Постанова № 37869045, 25.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 березня 2014 року 09:18 № 826/1798/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Акріс ЛТД»доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києвіпро визнання протиправними дій, скасування припису та постанови,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Акріс ЛТД» (далі - позивач, ТОВ Компанія «Акріс ЛТД») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача по проведенню позапланової перевірки нежитлового приміщення за адресою: вул. Довнар-Запольського, 16 у Шевченківському р-ні міста Києва та складанню акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 23.01.2014 і протоколу про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.01.2014 стосовно позивача;

- скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 23.01.2014;

- скасувати постанову №37/14/1/7/26-56/2801/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.01.2014.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Зазначив, що відповідач не мав повноважень на проведення перевірки позивача. Вказав на те, що оскаржувана постанова складена особою, не уповноваженою на її складання. Крім того, посилався на те, що відповідач не повідомив позивача про розгляд справи про правопорушення в сфері містобудування. Також позивач наполягав на тому, що відповідачем пропущено трирічний строк для застосування санкцій за правопорушення в сфері містобудування.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності оскаржуваних дій, постанови та припису зазначив, що в ході перевірки встановлено порушення позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності. У зв'язку з виявленими порушеннями складено акт, припис та прокол у відповідності до вимог законодавства. Зазначив, що експлуатація позивачем об'єкта будівництва не прийнятого в експлуатацію є триваючим порушенням, а тому строк для застосування санкцій за правопорушення в сфері містобудування порушений не був. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 13.03.2014 представники сторін заявили клопотання про подальший розгляд справи за їх відсутності, на підставі чого суд, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У зв'язку із надходженням звернення Громадської організації «Ліга благоустрою киян» №9.14 від 1.01.2014 відповідач видав направлення від 21.01.2014 № б/н для проведення позапланової перевірки на вул. Довнар-Запольського 16, у Шевченківському районі міста Києва.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 відповідач, у присутності заступника директора ТОВ Компанії «Акріс ЛТД» ОСОБА_1, провів позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ Компанія «Акріс ЛТД» об'єкта будівництва - група приміщень № 177 (літ. «А») за адресою: вул. Довнар-Запольського 16, Шевченківський р-н, м. Київ.

За результатами зазначеної позапланової перевірки відповідач склав акт від 13.01.2014 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів (далі - акт від 13.01.2014).

Як вбачається зі змісту акту від 23.01.2014, за результатами перевірки відповідач встановив, що за вищевказаною адресою розміщена нежитлова будівля побудована самовільно без документів, які надають право на виконання будівельних робіт та затвердженої у встановленому порядку проектної документації, яка експлуатується без прийняття її у відповідності до вимог законодавства до експлуатації.

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог частини 1 статті 34, частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім того, в акті від 23.01.2014 зазначено, що відповідно до пункту 2.7.1 додатку 6 ДБН Д.1.1.-7-2000 «Правила визначення вартості проектно-дослідницьких робіт для будівництва, здійснюваного на території України» вищезазначений об'єкт будівництва відноситься до ІІІ категорії складності.

Виявлені порушення відповідач також зафіксував у протоколі від 23.01.2012 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якого розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності було призначено на 28.01.2014. У протоколі наявна відмітка про відмову уповноваженої особи від підписання та отримання протоколу.

23.01.2014 відповідач склав припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі - припис від 23.01.2014), з вимогою з 23.01.2014 зупинити експлуатацію нежитлової будівлі (група приміщень №177 (літ. «А»)) до усунення допущених правопорушень; усунути виявлені порушення до 02.02.2014.

За результатами розгляду справи ТОВ Компанія «Акріс ЛТД» про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідач виніс постанову №37/14/1/7/26-56/2001/02/2 від 28.01.2014 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої за порушення частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на позивача накладено штраф у сумі 109 620,00 грн.

Вважаючи протиправними дії відповідача з проведення перевірки, складання акту від 23.01.2014 і протоколу від 23.01.2014, а також не погоджуючись із винесеними приписом від 23.01.2014 та постановою від 28.01.2014, позивач оскаржив їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до частини 2 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок №553) визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Суд відхиляє посилання позивача на те, що відповідач не мав права здійснювати перевірку на підставі Порядку №553, оскільки зі змісту наведеної норми вбачається, що Порядок №553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил незалежно від категорії складності. Обмеження перевірки об'єктів архітектури, які за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належать до IV і V категорії складності, встановлене виключно щодо здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності.

Крім того, суд відхиляє доводи позивача про те, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві не уповноважена визначати категорії складності об'єктів будівництва, оскільки відповідач має право визначати такі категорії складності з метою накладення штрафу за порушення вимог законодавства за порушення у сфері містобудування.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.01.2014 №К/9991/78386/12 у адміністративній справі №2а-7525/12/2670.

Суд встановив, що перевірка позивача була проведена на підставі звернення Громадської організації «Ліга благоустрою Киян» №9.14 від 12.01.2014, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно із абзацом 8 пункту 7 Порядку № 553 позаплановою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Однією з підстав проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідач свідомо зазначив неіснуючу юридичну особу, як підставу проведення позапланової перевірки у зв'язку з тим, що Громадська організація «Ліга благоустрою киян» відсутня в переліку легалізованих/зареєстрованих громадських організацій в Державній реєстраційній службі України, оскільки дана громадська організація зареєстрована як юридична особа 02.10.2012, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.03.2014.

Таким чином, за наявності звернення юридичної особи - Громадської організації «Ліга благоустрою Киян» відповідач мав право проводити позапланову перевірку ТОВ Компанія «Акріс ЛТД».

Пунктом 16 Порядку №533 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис) (пункт 17 Порядку №533).

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відповідач встановив порушення ТОВ Компанія «Акріс ЛТД» законодавства у сфері містобудівної діяльності, у зв'язку з чим, на підставі положень Порядку №553, ним було складено акт від 23.01.2014, протокол від 23.01.2014 та припис від 23.01.2014.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача по проведенню позапланової перевірки нежитлового приміщення за адресою: вул. Довнар-Запольського, 16 у Шевченківському р-ні міста Києва та складанню акту від 23.01.2014 і протоколу від 23.01.2014 стосовно позивача були здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені положеннями чинного законодавства України.

Стосовно позовної вимоги скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 23.01.2014, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач встановив факт експлуатації ТОВ Компанія «Акріс ЛТД» нежитлової будівлі - групи приміщень № 177 (літ «А» за адресою: вул. Довнар-Запольського 16, Шевченківський р-н, м. Київ), яка належить до ІІІ категорії складеності без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту у встановленому законодавством порядку.

Позивач не надав суду доказів того, що нежитлова будівля - група приміщень № 177 (літ «А» за адресою: вул. Довнар-Запольського 16, Шевченківський р-н, м. Київ була прийнята у встановленому законом порядку в експлуатацію.

Крім того, з листа позивача від 30.01.2014 №30/01-14 вбачається, що він не заперечує факту зафіксованих в акті від 23.01.2014 порушень та просить надати додатковий час для виконання вимог припису від 23.01.2014, отже визнає допущене ним порушення законодавства.

Відповідно до частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

У відповідності до пункту 9 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 10 пункту 11 Порядку №553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач склав припис від 23.01.2014, яким вимагав з 23.01.2014 зупинити експлуатацію нежитлової будівлі (група приміщень №177 (літ. «А»)) до усунення допущених правопорушень та усунути виявлені порушення до 02.02.2014, у відповідності до положень законодавства та підстави для його скасування відсутні.

Щодо позовної вимоги скасувати постанову №37/14/1/7/26-56/2801/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.01.2014, суд зазначає наступне.

Зазначеною постановою на ТОВ Компанію «Акріс ЛТД» накладено штраф у сумі 109 620,00 грн. за порушення положень частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з абзацом 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Позивач в обґрунтування протиправності постанови №37/14/1/7/26-56/2801/02/2 від 28.01.2014 посилався на те, що відповідач своєчасно не повідомив ТОВ Компанію «Акріс ЛТД» про розгляд справи про правопорушення в сфері містобудування, чим позбавив його можливості захисту своїх прав та інтересів.

У відповідності до пунктами 16, 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 (далі - Порядок №244), справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою інспекції, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні 13.03.2014 судом було допитано в якості свідків заступника директора ТОВ Компанія «Акріс ЛТД» ОСОБА_1, головного державного інспектора ОСОБА_2 та заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві ОСОБА_3, які повідомили, що позивача про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення в сфері містобудування було повідомлено шляхом направлення відповідного протоколу засобами поштового зв'язку. Крім того, ОСОБА_2 зазначив, що заступника директора ТОВ Компанія «Акріс ЛТД» було повідомлено про розгляд вказаної справи засобами телефонного зв'язку за номером НОМЕР_1, що ОСОБА_1 заперечив.

З матеріалів справи вбачається, що уповноважена особа позивача відмовилась від підписання та отримання протоколу від 23.01.2014, у якому було зазначено про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення в сфері містобудування, у зв'язку з чим 24.01.2014 протокол від 23.01.2014 був направлений на адресу ТОВ Компанія «Акріс ЛТД» та отриманий останнім 29.01.2014, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією поштового конверту та відомостями з офіційного сайту Укрпошти.

Чинним законодавством не передбачено повідомлення суб'єктів містобудування про розгляд справ про правопорушення в сфері містобудування засобами телефонного зв'язку, а виключно шляхом вручення відповідного протоколу наручно або засобами поштового зв'язку за три доби до дня розгляду справи, чого відповідачем зроблено не було.

Водночас, суд зазначає, що положення Порядку №244 дозволяють розгляд справи без участі такого суб'єкта містобудування, крім того, з матеріалів справи вбачається, що на момент перевірки позивачем були надані усі наявні у нього документи щодо спірної нежитлової будівлі. Додаткові документи не були надані позивачем ні відповідачу ні суду під час розгляду даної справи.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що несвоєчасне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду його справи фактично не призвело до порушення його прав на захист своїх прав та інтересів, оскільки документи, що спростовували б обставини, викладені в акті перевірки у позивача відсутні, крім того, ТОВ Компанія «Акріс ЛТД» визнає факт вчинення порушення частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Стосовно посилання позивача на порушення відповідачем вимог статті 3 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» під час винесення оскаржуваної постанови №37/14/1/7/26-56/2801/02/2 від 28.01.2014, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

На думку позивача, виключно Державна архітектурно-будівельна інспекція України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю може розглядати справи передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а накладати штраф від її імені мають при керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізують державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Позивач вказав на те, що постанова №37/14/1/7/26-56/2801/02/2 від 28.01.2014 була винесена заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві ОСОБА_3, тобто, на його думку, не уповноваженою на це особою.

Суд відхиляє наведені доводи позивача з огляду на наступне.

Відповідач надав до матеріалів справи копію наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 19.11.2012 № 187 про уповноваження територіальних органів - інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі щодо дозвільно-реєстраційних процедур та здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 2 даного наказу голова Державної архітектурно-будівельної інспекції України уповноважив керівників територіальних органів та їх заступників від імені Державної архітектурно-будівельної інспекції України накладати штрафи у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності».

Також в матеріалах справи наявна копія наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 03.02.2014 №15, згідно пункту 1.3.5 якого заступнику начальника Інспекції ОСОБА_3, зокрема, надано повноваження розглядати справи і накладати стягнення відповідно до Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності».

Отже, заступник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві ОСОБА_3 був уповноважений накладати штрафи, в т.ч. на позивача, за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке передбачена Законом України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності».

Доводи позивача про те, що відповідач порушив строк давності для накладення санкцій за порушення законодавства в сфері містобудування, суд відхиляє, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 6 Порядку №244 штраф за правопорушення може бути накладено на суб'єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб'єкта містобудування.

Суд встановив, що 29.09.1998 позивач уклав договір на використання електричної енергії №6706 з департаментом енергозбуту АК «Київенерго». Розпорядженням Шевченківської районної у міста Києві державної адміністрації №262 від 19.12.2001 було присвоєно поштову адресу даному приміщенню.

02.10.2008 ТОВ Компанія «Акріс ЛТД» на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2008 зареєструвало в Київському міському БТІ право власності та отримало Технічний паспорт на спірний об'єкт нерухомості.

Позивач наполягав на тому, що оскільки з моменту вчинення порушення частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» минуло більше трьох років, відповідач не мав права накладати на нього штраф.

Водночас, суд зазначає, що вчинене ТОВ Компанія «Акріс ЛТД» правопорушення щодо експлуатації нежитлової будівлі (групи приміщень № 177 (в літ. «А»)) без прийняття в експлуатацію, є триваючим.

Згідно з листом Міністерства юстиції України від 01.12.2003 № 22-34-1465 триваючими правопорушеннями є правопорушення, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою.

Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Такі дії/бездіяльність безперервно порушують закон протягом певного часу.

Отже, термін давності для накладення на ТОВ «Компанія «Акріс ЛТД» в даному випадку починається з дати складання акту, тобто з 23.01.2014, що свідчить про те, що відповідач не порушив строк давності для накладення на позивача штрафу за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши наявні мат, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Акріс ЛТД» відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Акріс ЛТД» решту суми судового збору у розмірі 1973,15 грн. (одна тисяча дев'ятсот сімдесят три гривні 15 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський