КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19816/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О. А. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 березня 2014 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,
за участю секретаря Рипік О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська металургійна компанія" про стягнення заборгованості по страховим внескам, за апеляційною скаргою Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.01.2014 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Київська металургійна компанія» про стягнення заборгованості по страховим внескам. у розмірі 2 649,14 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.01.2014 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судове засідання з'явився представник апелянта, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце апеляційного розгляду, що не перешкоджає вирішенню спірного питання відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, представник апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факту виникнення у відповідача обов'язку із сплати спірної суми внесків та набуття цією сумою статусу недоїмки, а відтак позивач не довів законності та обґрунтованості своїх вимог, а отже у суду не має правових підстав для задоволення позову.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Київська металургійна компанія» зареєстроване як юридична особа та відповідно до ст. 2 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III від 18.01.2001 є страхувальником та платником страхових внесків передбачених зазначеним законом.
16.01.2010 року відповідачем подано до Фонду Звіт по формі Ф4-ФСС з ТВП за 2009 рік.
Відповідачем визначена сума внесків, пов'язана з невиплатою заробітної плати у розмірі 2 649,14 грн. Зазначені нарахування, як вбачається з картки особового рахунку, виникли з 2006 року.
На думку позивача, зазначена сума коштів є недоїмкою зі сплати страхових внесків та наполягає на її стягненні.
Згідно з абз. 5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 2464-VI стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) - платники страхових внесків, зазначені у ч. 2 та 3 ст. 6 цього Закону, сплачують страхові внески до Фонду в повному розмірі в порядку та в строки, визначені страховиком.
Перерахування страхових внесків шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.
У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати.
У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 цього Закону.
Платники страхових внесків, зазначені у частинах другій та третій статті 6 цього Закону, сплачують страхові внески до Фонду в повному розмірі в порядку та в строки, визначені страховиком.
Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування за безготівковими розрахунками - день подання до установи банку розрахункових документів на перерахування страхових внесків на рахунок Фонду; у разі сплати готівкою - день внесення коштів до банківської установи чи відділення зв'язку для перерахування на рахунок Фонду.
Згідно з пп. 4.4 п. 4 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 16 від 26 червня 2001 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків.
У разі виплати заробітної плати за першу половину або іншу частину місяця нараховані страхові внески повинні бути перераховані до Фонду не пізніше дня, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця.
Не сплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.
Відповідно до пп. 4.5 п. 4 вказаної Інструкції, у разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати.
Згідно з п. 5.4 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, у разі самостійного виявлення своєчасно не нарахованих і не сплачених сум страхових внесків страхувальники самі зобов'язані донарахувати страхові внески, нарахувати пеню на всю суму недоїмки за весь період прострочки платежу, протягом п'яти робочих днів з дня виявлення прострочки повідомити орган Фонду у письмовій формі особисто або поштовим відправленням згідно з вимогами п. 7.5.1 цієї Інструкції та відобразити донараховані страхові внески та нараховану пеню в звіті по коштах Фонду Ф4-ФСС з ТВП. Нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, що настав після дня одержання заробітної плати (з дня виникнення недоїмки).
Як встановлено судом і звітом по формі Ф4-ФСС з ТВП за 2009 рік, сума, яку просить стягнути позивач, складається із суми внесків, які не сплачені у зв'язку з невиплатою заробітної плати.
Позовні вимоги є необґрунтованими та не засновані на нормах права, оскільки наведеними законодавчими нормами встановлено, що днем виникнення обов'язку зі сплати внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є день одержання коштів на оплату праці.
Сума 2 649,14 грн. є заборгованістю, строк сплати якої ще не настав, відтак, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Вищевикладене свідчить про те, що апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.01.2014 року у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська металургійна компанія" про стягнення заборгованості по страховим внескам - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.01.2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 25.03.2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 25.03.2014 року
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.
Судове рішення № 37863103, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.03.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/19816/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: