Рішення № 3786890, 29.04.2009, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа 2-193/2009

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 квітня 2009 р. Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - Глущенко Є.Д.,

при секретарі - Салій О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз», третя особа ОСОБА_2 про визнання наказу про звільнення з роботи незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що з 27 березня 2007 р. працював у відповідача оператором з добування нафти і газу ЦВНГ № 3. Наказом № 336 від 12 грудня 2008 р. його звільнено з роботи за п. 7 ст. 40 КЗпП України з 12 грудня 2008 р.

Звільнення вважає незаконним з причин, що він не перебував в нетверезому стані на роботі, порушень трудової дисципліни не допускав, наказ про звільнення просив визнати незаконним, поновити його на роботі з 12 грудня 2008 р., стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду в сумі 1000 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, представник позивача суду пояснив обставини, викладені в позовній заяві.

Судом до участі в справі був залучений ОСОБА_2 , за розпорядженням якого позивач звільнений з роботи, як третя особа на стороні відповідача.

Представник відповідача, він же представник третьої особи позовні вимоги не визнав, заперечення мотивував законністю виданого наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Просив в позові відмовити.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши подані ними докази, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що з 27 березня 2007 р. позивач працював у відповідача оператором з добування нафти і газу ЦВНГ № 3, що підтверджується копією його трудової книжки (а. с.16).

12 грудня 2008 р. відповідач звільнив позивача з роботи на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП України за появу на роботі в нетверезому стані. Ця обставина підтверджується копією наказу від 12 грудня 2008 р. № 336 (а. с. 4).

Профспілковий комітет НГВУ «Охтирканафтогаз» 12 грудня 2008 р. дав згоду на розірвання трудового договору з позивачем за п. 7 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується витягом з протоколу № 33 засідання цього комітету (а. с. 14).

Наведені факти свідчать, що між сторонами склалися трудові правовідносини з приводу притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Ці правовідносини регулюються ст. ст. 40, 43, 147-150, 232, 235, 237-1 КЗпП України.

Як установлено судом та вбачається з матеріалів справи відповідач порушив порядок притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, який передбачений ст. 149 КЗпП України./span>

Так, зі змісту службової записки начальника СБ ОНПР (а. с. 12), подання начальника НГВУ «Охтирканафтогаз» ОСОБА_2 (а. с. 13), витягу з протоколу № 33 засідання профкому (а. с. 14) вбачається, що ні власник, ні уповноважений ним орган до застосування дисциплінарного стягнення, як цього вимагає ст. 149 КЗпП України, письмових пояснень від позивача не зажадав.

Пояснення від позивача, які були враховані відповідачем при звільненні, написав сам провідний фахівець служби безпеки Охтирського нафтопромислового району Департаменту економічної безпеки та режиму відповідача ОСОБА_3 , в яких зазначив, що на роботі позивач випив 250 гр. горілки. Не погодившись з цим, позивач відмовився підписати саме такі пояснення (а. с. 10).

До того ж, ні власник, ні уповноважений ним орган відбирати пояснення, пов’язані з порушення трудової дисципліни, ОСОБА_3 не наділив.

З наданих відповідачем функціональних обов’язків провідного фахівця служби безпеки Охтирського нафтопромислового району Департаменту економічної безпеки та режиму, які ніким не затверджені, вбачається, що такий фахівець періодично проводить перевірку стану виробничої дисципліни, а не трудової, що в силу ст. 141 КЗпП України зводиться до різних понять (а. с. 50-52).

Позивач добровільно написав пояснення начальнику цеху ВНГ № 3, в яких зазначив, що ОСОБА_3 вимагав підписати згоду про вживання ним на роботі горілки (а. с. 11). Однак ці пояснення при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності були проігноровані і відповідачем, і профспілковим комітетом.

Крім того, відповідач не надав переконливих доказів появи позивача на роботі в нетверезому стані.

В матеріалах справи (а. с. 8, 9) є пояснення оператора ОСОБА_4 , відповідно до яких позивач був виявлений працівниками служби безпеки в стані сп’яніння. Він же, запаху горілки від позивача не чув і на його погляд позивач був у тверезому стані. Такі пояснення ОСОБА_4 піддають сумніву протокол виявлення про нетверезий стан позивача на роботі о 24 год. 18 хв. (а. с. 7). Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що в приміщенні ГЗУ – 1 він хоч і чув запах спиртного, але від кого з осіб, які перебували в приміщенні ГЗУ - 1 достовірно підтвердити не зміг.

Свідок ОСОБА_5 , який в якості водія автомобіля разом з позивачем проводив об’їзд об’єктів вночі 14 листопада 2008 р., в судовому засіданні не підтвердив перебування позивача в нетверезому стані в цю ніч.

Пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про виявлення ними позивача в нетверезому стані на роботі вночі 14 листопада 2008 р., суд не може взяти до уваги через неприязні стосунки, які склалися між ОСОБА_3 та позивачем. Більше того, такі пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_6 не узгоджуються з іншими доказами по справі, зокрема поясненнями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , які достовірно не підтвердили перебування позивача на роботі в нетверезому стані.

З огляду на зазначене, суд вважає, що наказ відповідача № 336 від 12 грудня 2008 р. про звільнення позивача з роботи необхідно визнати незаконним, позивача поновити на роботі, стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

При цьому суд вважає, що поновити позивача на роботі з 12 грудня 2008 р., про що просить позивач, неможливо за збігом часу. А рішення суду в цій частині, як це і прописано в ст. 367 ЦПК України, підлягає негайному виконанню.

Судом проведено розрахунок середнього заробітку позивача за період з 12 грудня 2008 р. по 29 квітня 2009 р., який складає 9745, 56 грн.:

Місяць Норма Фактично годин Середньогодинна Сума до нарах.

робочого часу не оплачено заробітна плата

Грудень 2008 р. 183 год. 112 12,84 грн. 1438, 08 грн.

Січень 2009 р. 159 год. 159 12,84 грн. 2041, 56 грн.

Лютий 2009 р. 160 год. 160 12,84 грн. 2054, 40 грн.

Березень 2009 р. 168 год. 168 12,84 грн. 2157, 12 грн.

Квітень 2009 р. 167 год. 160 12,84 грн. 2054, 40 грн.

Відповідно до п. 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників днем звільнення вважається останній день роботи.

Але в судовому засіданні представник відповідача не спростував доводи позивача про те, що 12 грудня 2008 р. позивач мав би приступити до роботи з 20 год., але був звільнений і в цей день уже не працював. Тому в розрахунок середнього заробітку судом включено і 12 грудня 2008 р.

Судом встановлено, що з вини відповідача позивачу незаконним звільненням заподіяно моральну шкоду, яка виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

Витрати по справі на користь держави покладаються на відповідача, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 11, 27, 30, 88, 209, 212, 213, 214, 218 ЦПК України, ст. ст. 40, 43, 147-150, 232, 235, 237-1 КЗпП України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ начальника нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» № 336 від 12 грудня 2008 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи та поновити його на роботі оператором з добування нафти й газу ЦВНГ № 3 нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта».

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 9745 (дев*ять тисяч сімсот сорок п*ять) грн. 56 коп. та 1000 (одну тисячу) грн. в відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» на користь держави судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн. та 8 (вісім) грн. 50 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 (двісті п’ятдесят) грн. до спеціального фонду Державного бюджету по КЕКД 22050000 “Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах” в м. Ромни, розрахунковий рахунок № 31217259700011 код ОКПО 23635184, банк ГУДК у Сумській області, МФО 837013, у платіжному документі зазначити призначення платежу - "інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи", а також найменування суду - "Роменський міськрайонний суд Сумської області".

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Сумської області через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у 10-денний строк і набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження.

ГОЛОВУЮЧИЙ -підпис-

КОПІЯ ВІРНА:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Є.Д.ГЛУЩЕНКО