Постанова № 37869074, 26.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 березня 2014 року № 826/2898/14

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Граніт"

до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "МТІ"

про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Граніт" звернулося до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження № 41951486 від 8 лютого 2014 року щодо виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Граніт" робіт по стабілізації стану по вул. Мельникова, 53-а в м. Києві та відновленню технічного стану і зовнішнього вигляду належної Товариству з обмеженою відповідальністю "МТІ" частини будинку відповідно до проектної документації.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Конституцію України, Закон України "Про виконавче провадження", Інструкцію про проведення виконавчих дій, затверджену наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, та зазначає, що відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві протиправно відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 11/81-36/333 від 24 січня 2013 року, оскільки закінчився строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Також позивач вказує на те, що текст постанови відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження № 41951486 не відповідає резолютивній частині рішення суду.

Представником відповідача через канцелярію суду подані заперечення по суті заявлених позовних вимог, в яких відповідач посилається на Закон України "Про виконавче провадження" та зазначає, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві правомірно та в межах своїх повноважень винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 41951486 від 8 лютого 2014 року, оскільки строк пред'явлення виконавчого документу до виконання переривається у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Представники третьої особи заперечили по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Закону України "Про виконавче провадження" та зазначили, що відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві правомірно відкрито виконавче провадження № 41951486 від 8 лютого 2014 року по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 11/81-36/333 від 24 січня 2013 року. Крім того, представником третьої особи зазначено, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки справу має розглядати господарський суд.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

8 лютого 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 41951486 по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 11/81-36/333 від 24 січня 2013 року про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт-плюс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Граніт" виконати роботи по стабілізації стану по вул. Мельникова, 53-а у м. Києві та відновленню технічного стану і зовнішнього вигляду належної Товариству з обмеженою відповідальністю "МТІ" частини будинку відповідно до проектної документації.

Відповідно до статті 1 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон 606-ХІV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частинами першою та другою статті 2 Закону № 606-ХІV встановлено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11 Закону № 606-ХІV).

Як вбачається з матеріалів справи, 24 січня 2013 року Господарським судом міста Києва видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12 червня 2012 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 22 січня 2013 року, в якому зазначено, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Граніт-плюс" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Граніт" виконати роботи по стабілізації стану будинку по вул. Мельникова, 53-а у м. Києві та відновленню технічного стану і зовнішнього вигляду належної Товариству з обмеженою відповідальністю "МТІ" частини будинку відповідно до проектної документації.

29 жовтня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МТІ" звернулося до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві із заявою про примусове виконання рішення суду.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 31 жовтня 2013 року ВП № 40492487 відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24 січня 2013 року № 11/81-36/333 з тих підстав, що виконавчий документ не відповідає вимогам пункту 3 частини першої, частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: у виконавчому документі пред'явленому до виконання зазначено два боржника та з тих підстав, що виконавчий документ не передбачає заходів примусового виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 листопада 2013 року у справі № 11/81-36/333 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Граніт", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" про захист права власності та усунення перешкод у користуванні власністю заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 12 червня 2012 року у справі № 11/81-36/333 задоволено частково та роз'яснено рішення від 12 червня 2012 року у справі № 11/81-36/333 наступним чином, а саме: "Товариству з обмеженою відповідальністю "Граніт-плюс" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Граніт" розробити і затвердити в установленому законом порядку проектну документацію на виконання комплексу робіт по підсиленню грунтової основи фундаментів і створенню конструктивної жорсткості будівлі № 53-а по вул. Мельникова, керуючись рекомендаціями НДІБК від 25 березня 2008 року, а саме: підсилення пошкоджених тріщинами стін металевих обоймами і замкненими по периметру будівлі рамами, збільшення об'ємної жорсткості будівлі за рахунок облаштування попередньо напружених металевих тяжів у двох рівнях, ін'єктування і зашпарування тріщин цементним розчином" та "виконати роботи по стабілізації стану будинку по вул. Мельникова, 53-а у м. Києві та відновленню технічного стану і зовнішнього вигляду належної Товариству з обмеженою відповідальністю "МТІ" частини будинку відповідно до проектної документації" як зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-плюс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Граніт" вчинити зазначені в рішенні суду дії.

7 лютого 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МТІ" звернулося до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві із заявою від 30 січня 2014 року про відкриття виконавчого провадження, в якій просило відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27 листопада 2013 року про примусове виконання рішення у справі № 11/81-36/333 про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Граніт" виконати роботи по стабілізації стану будинку по вул. Мельникова, 53-а у м. Києві та відновленню технічного стану і зовнішнього вигляду належної Товариству з обмеженою відповідальністю "МТІ" частини будинку відповідно до проектної документації.

До заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "МТІ" додано:

- оригінал наказу Господарського суду міста Києва від 27 листопада 2013 року про примусове виконання рішення у справі № 11/81-36/333;

- копію ухвали про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 27 листопада 2013 року у справі № 11/81-36/333;

- копію постанови Київського апеляційного господарського суду від 9 січня 2014 року у справі № 11/81-36/333;

- завірену належним чином копію довіреності представника стягувача.

При цьому, суд звертає увагу, що у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" від 30 січня 2014 року про відкриття виконавчого провадження, стягував просить Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві відкрити виконавче провадження по примусовому виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27 листопада 2013 року. Зазначеного наказу Господарського суду міста Києва від 27 листопада 2013 року суду не пред'явлено, надані відповідачем копії матеріали виконавчого провадження № 41951486 наказу Господарського суду міста Києва від 27 листопада 2013 року також не містять.

За результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" 8 лютого 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження № 41951486 по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 11/81-36/333 від 24 січня 2013 року.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Закону № 606-ХІV підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Статтею 18 Закону № 606-ХІV встановлено вимоги до виконавчого документу.

Згідно частини першої статті 18 Закону 606-ХІV у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно частини першої статті 25 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до частини другої статті 25 Закону № 606-ХІV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 2 частини першої статті 22 Закону № 606-ХІV встановлено, що інші виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, виконання судових рішень встановлюються з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення (пункт 1 частини другої статті 22 Закону № 606-ХІV).

Відповідно до статті 23 Закону № 606-ХІV строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

1) пред'явленням виконавчого документа до виконання;

2) частковим виконанням рішення боржником;

3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Як встановлено під час розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "МТІ" з метою примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12 червня 2012 року у справі № 11/81-36/333 вперше звернувся до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві 29 жовтня 2013 року, проте постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 31 жовтня 2013 року ВП № 40492487 відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24 січня 2013 року № 11/81-36/333.

З урахуванням наведених норм права та з огляду на встановлені у суді обставини суд зазначає, що строк звернення до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві для пред'явлення виконавчого документа до виконання (наказу Господарського суду міста Києва від 24 січня 2013 року № 11/81-36/333) поновився з моменту винесення вищевказаної постанови відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві та обраховується з 31 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2014 року.

За таких обставин суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МТІ" звернулося до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві із заявою від 30 січня 2014 року про відкриття виконавчого провадження в межах строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, а тому суд не приймає до уваги доводи представника позивача відносно того, що державним виконавцем прийнято до виконання виконавчий документ і відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 24 січня 2013 року № 11/81-36/333 після закінчення строку пред'явлення такого документа до виконання.

Суд також не приймає до уваги доводи позивача, як підставу для скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 41951486 ті обставини, що текст постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження № 41951486 від 8 лютого 2014 року не відповідає резолютивній частині рішення суду та зазначає, що відсутність в тексті постанови державного виконавця слова "будинку" перед зазначенням адреси будинку не порушує прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Граніт", як боржника у виконавчому провадженні № 41951486.

Відносно доводів позивача, що в наказі Господарського суду міста Києва від 24 січня 2013 року № 11/81-36/333 вказано про двох боржників - Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт-плюс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Граніт" суд зазначає про наступне.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону № 606-ХІV у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Разом з тим суд зазначає, що виданий Господарським судом міста Києва наказ від 24 січня 2013 року № 11/81-36/333 є процесуальним документом суду та не підлягає оскарженню в суді іншої юрисдикції, а тому адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо надання оцінки наказу господарського суду. А як встановлено адміністративним судом Товариством з обмеженою відповідальністю "МТІ" разом із заявою про відкриття виконавчого провадження від 30 січня 2014 року подано ухвалу Господарського суду міста Києва від 27 листопада 2013 року про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 12 червня 2012 року у справі № 11/81-36/333.

За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо доводів представника третьої особи про закриття провадження у справі суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Враховуючи, що положеннями Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість оскарження дій та бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів та не визначено право на звернення до господарського суду з метою оскарження рішень державного виконавця, суд зазначає, що даний спір щодо оскарження постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Зазначена позиція наведена в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби".

Керуючись статтями 98, 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Граніт" до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А.Бояринцева