Ухвала суду № 37867003, 20.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 р.Справа № 820/12702/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Валківської районної спілки споживчих товариств на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2014р. по справі № 820/12702/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області

до Валківської районної спілки споживчих товариств

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області (далі - УПФУ в Валківському районі, позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Валківської районної спілки споживчих товариств (далі - відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідача борг на загальну суму 63258,09 грн. на р/р № 256043122316 в ХОУ ВАТ „Держощадбанк" м. Харків.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2014 р. адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області задоволено.

Стягнуто з Валківської районної спілки споживчих товариств (код 01768909, 63002, Харківська область, Валківський район, м. Валки, вул. Дідоренка, 11) заборгованість в сумі 63258,09 грн. (шістдесят три тисячі двісті п'ятдесят вісім гривень 09 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області (63002, Харківська область, Валківський район, Валки, вул. Пушкіна, 26) на р/р № 256043122316 в ХОУ ВАТ "Держощадбанк" м. Харків.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та на обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач пройшов державну реєстрацію, ідентифікаційний код 01768909, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію № 689392 від 29.01.2008 року (а.с. 7), перебуває на спрощеній системі оподаткування та зареєстрований як платник збору на загальнообов'язкове державне страхування (реєстраційний номер № 200650087) в Управлінні Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області.

24.09.2009 р. Управлінням Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області проводилася планова перевірка Валківської районної спілки споживчих товариств з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду за період з 01.03.2006 р. по 01.09.2009 р.

За результатами даної перевірки складений акт № 37 від 24.09.2009 р., яким встановлені наступні порушення:

- за період з 01.03.2006 р. по 01.09.2009 р. відповідач здійснював нарахування заробітної плати, але не нараховував страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування по тарифу 31,8%, 33,2% та 4% від фонду оплати праці, що суперечить п.1. ст.15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. № 1058-ІУ та п.5.1 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України", затвердженої Постановою Правління фонду України від 19.12.03 за №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.04р. № 64/8663:

- донараховано внесків по тарифу 31,8, 33,2 % в сумі: 78523,23 грн.

- донараховано внесків по тарифу 4% в сумі: 2125,47 грн.

- перевіркою достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу встановлені: дані по заробітній платі, утримання з неї, які знаходяться у відомостях персоніфікованого обліку, відповідають первинним даним бухгалтерського обліку, але, як зазначено вище, не відображена сума нарахування страхових внесків у розмірі 33,2 %, 31,8 %, 4 %, як в бухгалтерських документах, так і в звітах до системи персоніфікованого обліку. При донарахуванні та сплаті страхових внесків подати "коригуючі" звіти до відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж згідно з чинним законодавством.

Вимогою № Ю-189 від 24.09.2009р. УПФУ в Валківському районі Харківської області визначено недоїмку зі страхових внесків на суму 80648,70 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач доказів оплати спірної суми заборгованості чи доказів відсутності обов'язку оплачувати спірну суму заборгованості в судове засідання не надав, заявлених до нього позовних вимог не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, вимога позивача № Ю-189 від 24.09.2009р. була оскаржена відповідачем в судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2010 р. по справі № 2-а- 3263/10/2070, залишеною без змін ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010 року та Вищого адміністративного суду України від 07.11.2013 року, в задоволенні позову Валківської районної спілки споживчих товариств до Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області про визнання дій протиправними, визнання недійсною та скасування вимоги відмовлено.

Відповідачем єдиний податок за період з 01.09.2006р. по 01.09.2009р. сплачено 42% в сумі 17390,61 грн., в зарахування страхових внесків до Пенсійного фонду за найманих працівників цю суму враховано, та борг за підприємством складає 63258,09 грн.

На час розгляду справи відповідачем сума заборгованості не сплачена.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно з ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, вимога № Ю-189 від 24.09.2009р. Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області, якою визначено недоїмку зі страхових внесків на суму 80648,70 грн., є правомірною, узгодженою та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), придбали спеціальний торговий патент, на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески.

Таким чином, відповідач є страхувальником-платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до розділу 5 ст. 5.1 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) обчислення страхових внесків платниками здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2, 4.5 цієї Інструкції, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу).

Страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

У разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат, на які нараховуються страхові внески, платники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід) у розмірах, установлених для страхувальників страхових внесків (32 відсотки, 4 відсотки, 42 відсотки) цих виплат.

Перерахування страхових внесків здійснюється платниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі є територіальним органом Пенсійного фонду України, яке відповідно до функціональних повноважень, визначених Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в цілях забезпечення фінансування пенсійних виплат громадянам України зобов'язане здійснювати контроль за сплатою страхових внесків, а в разі порушення термінів сплати застосовувати до порушників фінансові санкції відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (ч. 3. ст. 106 Закону, що була чинною на момент виникнення спірних відносин).

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій (абз.3 ч.3 ст. 106 Закону, що була чинною на момент виникнення спірних відносин).

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку (ч.3 ст. 106 Закону).

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Закону за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, на теперішній час загальна сума заборгованості зі сплати недоїмки відповідачем не сплачена та становить 63258,09 грн., що підтверджується даними картки особового рахунку страхувальника.

Відповідач ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій не надав доказів щодо сплати боргу.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення позивачем строків звернення до суду не приймаються до уваги, оскільки відповідно до п. 15 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Будь- які приписи щодо розповсюдження вказаної норми на застосування штрафних санкцій та пені у вказаному законі відсутні.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено будь-яких строків для застосування штрафних санкцій.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.11.2013 року підтверджена правомірність вимоги Управління Пенсійного фонду України в Валківському районі Харківської області № Ю-189 від 24.09.2009р., після чого позивач 03.12.2013р. звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення несплаченої підприємством відповідача заборгованості.

Щодо доводів відповідача про те, що позивач вже скористався своїм правом стягнути вказану недоїмку та надав її, як виконавчий документ до Відділу державної виконавчої служби Валківського районного управління юстиції, та постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Валківського районного управління юстиції Харківської області Коваленко Л.Л. від 23.10.2013р. ВП № 40380436 відкрите виконавче провадження з виконання вимоги № Ю-189-У від 29.09.2013р, колегія суддів зауважує, що відповідно до наявної в матеріалах справи інформації про виконавче провадження, 15.11.2013 р. вказана постанова була скасована та прийнята постанова про відмову в відкритті виконавчого провадження, в зв'язку з тим, що на даний час вимога про сплату боргу не є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що оскільки відповідач доказів оплати спірної суми заборгованості чи доказів відсутності обов'язку оплачувати спірну суму заборгованості в судове засідання не надав, заявлених до нього позовних вимог не спростував, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Валківської районної спілки споживчих товариств залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2014р. по справі № 820/12702/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Пянова Я.В.Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.