Постанова № 37860888, 05.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 р. Справа № 804/788/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.,

при секретарі Щербак А.Ю.,

за участі:

представника позивача Починка В.В.,

представника відповідача Крейси Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Дніпропетровської митниці Міндоходів (далі - Дніпропетровська митниця, відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості № 110050001/2013/000027/2 від 24.09.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі контракту, укладеного між позивачем та компанією «ArcelorMittal Poland S.A.», Польща, від 17.07.2012 року № CRU2033/2012/2660 позивач звернувся до Дніпропетровської митниці для здійснення митного оформлення товару - коксу металургійного, та подав вантажно-митну декларацію № 110050001/2013/012813. Контрактна вартість вказаного товару становить 0,1665 євро/кг. Позивачем було подано до Дніпропетровської митниці документи для підтвердження митної вартості товару. Відповідачем витребувано від позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної артості. На повідомлення відповідача № 37226 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» було надано додаткові пояснення та документи, що спростовують виявлену митним органом розбіжність. 24.09.2013 року Дніпропетровською митницею відмовлено у здійснені митного оформлення товару за заявленою вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості №110050001/2013/000027/2, з яким позивач не погоджується і вважає його протиправним. Позивачем були надані митному органу всі необхідні документи, які дають можливість відповідачу здійснити митне оформлення товару за заявленою митною вартістю, та які спростовують встановлену відповідачем розбіжність. Позивач звертає увагу суду на те, що з митною декларацією відповідачу надано ліцензію Міністерства економічного розвитку України на імпорт вугілля. При прийнятті рішення про видачу ліцензії Мінекономіки здійснило перевірку контрактної ціни на предмет її відповідності поточній кон`юктурі цін на світовому ринку, факт отримання ліцензії підтверджує таку відповідність. Відповідач безпідставно вважає, що дію додаткової угоди №13 від 29.08.2013 року до зовнішньоекономічного контракту не можна розповсюджувати на правовідносини, що мали місце з 01.08.2013 року, не дивлячись на те, що таке застереження прямо зазначено в додатковій угоді. Митним органом порушено встановлений ч.3 ст.53 МК України 10-денний строк для надання додаткових документів в обґрунтування розбіжностей в сумах при перерахунку суми в євро на польські злоті. Також, відповідачем безпідставно зроблені висновки про вплив пов'язаності позивача та його контрагента - компанії «ArcelorMittal Poland S.A.» на вартість придбаного товару. У митниці не було жодних підстав вважати, що позивачем заявлені неповні або недостовірні відомості про митну вартість товару. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, надала суду письмові заперечення з наступним обґрунтуванням. Відповідачем під час митного оформлення товару було виявлено розбіжності щодо умов поставки, а саме: відсутні банківські платіжні документи, інвойси містять відомості про банківський рахунок для оплати за товар, який не відповідає номеру рахунку, визначеному контрактом, що не дає можливості однозначного підтвердження виставленої оплати за наданими інвойсами та піддає сумніву достовірність наданих рахунків. Позивач в якості доказу підтвердження правильності визначення митної вартості декларантом безпідставно наводить факт наявності під час здійснення митного контролю та митного оформлення ліцензії Міністерства економічного розвитку України від 24.07.2013 року, оскільки зазначене Міністерство не здійснює та не контролює визначення митної вартості товарів. При здійснені митного контролю посадовою особою відповідача було здійснено порівняння заявленої митної вартості товару - 166,5 євро/т, із даними, які містяться в електронній копії ВМД № 110050001/2013/005778 від 26.04.2013 року, за якою позивачем ввозився такий самий товар за ціною - 202,50 євро/т, що є значно вищою, ніж заявлено позивачем. Посадовою особою митниці декларанту надіслано електронне повідомлення про необхідність надати додаткові документи для підтвердження митої вартості. Надані позивачем документи не можна вважати такими, що підтверджують заявлену позивачем митну вартість, у зв'язку з різницею сум зазначених в документах польських злотих та євро за курсом НБ Польщі, встановленого на 26.08.2013 року. Таким чином, оскаржуване рішення про визначення митної вартості товарів №110000003/2013/000027/2 від 24.09.2013 року прийнято правомірно.

Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши чинне законодавство та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що між ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (покупець) та компанією «ArcelorMittal Poland S.A.», Польща (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт на поставку товару від 17.02.2012 року № CRU2033/2012/2660.

11.09.2913 року декларантом позивача - ТОВ „Метенергомаш" була подана електронна митна декларація №110050001/2013/012813, відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення було заявлено товар - „металургійний стабілізований кокс з кам'яного вугілля 25-80 мм.". даний товар поставлявся на підставі Контракту № CRU2033/2012/2660 від 17.02.2012 року, додаткових угод до контракту №1 від 24.09.2012 року, №5 від 28.12.2012 року, №11 від 08.07.2013 року.

Митна вартість товару була заявлена позивачем шляхом подання декларації митної вартості №110050001/2013/012813 за ціною контракту (основний метод) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України (далі - МК України) на рівні 166,5 євро/т (1762,02грн./т ).

Вищезазначена митна декларація є додатковою до періодичної митної декларації від 30.07.2013 року №110050001/2013/011120 на товар «металургійний стабілізований кокс з кам'яного вугілля, 25-80 мм», ввезений ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Україна) за контрактом від 17.07.2012 року №CRU2033/2012/2660 з виробником «ArcelorMittal Poland S.A.», Польща, про що свідчить гр.40 ЕМД від 11.09.2013 року №110050001/2013/012813.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України (ч.1 ст.51).

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом III МК України і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або вартості подібного товару.

Під „дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Відповідно до ч.2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений статтею 53 МК України.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до положень ч.5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів має право:

упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 МК України, форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

За результатами формато - логічного контролю автоматизованою системою аналізу ризиків за ЕМД №110050001/2013/012813 від 11.09.2013 року відповідачем було згенеровано обов'язкову форму контролю „Контроль правильності митної вартості товарів. Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів", що відповідає п.6.4 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Закон України від 15.02.2011 № 3018-VІ) - «митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, в тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки».

Однією з форм митного контролю відповідно до ч. 1 ст. 336 МК України, є перевірка документів та відомостей, необхідних для митного контролю, які відповідно до ст. 335 МК України надаються під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 МК України, перевірка документів та відомостей здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК України.

Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються (ч. 3 ст. 337 МК України).

Таким чином, вищезазначена норма права надає вичерпний та обґрунтований перелік джерел для проведення порівняння, при цьому МК України не передбачено їх обов'язкове та одночасне використання у сукупності.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи (ч. 4 ст. 337 МК України).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з ВМД надано наступні документи:

Облікова картка суб'єкта ЗЕД №11005/2012/0001718 від 29.11.2012 року;

Попередня митна декларація №205110802/2013/100252.001 від 14.08.2013 року;

Залізничні накладні;

Посвідчення якості;

Рахунки-фактури;

Зовнішньоекономічний контракт № CRU2033/2012/2660 від 17.07.2012 року та додаткові угоди до нього: №1 від 24.09.2012 року; №5 від 28.12.2012 року; № 13 від 29.08.2013 року та №11 від 08.07.2013 року;

Довідка СДПІ м.Кривий Ріг від 12.07.2013 року;

Ліцензія на імпорт товару від 24.07.2013 року №006133300000672;

Сертифікати про походження товару;

Реєстри номерів залізничних вагонів;

ВМД країни відправлення від 12.08.12 року №13PL303030E0015260.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 54 МК України відповідачем здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

В результаті такого контролю виявлено, що у наданих для митного оформлення документах виявлено розбіжності, зокрема:

По-перше, було виявлено та повідомлено декларантові про відсутність одного з обов'язкових документів, що передбачені ч.2 ст.53 МК України як обов'язкові документи, які підтверджують митну вартість товарів, а саме - банківські платіжні документи. Умовами п.10.3 контракту №CRU2033/2012/2660 від 17.07.2012 року передбачено 100% платіж вартості товару в термін 30 днів з дати відправки вантажу. Враховуючи дату штампу станції відправлення на залізничних накладних -11.08.2013 року, скановані копії, яких прикріплено до ЕМД №110050001/2013/012813 від 11.09.2013 року, а саме - №37813, 37814, платіж повинен відбутися до 10.09.2013 року включно. Платіжні документи, які підтверджують оплату партії оцінюваного товару за цими залізничними накладними декларантом не надавались. Саме умовами контракту було передбачено строк оплати товару, який жодним з доповнень до контракту не було змінено.

В даному випадку платіжні документи є не лише документами, які підтверджують оплату товару відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту №CRU2033/2012/2660 від 17.07.2012 року, а й є обов'язковими для подання декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Тому, є хибними твердження позивача про те, що на момент здійснення митного контролю та митного оформлення, а також під час проведення консультацій з приводу обрання методу визначення митної вартості оцінюваного товару у органу доходів і зборів була наявна інформація щодо всіх платіжних доручень за даним контрактом, сума за якими повністю відповідає загальній сумі рахунків (інвойсів). Зазначене підтверджується даними гр.44 ЕМД №110050001/2013/012813 від 11.09.2013 року та роздруківками електронних повідомлень, що направлялись в порядку проведення процедури консультацій.

По-друге, надані декларантом інвойси від 12.08.2013 року № PL/277839653/13/10447555/70933697 та №РL/277839653/13/10447555/70933987, від 13.08.2013 року № PL/277839653/13/10447555/70934496, від 14.08.2013 року № PL/277839653/13/10447555/70935327, від 16.08.2013 року № PL/277839653/l 3/10447555/70935386, № PL/277839653/13/10447555/70935387, від 19.08.2013 року №PL/277839653/13/10447555/70935973, № PL/277839653/13/10447555/70935974, №PL/277839653/13/10447555/70935975, №PL/277839653/13/10447555/70935976, від 20.08.2013 року №PL/277839653/13/10447555/70936504, №PL/277839653/13/10447555/70936505, від 21.08.2013 року №PL/277839653/13/10447555/70937054, від 22.08.2013 року №PL/277839653/13/10447555/70937672, №PL/277839653/13/10447555/70937673, від 23.08.2013 року №PL/277839653/13/10447555/70938265, від 26.08.2013 року №PL/277839653/l3/10447555/70938320, №PL/277839653/13/10447555/70938322, №PL/277839653/l3/10447555/70938468, №PL/277839653/13/10447555/70938469, від 27.08.2013 року №PL/277839653/l3/10447555/70939477, №PL/277839653/l3/10447555/70939479 містять відомості про банківський рахунок для оплати за товар, який не відповідає номеру рахунку, визначеному контрактом, що не дає можливості однозначного підтвердження виставленої оплати за наданими інвойсами та надає сумніви у достовірності наданих рахунків.

В контракті зазначено номер банківського рахунку продавця - BANK HANDLOWI SA WARSZAWA WARSAW POLAND SWIFT KODE: CITIPLPX, CURRENCY ACCOUNT (EUR), PL103015080000000504097021. У вищеперерахованих рахунках зазначено номер банківського рахунку ING BANK SLASKI S.A., SWIFT: ING BPLPWXXX), PL105000861000002263729416.

Таким чином, митним органом вказані інвойси не могли розглядатися в якості документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, оскільки містять розбіжності, які прямо вказують на те, що сплата ціни за товар за цими документами, здійснюється не за умовами зовнішньоекономічного контракту.

Надані до митного оформлення скановані копії додаткової угоди №1 від 24.09.2012 року, додаткової угоди №5 від 28.12.2012 року, додаткової угоди №11 від 08.07.2013 року до контракту №CRU2033/2012/2660 17.07.2012 року, укладеного між ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та компанією «ARCELORMITTAL POLAND S.A.» (Польща) не містять посилання про зміну валютних рахунків продавця товару.

Додаткова угода від 29.08.2013 року №13 вносить зміни до пункту 10.4 розділу 10 до контракту №CRU2033/2012/2660 17.07.2012 року. Разом з тим дата укладання даної угоди, а саме 29.08.2013 року не кореспондується з датою складання всіх рахунків, які були зазначені у гр.44 ЕМД. Період, в який продавцем в адресу покупця було здійснено складання рахунків становив з 11.08.2013 року по 27.08.2013 року.

Частиною 3 даної додаткової угоди передбачено, що вона починає діяти з 01.08.2013 року та є невід'ємною частиною контракту №CRU2033/2012/2660 17.07.2012 року.

Інвойси, надані декларантом до ЕМД №1100500012013/012813 від 11.09.2013 року, складалися у період з 12.08.2013 року по 27.08.2013 року, тобто на той час, коли додаткової угоди №13 від 29.08.2013 року не існувало, що не кореспондується з умовами зовнішньоекономічного контракту №CRU203312012/2660 від 17.07.2012 року (розділ 17).

Отже, оскільки дана угода була підписана лише 29.08.2013 року, суд погоджується з висновками митного органу, що рахунки на оцінюваний товар не могли бути складеними з урахуванням змін (у майбутньому) до банківських реквізитів продавця.

Крім вказаного, під час здійснення митних процедур, відповідачем виявлено, що 19.08.2013 року декларантом ТОВ «Метенергомаш» було подано для здійснення митного контролю та митного оформлення ЕМД №110050001/2013/012088 на партію ідентичного товару, яка надійшла в рамках додаткової угоди №11 від 08.07.2013 року до контракту № CRU2033/2012/2660 від 17.07.2012 року, за залізничними накладними №37813, 37814.

За результатами розгляду наданих документів та спрацювання профілю ризиків щодо контролю за митною вартістю товарів, посадовою особою відділу митного оформлення «Криворіжсталь» митного поста «Кривий Ріг» в електронному вигляді було сформовано запит від 19.08.2013 року №12088/МВ/01 щодо контролю за визначенням митної вартості товару до відділу контролю за визначенням митної вартості товарів Дніпропетровської митниці Міндоходів.

В результаті розгляду комплекту документів на адресу начальника митного поста «Кривий Ріг» надійшла службова записка від 20.08.2013 року №10-44/422-ЕП від начальника управління контролю за визначенням митної вартості, класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД щодо виявлених розбіжностей в документах. Саме в цій службовій записці містилися відомості щодо невідповідності банківських реквізитів в наданих декларантом рахунках (інвойси від 12.08.2013 року № PL/277839653/13/10447555/70933697 та №PL/277839653/13/10447555/70933987). Додаткова угода №13 від 29.08.2013 року в гр.44 ЕМД та в пакеті документів була відсутня.

Своєю заявою від 27.08.2013 року №29 декларант ТОВ «Метенергомаш» відповідно до ст.269 МК України просив дозволу на відкликання ЕМД №110050001/2013/012088 у зв'язку з технічною помилкою в банківських реквізитах у гр.28 ЕМД. Зазначені у митній декларації дані ПАТ «Сітібанк», повинні бути зазначені у митній декларації ПАТ «Інг Банк Україна».

При цьому, п.10.4 контракту № CRU2033/2012/2660 від 17.07.2012 року в банківських реквізитах покупця - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» зазначено, що платежі за товар може бути перераховано через дві банківські установи - ПАТ «Сітібанк», а також ПАТ «Інг Банк Україна».

В гр.28 ЕМД №110050001/2013/012813 від 11.09.2013 року декларантом було зазначено - ПАТ «Сітібанк», що повністю відповідає умовам контракту та інформації гр.28 ЕМД №1 10050001/2013/012088 від 19.08.2013 року.

Отже, у органу доходів і зборів були наявні підстави вважати, що декларантом було заявлено неправдиві відомості з метою відкликання ЕМД №110050001/2013/012088 від 19.08.2013 року, а також відсутність платіжних доручень відповідно до заявлених у контракті умов оплати за товар унеможливлювали здійснення перевірки достовірності вказаних у вищезазначених рахунках-інвойсах банківських реквізитів продавця.

По-третє, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 225 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19.12.2012 pоку № 1201» товар за кодом згідно УКТЗЕД 2704001900 входив до переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2013 рік.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 року №959-XII митне оформлення товарів, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню, здійснюється тільки за наявності відповідної ліцензії.

Ліцензії видаються на підставі заявок суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що подаються за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. При поданні заявки можуть вимагатися документи та інформація, які вважаються необхідними для підтвердження даних, зазначених у заявці та зовнішньоекономічному договорі (контракті).

Вищезазначене Міністерство не здійснює та не контролює визначення митної вартості товарів. Відповідні повноваження МК України надає виключно декларантам та органам доходів і зборів. Наявність такого документа, як імпортна ліцензія в переліку ч. 2 ст. 53 МК України пояснюється необхідністю розгляду відповідних застережень, наведених у ч. 1 ст. 58 МК України, щодо обставин навколо продажу оцінюваних товарів. Наявні у п. 1 цієї частини застереження, можуть унеможливлювати визначення вартості цих товарів за ціною договору у разі, якщо встановлено обмеження щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні.

Обов'язковість подання даного документу передбачена п.5 ч.3 ст.335 МК України, де зазначено, що у встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, наявність вказаної ліцензії свідчить про те, що імпортований товар підпадає під заходи нетарифного регулювання, а відповідна ліцензія є лише дозволом на ввезення цього товару в зазначеній кількості.

Таким чином, позивач безпідставно як доказ підтвердження правильності визначення митної вартості товару наводить факт наявності під час здійснення митного контролю та митного оформлення ліцензії Міністерства економічного розвитку України від 24.07.2013 року №006133300000672.

Крім вищезазначеного, декларантом у ДМВ заявлено про пов'язаність продавця і покупця, при цьому зазначено, що взаємозалежність продавця і покупця не вплинула на ціну товару.

При перевірці зазначеного факту з'ясовано, що за інформацією офіційного сайту компанії «АрселорМіттал» (www.arcе1оrmіttal.com), до її складу входять найбільші сталеплавильні підприємства світу, серед яких зазначено і ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Україна), а також «ARCELORMITTAL POLAND S.A.» (Польща).

Відповідно до положень статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року особи вважаються пов'язаними між собою, якщо:

вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;

вони юридично визнані партнерами по бізнесу;

вони є роботодавцем і працівником;

будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;

обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;

разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;

вони є членами однієї й тієї самої сім'ї.

На підставі вищезазначених положень міжнародного законодавства та положень статті 58 МК України продавець і покупець за зовнішньоекономічним контрактом №CRU2033/2012/2660 від 17.07.2012 року для цілей МК України вважаються пов'язаними між собою.

При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст. 62 цього Кодексу;

митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст. 63 Кодексу.

При здійсненні контролю співставлення згідно з ч.3 ст.337 МК України посадовою особою відповідача було проведено порівняння заявленої митної вартості товару - 166,5 євро/т (1762,02грн./т) із даними, які містяться в електронній копії МД №110050001/2013/005778 від 26.04.2013 року, за якою ввозився такий самий товар за ціною - 202,50 євро/т (2117,10 грн./т), що є значно вищою, ніж заявлено позивачем.

Зазначена інформація для митного органу була обґрунтованою підставою вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість товару.

Таким чином, у відповідача при здійсненні митного контролю були достатні підстави для запиту додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до ч.4 ст.57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. При цьому, на підставі ч.5 ст.55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Частиною 6 цієї ж статті передбачено, що на вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Так, між декларантом позивача та відповідачем проводилась процедура консультацій, тобто обмін наявною інформацією, в електронному порядку, про що свідчать електронні повідомлення та дані гр.33 оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товару.

На момент митного контролю та митного оформлення, за результатами перевірки відомостей, наданих декларантом у підтвердження заявленої митної вартості, з урахуванням положень ст. 337 МК України, аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до положень розділів ІІІ, XI МК України, посадовою особою митниці, з урахуванням положень ст. 53 МК України, декларанту надіслано електронне повідомлення про необхідність надати (за наявності) у 10-денний термін додаткові документи для підтвердження митної вартості за ЕМД №110050001/2013/012813, а саме:

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

виписку з бухгалтерської документації;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України:

довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

розрахунок ціни (калькуляцію).

При цьому, перелік запитаних документів відповідає переліку, передбаченому ч. З ст. 53 МК України.

Також декларанта додатково було повідомлено, що згідно ч.6 ст. 53 МК України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Протягом передбаченого 10-денного строку декларантом (повідомленням від 13.09.2013 року №41) було надано переклади рахунку від 27.08.2013 року №РL/277839653/13/10447555/70939477, сертифікату якості від 26.08.2013 року №1001182448, копію ВМД країни експорту від 26.08.2013 року №13РL331030Е0158530 та її переклад.

Перелік наданих декларантом додаткових документів відображено у повідомленні органу доходів і зборів від 19.09.2013 №37917.

Однак, відповідачем зазначені документи не визнані документами, які підтверджують заявлену позивачем митну вартість товару, за наступних підстав.

В результаті перевірки отриманих документів було встановлено, що в наданій копії декларації країни експорту від 26.08.2013 року та її перекладі №13РLЗЗ1030Е0158530 зазначено рахунок від 26.08.2013 року №121. Сума зазначена у даному рахунку з відмітками прикордонної митниці становить 320 387,63 євро за вагу товару 1 924250 кг. При цьому сума у ВМД країни експорту зазначена у польських злотих і становить 1348512,00.

В результаті проведеного аналізу та перевірки встановлених Національним банком Польщі курсів валют на серпень 2013 року, за інформацією сайта у всесвітній мережі Інтернет www.nbp.pl, було виявлено, що станом на дату 26.08.2013 курс 1 євро становить 4,2320 польських злотих. Враховуючи даний курс вартість товару у ВМД країни відправлення у перерахунку на євро повинна становити 1 355 880,43 польських злотих. Разом з тим сума, зазначена у ВМД країни відправлення складає у перерахунку до вищезазначеного курсу валют 318 646,50 євро.

Різниця між сумами зазначеними в документах складає 7 368,43 польських злотих, або 1 741,12 євро за курсом НБП, встановленого на 26.08.2013 року.

Суд критично оцінює доводи представника позивача, що митним органом порушено встановлений ч.3 ст.53 МК України 10-денний строк для надання додаткових документів з метою обґрунтування розбіжностей в сумах при перерахунку суми в євро на польські злоті. З цього приводу суд зазначає, що зазначена розбіжність виявлена відповідачем під час аналізу додаткового наданих документів під час перебігу 10-денного строку; МК України не містить норм, які б зобов'язували митний орган продовжувати 10-дений строк для надання додаткових документів в разі виявлення додаткових розбіжностей.

Не надавались декларантом на момент здійснення митного контролю та митного оформлення, а також проведення консультацій з приводу обрання методу визначення митної вартості оцінюваного товару у органу доходів і зборів наступні документи, які було надано позивачем до суду: копії ВМД країни відправлення від 12.08.2013 року №1ЗРLЗЗ1030Е0151471, від 14.08.2013 № 1ЗРLЗЗ1030Е0152631, від 16.08.2013 №13РL331030Е0153679, від 17.08.2013 року №13РL331030Е015524, від 17.08.2013 року № 1ЗРLЗЗ1030Е0153885, від 21.08.2013 року №13РL331030Е0155346, від 22.08.2013 року № 1ЗРLЗ31030Е0156621, від 23.08.2013 року № 1ЗРLЗЗ1030Е0157361, від 24.08.2013 року №13РL331030Е0158150, від 26.08.2013 року № 1ЗРLЗЗ1030Е0016058.

Під час здійснення митного контролю декларантом разом з пакетом документів було надано копію ВМД країни експорту від 12.08.2013 року № 1ЗРL303030Е0015260, про що зазначено у гр.44 ЕМД №110050001/2013/012813 за кодом документа 9610. Під час проведення консультацій декларант надіслав копію ВМД країни експорту від 26.08.2013 року №1ЗРLЗЗ1030Е0158530 та її переклад. Отже, при здійсненні контролю митної вартості товару у віданні органу доходів і зборів було лише 2 копії ВМД країни відправлення.

Декларантом не надавався наданий суду лист від виробника товару від 13.09.2013 року №№Р2.2/SТК/6044а/2013 про відповідність ціни товару його ринковій вартості.

Надані позивачем до матеріалів справи документи, як докази правильності визначення митної вартості товару, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідача, оскільки зазначені документи не надавались відповідачу під час прийняття рішення та в період дії гарантійних зобов'язань.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Отже, встановлені в судовому засіданні обставини свідчать про наявність встановлених законом причин неможливості застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо імпортованих товарів.

За результатами контролю правильності визначення митної вартості партії товару за додатковою митною декларацію №110050001/2013/012813 від 11.09.2013 року, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 24.09.2013 року№110000003/2013/000027/2, на підставі якого відкориговано митну вартість товару на рівні 202,50 євро/т (2117,10 грн./т).

Так, у зв'язку із неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості товарів відповідачем було послідовно застосовано наступні методи визначення митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст.59 МК України при застосуванні методу 2а) за ціною договору щодо ідентичних товарів визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник.

Відповідно до ч.2 ст. 60 МК України під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

При цьому, ч.ч.1,2 ст. 61 МК України передбачено застереження щодо застосування методів 2а) та 2б), зокрема, товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються. Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише у разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, що оцінюються.

У відповідача була наявна інформація про вартість прийняту митним органом товару -«металургійний стабілізований кокс з кам'яного вугілля 25-80 мм». Використовується у металургійній промисловості для доменного виробництва чавуну. Виробник компанія „ArcelorMittal Poland S.A.", Польща, оформленого за МД №110050001/2013/005778 від 26.04.2013 року, країна походження, виробник, код товару УКТЗЕД, назва та призначення якого відповідають заявленому позивачем товару - «металургійний стабілізований кокс з ким'яного вугілля 25-80 мм». Використовується у металургійній промисловості для доменного виробництва чавуну. Виробник компанія „ ArcelorMittal Poland S.А.", Польща». Проте, ідентичний товар, оформлений за МД №110050001/2013/005778 від 26.04.2013 року не за ціною контракту, а на підставі скоригованої, згідно з рішенням №110050001/2013/002383/1 від 06.03.2013 року митної вартості.

Отже, вищезазначене згідно з вимогами ст.59-ст.61 МК України, виключає можливість застосування методів визначення митної вартості товару за ціною договору як на ідентичні так і на подібні товари, через відсутність даних про ціну контракту на ідентичний та/або подібний товар, оформлений за основним методом.

Методи на основі віднімання та додавання вартості, передбачені ст. 62 МК України та ст. 63 МК України неможливо було застосувати у зв'язку із відсутністю об'єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 64 МК України, митна вартість, визначена за резервним методом повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Отже, відповідачем при винесенні рішення про визначення митної вартості товарів №110000003/2013/000027/2 від 24.09.2013 року використано наявну інформацію про оформлення за МД № 110050001/2013/005778 від 26.04.2013 року, яка містить інформацію про митну вартість вже оформленого ідентичного товару, що коригувалася згідно зі статтею 60 МК України.

В судовому засіданні встановлено, що рішення відповідача №110050001/2013/002383/1 від 06.03.2013 року про коригування митної вартості, позивачем у встановленому порядку не оскаржувалось та визначена митна вартість була взята за основу під час здійснення митного оформлення товару в квітні 2013 року.

У зв'язку з незгодою декларанта ТОВ „Метенергомаш" з рішенням від 24.09.2013 року №110000003/2013/000027/2 про коригування митної вартості, товар „металургійний стабілізований кокс з кам'яного вугілля, 25-80мм", ввезений за періодичною митною декларацією від 30.07.2013 року №110050001/2013/011120 випущено у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України за митними деклараціями від 24.09.2013 року №110050001/2013/0013381, №110050001/2013/013384, №110050001/2013/013386, №1 10050001/2013/013395, від 25.09.2013 року №110050001/2013/013410, №110050001/2013/013411, від 27.09.2013 року №110050001/2013/013478, від 28.09.2013 року №110050001/2013/013513, від 29.09.2013 року №110050001/2013/013533.

Відповідно до ч.ч. 7 - 9 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього кодексу. Строк таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обгрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільнюється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Обґрунтування щодо розбіжностей в сумах при перерахунку суми в євро на польські злоті не надавались позивачем під час здійснення митного контролю та митного оформлення, а також проведення консультацій з приводу обраного методу визначення митної вартості товару. Позивачем в якості додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, листом від 30.09.2013 року вих.№233-231 (вх. Дніпропетровської митниці Міндоходів від 02.10.13 № 3965/5-15) надано листи від компанії „АгсеlогМittаl Poland S.A." (з перекладами) від 23.09.2013 року №F2.2/STK/62/4/2013, від 24.09.2013 року №F2.2/STK76295/2013 щодо розбіжностей курсу польського злотого до курсу євро (валюти контракту).

З урахуванням положень частини дев'ятої статті 55 МК України, відповідачем розглянуто надані додаткові документи, та результати розгляду були надіслані позивачу листом від 08.10.2013 року №17-11-2/3639 з обґрунтуванням причин відмови в скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення № 110050001/2013/000027/2 від 24.09.2013 року про визначення митної вартості товарів відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки позов не підлягає задоволенню, суд не вбачає підстав для відшкодування судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 10 лютого 2014 року.

Суддя М.В. Бондар