Ухвала суду № 37868139, 20.03.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/1-342/11

Провадження № 11/779/17/2014

Категорія ст.115 ч.2 КК України

Головуючий у 1 інстанції Кишакевич Л.Ю.

Суддя-доповідач Гандзюк В.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Гандзюка В.П.,

суддів Кукурудза Б.І., Хруняка Є.В.,

секретаря судового засідання Кравчук І.Я.,

з участю: прокурора Журавльова Є.Є., Шутки І.І.,

захисників ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

засудженого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілої ОСОБА_3, захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Івано-Франківського міського суду від 03 жовтня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець АДРЕСА_1, який має середню спеціальну освіту, одружений, на утриманні неповнолітня дитина, приватний підприємець, несудимий, громадянин України, -

засуджений: за п.п. 6, 12 ч.2 ст.115 - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч.1 ст.263 КК України - 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 остаточно призначено покарання - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 прийнято обчислювати з 24.02.2010 року - з дня затримання.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишено раніше обраний - взяття під варту.

За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним у тому, що він вчинив умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб; а також вчинив незаконне придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Так, ОСОБА_4, перебуваючи на перехресті вул. Володимира Великого та Котляревського у м. Надвірна, вчинив особливо тяжкий злочин - умисне вбивство ОСОБА_6, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, та незаконне поводження зі зброєю за наступних обставин.

01.10.2003 року між СП «Івано-Франківський центральний ринок» по вул. Дністровській, 5, що у м. Івано-Франківську, в особі директора ОСОБА_7 та ТзОВ «Торговий сервіс» по вул. Академіка Гнатюка, 13/5, що у м. Івано- Франківську, в особі генерального директора ОСОБА_8 було укладено договір про здачу товариству «Торговий сервіс» в операційну оренду нежитлових приміщень будівлі критого ринку по вул. Дністровській у м. Івано-Франківську для зберігання та використання під центральний міський продовольчий ринок строком до 01.10.2022 року. Івано-Франківська міська рада не погодилась з укладенням зазначеного договору та, оформивши право власності територіальної громади м. Івано-Франківська на приміщення Центрального критого ринку по вул. Дністровська, 5, в м. Івано-Франківську, 30.07.2007 року уклала договір №ДО-3153 з ТзОВ «Торговий дім Горгани», співзасновником якого являвся ОСОБА_6, на оренду зазначених будівель.

У ході судових розглядів позовів ТзОВ «Торговий сервіс», ТзОВ «Торговий дім Горгани», СП «Івано-Франківський ринок» та Івано- Франківської міської ради про правомірність користування приміщеннями центрального ринку, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 07.10.2009 року було вирішено виселити ТзОВ «Торговий сервіс» з належних Івано-Франківській міській раді приміщень критого ринку, що знаходяться по вул. Дністровській, 5, в м. Івано-Франківську, та визнано недійсним договір оренди приміщень критого ринку по вул.Дністровській, 5, в м. Івано-Франківську від 01.10.2003 р., що був укладений між СП «Івано- Франківський центральний ринок» та ТзОВ «Торговий сервіс». Вказане рішення господарського суду Івано-Франківської області залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.12.2009 року. Не погоджуючись із рішеннями вказаних судів, ТзОВ «Торговий сервіс» звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на зазначені рішення.

ОСОБА_4, який здійснював господарську діяльність по реалізації м'яса птиці на ринку, як суборендар торгових приміщень площею 179,3 кв.м, комерційно підпорядковувався ТзОВ «Торговий сервіс», перебував у певній залежності перед вказаним підприємством щодо отримання можливості здійснення ними торгівельної діяльності на ринку, і також звернувся з аналогічною касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

ОСОБА_4, усвідомлюючи, що зі зміною власника ринку він, як наближена особа до керівництва ТзОВ «Торговий сервіс», втратить можливість займатися торгівельною діяльністю на території ринку та отримувати комерційний прибуток, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи як особисті так і корпоративні комерційні інтереси товариства «Торговий сервіс», вступив у злочинну змову з невстановленими особами, які разом вирішили вчинити умисне вбивство, засновника ТзОВ «Торговий дім Горгани» ОСОБА_6, з корисливих мотивів і за попередньою змовою групою осіб, з використанням вогнепальної зброї, яку придбали, носили та зберігали без належного дозволу.

Відповідно до розробленого ними злочинного плану по вчиненню вбивства ОСОБА_6, з метою підготовки до його вчинення, 16.10.2009 року ОСОБА_4 та невстановлені особи у м. Львові придбали у ОСОБА_9 автомобіль «ВАЗ-21093», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, який мали на меті використовувати під час скоєння вбивства. Крім цього, ОСОБА_4 та невстановлені особи, для виконання злочинного умислу, спрямованого на позбавлення життя ОСОБА_6, придбали та зберігали без передбаченого законом дозволу у невстановленої особи пістолет «ОКРА 9 кал. 9 мм Р.А.К.» НОМЕР_8, що є короткоствольною вогнепальною зброєю - 9 мм самозарядним пістолетом, що виготовлений шляхом зміни саморобним способом ствола гладкоствольного стартового сигнального пістолету калібру 9 мм Р.А.К. «ОКРА 9» (Виробництва Угорщини).

Узгодивши свої спільні корисливі злочинні дії, спрямовані на вбивство ОСОБА_6, ОСОБА_4, за попередньою змовою групою осіб, з невстановленими особами придбали два мобільні телефони «Нокіа 1202-2» з сім-картками «Київстар» для використання під час організації, підготовки і скоєння вбивства. Крім цього, вказані особи з метою пересування автомобілем «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1, використовували талон про проходження технічного огляду та поліс обов'язкового цивільного страхування з автомобіля «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_6, що належить ОСОБА_10, які були викрадені в ніч з 16.01.2010р. на 17.01.2010р. у м. Івано-Франківську.

19.02.2010 року ОСОБА_4, реалізовуючи свій злочинний намір щодо позбавлення життя ОСОБА_6, за попередньою змовою групою осіб, згідно заздалегідь розробленого та узгодженого ОСОБА_4 та невстановленими особами плану, невстановлені особи на автомобілі «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4, заздалегідь знаючи час і маршрут пересування ОСОБА_6, приблизно о 12 год. 20хв. прибули на перехрестя вул. Володимира Великого та Котляревського в м. Надвірній, де знаходився автомобіль «Лексус 470», д.н.з. НОМЕР_7, за кермом якого перебував ОСОБА_6, що чекав поруч зі школою № 3 свою неповнолітню доньку Діану, ученицю цієї школи.

ОСОБА_4, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство з корисливих мотивів, діючи узгоджено із невстановленими особами, під'їхав автомобілем «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1, до автомобіля ОСОБА_6 з боку водія. Згідно розподілу ролей, невстановлена особа, яка сиділа на задньому сидінні, з відома та згоди ОСОБА_4, вийшла з салону автомобіля «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1, та умисно, з метою вбивства, провела два прицільні постріли з переробленого стартового пістолету у життєво важливий орган - голову ОСОБА_6, після чого потерпілий був доставлений у Надвірнянську ЦРЛ, де через невеликий проміжок часу, о 13.10 год., від отриманих смертельних поранень помер, тобто умисно вбили ОСОБА_6

Внаслідок прицільних пострілів у життєво важливий орган - голову, ОСОБА_6 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх спричинення, у вигляді вогнепального кульового, проникаючого в порожнину черепа, поранення голови з ліва з переломом кісток основи-черепа, крововиливом під м'яку мозкову оболонку, розтрощенням та крововиливом в речовину головного мозку, забійну рану лобно-тім'яної ділянки, множинні садна лобно-скроневої ділянки та лівої орбітальної ділянки, численні садна спинки носа, які знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням смерті.

Після вбивства ОСОБА_4 разом з невстановленою особою втекли з місця злочину на тому ж автомобілі, який з метою приховування слідів злочину залишили в с. Назавизів Надвірнянського району, та у подальшому пересіли в автомобіль «Джип Вранглер», чорного кольору д.н.з. НОМЕР_5, що належить матері ОСОБА_4, і під керуванням невстановленої особи доїхали до м. Івано-Франківська.

Знищуючи сліди злочину, ОСОБА_4 разом із невстановленими особами, рухаючись автомобілем «Джип Вранглер», д.н.з. НОМЕР_5, маршрутом у напрямку м. Івано-Франківська, викинули на полі між с. Назавизів та с. Цуцилів Надвірнянського району пістолет, за допомогою якого вчинили вбивство ОСОБА_6, та два мобільні телефони, які використовувалися для зв'язку та координації дій, пов'язаних з вбивством потерпілого, а потім у примикаючій до траси Надвірна - Івано-Франківськ вул. І.Франка с. Назавизів Надвірнянського району залишили автомобіль «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1. Знаряддя злочину, автомобіль та мобільні телефони, які використовувалися злочинцями під час умисного вбивства ОСОБА_6, у вказаних місцях були виявлені та вилучені працівниками міліції, а злочинні дії ОСОБА_4 були викриті.

Таким чином, будучи об'єднаним з невстановленими особами єдиним умислом на позбавлення життя потерпілого, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 разом з невстановленими особами, кримінальна справа щодо яких виділена в окреме провадження, брав безпосередню участь у вчиненні вбивства ОСОБА_6, діяв узгоджено, згідно спільно розробленого злочинного плану, у якості співвиконавця.

В апеляції прокурор вважає вирок суду незаконним у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання особі засудженого та тяжкості вчинених ним злочинів внаслідок м'якості. Крім того, покликається на те, що судом не враховано те, що засуджений не сприяв слідству та суду, не розкаявся у вчиненому, потерпілим не відшкодовано збитки. Просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким обрати більш суворе покарання: за п.п. 6, 12 ч.2 ст.115 - 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч.1 ст.263 КК України - 4 роки позбавлення волі; на підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 призначити остаточне покарання - 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Потерпіла ОСОБА_3 також вважає вирок суду незаконним через м'якість призначеного засудженому покарання, просить його скасувати та постановити новий вирок, яким призначити покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

У поданій апеляції захисник засудженого ОСОБА_4 вважає вирок суду незаконним, упередженим та необ'єктивним у зв'язку із однобічністю та неповнотою досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи. Просить вирок скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України 1960 року, а засудженого ОСОБА_4 звільнити з-під варти.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора та потерпілої, які вважають вирок суду незаконним та просять його скасувати через невідповідність призначеного покарання тяжкості та обставинам злочину, обвинуваченого та його захисника, які вважають вирок суду незаконним через недоведеність вини ОСОБА_4, провівши судове слідство із зазначених в апеляціях питань, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають до задоволення з наступних підстав.

За змістом ст.323 КПК України 1960 року, вирок є обгрунтованим, якщо він постановлений на доказах повно зібраних, всебічно досліджених і правильно оцінених судом. Для цього у вироку повинні бути проаналізовані і оцінені всі розглянуті в судовому засіданні докази, які як підтверджують висновок суду, так і спростовують його.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався.

Мотивуючи висновок про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, суд першої інстанції послався на докази, що містяться в матеріалах справи, зібрані у встановленому законом порядку, досліджені в судовому засіданні, належно оцінені і є обгрунтованими.

Зокрема, невизнання вини підсудним ОСОБА_4 та його показання щодо того, що він не приймав участі в умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_6 і взагалі не був у той день у м. Надвірна, суд правильно розцінив як намагання підсудного ухилитися від відповідальності за вчинений злочин.

При апеляційному перегляді справи обвинувачений також дав непослідовні та суперечливі показання. Без належної відповіді ОСОБА_4 залишені питання про очевидні та об'єктивні дані, які підкріплені доказами, покладеними в основу його обвинувачення.

Так, жодними даними не спростовано наявність особистого мотиву та зацікавленості ОСОБА_4 у вбивстві потерпілого ОСОБА_6, з підприємством якого він вів тривалі судові спори про право здійснювати прибуткову підприємницьку діяльність на території СП «Івано-Франківський ринок». Суд першої інстанції детально дослідив ці обставини та проаналізував їх у вироку.

В суді достовірно встановлено, що автомобіль «Джип Вранглер», д.н.з. НОМЕР_5, за дві години до вчинення вбивства і через 20 хв. після його вчинення, рухався в сторону м. Надвірна та у зворотному напрямку до м. Івано-Франківська за автомобілем «ВАЗ 21093», оскільки це зафіксовано камерою відео спостереження та не може містити суб'єктивного фактору. Обвинувачений не зміг пояснити, яким чином автомобіль, що постійно знаходився в його володінні, в тому числі і в день злочину, міг використовуватися іншою особою для поїздки на місце злочину.

Поряд з цим, суд спростував заперечення обвинуваченого показаннями свідка ОСОБА_12, яка прямо вказала на те, що 19.02.2010 року у час і на місці вчинення вбивства ОСОБА_6 бачила ОСОБА_4 у салоні автомобіля сірого кольору «ВАЗ 21093».

Свідок ОСОБА_13 показав, що 19.02.2010 року на місці вчинення вбивства ОСОБА_6 бачив саме цей автомобіль «ВАЗ 21093» ,д.н.з. НОМЕР_1, пасажир якого і здійснив вистріли з пістолета в ОСОБА_6, та на якому в подальшому злочинці втекли з місця вчинення вбивства.

Про те, що після вчинення вбивства обвинувачений пересів у власний автомобіль, підтверджують показання свідка ОСОБА_14, який вказав, що 19.02.2010 року бачив як з автомобіля «ВАЗ 21093» у с. Назавизів Надвірнянського району вибігли двоє осіб, які пересіли в автомобіль «Джип Вранглер» чорного кольору та поїхали в сторону м. Івано-Франківська. Крім цього, в автомобілі «ВАЗ 21093», д.н.з.НОМЕР_1, та в автомобілі «Джип Вранглер», д.н.з. НОМЕР_5, знайдені та зафіксовані сліди злочину.

Зокрема, висновки судових експертиз вказують на те, що на поверхні каністри, яка була вилучена з залишеного автомобіля «ВАЗ 21093», д.н.з.НОМЕР_1, виявлені сліди пальців рук ОСОБА_4, а волосини з шапки, вилученої з даного автомобіля, схожі на волосини ОСОБА_4, також грунт на гумовому килимку даного автомобіля «ВАЗ 21093» та грунт на гумовому килимку автомобіля ОСОБА_4 «Джип Вранглер» співпадають за комплексом ознак і мають спільну родову належність, що й розбитий мобільний телефон «Нокіа», вилучений на автодорозі с. Назавизів Надвірнянського району і яким користувалися вбивці ОСОБА_6, та клавіатура від мобільного телефону, вилучена з автомобіля ОСОБА_4 «Джип Вранглер», д.н.з. НОМЕР_5, до розділення могли складати одне ціле.

Судом також встановлено, що підстав для обмови підсудного ОСОБА_4 свідком ОСОБА_12, а також іншими свідками - немає. Не наведено жодних обгрунтувань і про можливість фальсифікації доказів.

Обсяг такої кількості доказів у своїй сукупності, їх аналіз доводить вину ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, які правильно кваліфіковані судом.

У зв'язку з наведеним, апеляційні вимоги про скасування вироку через відсутність доказів вини та закриття провадження у справі з цих підстав є необґрунтованими і до задоволення не підлягають.

Що стосується апеляцій потерпілої та прокурора про м'якість призначеного покарання, то апеляційний суд вважає їх також необґрунтованими.

Суд, призначаючи покарання винному у виді десяти років позбавлення волі, повністю дотримався засад та правил призначення покарання, визначених ст.65 КК України.

Зокрема, були враховані дані про особу винного, який раніше несудимий, злочин вчинив вперше, позитивно характеризувався, працював, одружений, має одну неповнолітню дитину, хворіє.

Крім цього, суд врахував його ступінь участі у вчиненні злочину. Як встановлено судом, ОСОБА_4 особисто не здійснював постріли та не позбавляв життя потерпілого. Поряд з цим, судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання.

Визначений термін позбавлення волі в межах санкції статті є досить тривалим, адекватним і достатнім для виправлення ОСОБА_4, а тому не є надто м'яким.

Покликання прокурора та потерпілої про необхідність призначення більш суворого покарання ОСОБА_4 аж до довічного позбавлення волі, з огляду на наведене, не є обґрунтованими, а тому їх апеляції слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 377 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілої ОСОБА_3, захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 03 жовтня 2013 року відносно ОСОБА_4 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її оголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Головуючий В.П. Гандзюк

Судді Б.І. Кукурудз

Є.В. Хруняк

Згідно з оригіналом

Суддя В.П. Гандзюк