.

05.08.2008 року сторони дійшли згоди щодо укладення договору про відкриття кредитної лінії в новій редакції.

Відповідно до договору про внесення змін та доповнень до договору про відкриття кредитної лінії встановлено ліміт кредитування у розмірі 250000 євро строком користування до 20.07.2016 року та з 05.08.2008 року з відсотковою ставкою у розмірі 14,49 % річних.

Зі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та Статуту ПАТ КБ «Правекс-Банк» вбачається, що назву юридичної особи АКБ «Правекс-Банк» змінено на ПАТ КБ «Правекс-Банк», що є правонаступників всіх його прав та обов»язків.

Пунктами 4.1 та 4.2 кредитного договору передбачено, що кредит підлягає поверненню в строк до 20.07.2016 року у відповідності до графіку ліміту кредитування, встановленого в п. 1.1 даного договору.

Відсотки за користування кредитом підлягають сплаті щомісячно (за час фактичного користування грошовими коштами протягом календарного місяця) в строк до 10 числа місяця включно, наступного за місяцем нарахування відсотків, а також в момент повернення кредиту, вказаний в п. 1.2 даного договору.

З матеріалів справи достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушив свої зобов'язання щодо щомісячного повернення частини кредиту на умовах та в строк визначений умовами кредитного договору.

Із розрахунку загальної заборгованості вбачається, що станом на 03.04.2012 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком складає 400591 євро. що за курсом НБУ на день вчинення розрахунку еквівалентно 4261921,30 грн. з них заборгованість по кредиту 244414 євро, що становить 2600341,08 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 20191 євро, що складає 214813,75 грн., проценти 98570 євро, що складає 1048694.51 грн.. пеня за несвоєчасне погашення процентів 37416 євро, що складає 398071.97 грн. З підстав стягнення заборгованості банк змушений звернутися до суду.

Пунктом 9.1 кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту або погашення чергової частини кредиту, чи внесення відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню за кожен

день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки, вказаної в п. 1.2 даного договору, від суми заборгованості за весь період прострочення.

За змістом ст.ст. 524, 533 ЦК України, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов»язання в іноземній валюті, проте зобов»язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, яка є єдиною валютою виконання грошового зобов»язання.

При цьому виходячи із загальним умов виконання зобов»язання. яке має виконуватися належним чином, тобто в строки, у розмірі та у валюті визначеній кредитним договором, суд приходить до висновку про стягнення суми заборгованості у валюті визначеній кредитним договором.

Виходячи також із того, що виконання договірних зобов»язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то наряду зі стягненням заборгованості в іноземній валюті, суд має право стягнути й проценти за користування кредитом в іноземній валюті, оскільки такий процент не фінансовою санкцією, а є платою за користування грошима.

З урахуванням наведеного стягненню із відповідача підлягає заборгованості в розмірі 400591 євро, що за курсом НБУ на день вчинення розрахунку складає 4261921,30 грн.

Правилами ст. 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правилами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Пунктом 7.16 кредитного договору передбачено, що при настанні подій, вказаних в п. п. 4.3, 9.4, 9.7 даного договору банк має право достроково стягнути заборгованість в повному обсязі за рахунок заставленого майна або звернути стягнення на грошові кошти та майно, що належить позичальнику.

Оцінюючи в сукупності всі докази, суд першої інстанції, з позицією якого, погоджується й колегія суддів, прийшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними і такими, що підлягають задоволенню, оскільки судом було достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови взятого на себе зобов'язання щодо своєчасного погашення суми кредиту та відсотків за його користування в порядку і на умовах зазначених в договорі.

Намагаючись спростувати висновки суду, апелянт надав свідоцтва про право власності позивача двох квартир, які раніше належали відповідачу-апелянту, які колегія суддів оглянула та прийшла до висновку, що вони були укладені вже після ухвалення та постановлення рішення суду (у 2013 році), що не може бути підставою для скасування рішення суду, а може вплинути тільки на виконання рішення суду.

Нових доказів або обставин, які б могли призвести до скасування рішення суду, передбачених вимогами ст. 309 ЦПК України, апелянт не навів, колегія суддів їх не встановила.

Апеляційна скарга не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді