УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2014 р.Справа № 820/10010/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Тацій Л.В.
Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.
за участю секретаря судового засідання Зарицької Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2013р. по справі № 820/10010/13-а
за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1
до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ФО-П ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 07.08.2013р. №0000481702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 28457,50 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2013р. по справі № 820/10010/13-а позов залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання, призначене на 27.03.2014 року не прибули.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 27.03.2014 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось у зв'язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набула правового статусу фізичної особи-підприємця, включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Позивач знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Ізюмській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області з 21.04.2008 року за № 6105.
У перевіряємому періоді позивач не була зареєстрована, як платник податку на додану вартість.
Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі наказу №№28 від 15.07.2013р., виданого Ізюмською ОДПІ, згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФО-П ОСОБА_1 щодо дотримання вимог податкового законодавства в частині обов'язкової реєстрації платником податку на додану вартість та визначення належних до сплати в бюджет сум ПДВ за період з 01.01.2012 по 30.06.2013.
Результати перевірки оформлені актом від 26.07.2013 № 570/1702/НОМЕР_1 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині обов'язкової реєстрації платником податку на додану вартість та визначення належних до сплати в бюджет сум ПДВ фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за період з 01.01.2012 по 30.06.2013".
У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено висновок про порушення позивачем приписів пп.2 п.180.1 ст.180, п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2 ст.183. пп. "а" п.185.1 ст.185, пп. "а" п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, ст.194, ст.203 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, а саме суб'єкт господарювання не зареєструвалась в установленому порядку як платник податку на додану вартість, в той час коли така реєстрація є обов'язковою у зв'язку з досягненням обсягів оподатковуваних операцій з поставки товарів 300000 грн.: податкові декларації з ПДВ до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області за березень-червень 2013 року фізичною особою-підприємцем не надані; податкові зобов'язання по податку на додану вартість не нараховані і до бюджету не перераховані, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає до сплати в бюджет, за період, що перевірявся, на загальну суму 22222 грн.
У акті перевірки контролюючим органом також відображено та не заперечується позивачем, що згідно сум виторгів РРО в розрізі кожного дня роботи та за кожним Z-звітом за період з березня 2012 року по лютий 2013 року, тобто за 12 послідовних місяців, обсяг операцій з постачання позивачем товарів кінцевим споживачам, які не є платниками ПДВ, і які в свою чергу які є об'єктом оподаткування, становить 336579 грн. 36 коп.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно п.181.1. ст. 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
У періоді, за який проводилась перевірка, ФО-П ОСОБА_1 не була зареєстрована як платник податку на додану вартість.
Також судом встановлено, що фактично в періоді з 01.01.2012 по 30.06.2013 ФО-П ОСОБА_1 здійснювала діяльність з роздрібної торгівлі алкогольними напоями, пивом та тютюновими виробами.
Таким чином, ФО-П ОСОБА_1 в обов'язковому порядку мала зареєструватися як платник податку на додану вартість шляхом подачі до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області реєстраційної заяви не пізніше 10 числа березня місяця 2013р., котрий є наступним після місяця лютого 2013р., в якому досягнуто та перевищено оборот 300 тис. грн.
Оскільки останній день строку подання заяви на ПДВ-реєстрацію припав на вихідний недільний день - 10.03.2013, у такому разі він підлягає перенесенню на наступний робочий день - 11.03.2013.
Позивачем встановленого законодавцем обов'язку не було виконано і вона не зареєструвалася як платник податку на додану вартість шляхом подачі до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області реєстраційної заяви.
За період з 12.03.2013 року по 30.06.2013 року ФОП ОСОБА_1 визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість (без врахування сум «вхідного» ПДВ за придбаними товарами, тобто без права на нарахування податкового кредиту) всього в сумі 22222 грн.
Доводи позивача про те, що при розрахунку загальної суми від здійснення позивачем операцій з поставки товарів (послуг) протягом останніх 12 календарних місяців перевіряючими не було відраховано з цієї суми податок на додану вартість, як того вимагає п.181.1 ст.181 ПК України, внаслідок чого ДПІ прийшло до помилкового висновку про перевищення позивачем встановленої цією нормою граничної суми у 300000 грн., колегія суддів вважає безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджується та не заперечується позивачем, що вона не була у перевіряємому періоді зареєстрована, як платник ПДВ.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2013р. по справі № 820/10010/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.
Судове рішення № 37869102, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.03.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/10010/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: