Ухвала суду № 37846466, 06.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року м. Київ К/9991/38780/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011

у справі № 2а-5559/10/1770

за позовом Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів"

до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області

про визнання рішення про застосування штрафних санкцій нечинним

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Костопільський завод скловиробів" звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання рішення про застосування штрафних санкцій нечинним.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у період з 13.10.2010 року по 26.10.2010 року була проведена позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів Приватного акціонерного товариства «Костопільський завод скловиробів», за результатами якої складено акт №1005/22/30923971 від 29.10.2010

В ході вказаної перевірки виявлено порушення позивачем ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме, не надходження на територію України товару на суму 2188580 руб. Росії по контракту № 53 від 24.11.2009; 14513688 руб. Росії по контракту № 47 від 06.06.2008.

За наслідками висновків вищезазначеного акту відповідачем було прийнято На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення №0000152200 від 10.11.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки на момент перевірки позивачем не пред'явлено вантажні митні декларації типу ВМД-40.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.08.2008 року між позивачем та ЗАТ «Стеклопак» Російська Федерація було укладено контракт №47. Відповідно до умов контракту ПрАТ «Костопільський завод скловиробів» здійснив перерахування коштів: 12.06.2008 р. в сумі 1 993 114,31 Руб.; 08.07.2008 р. в сумі 3 000 000,00 Руб.; 22.07.2008 р. в сумі - 683 813,70 Руб.; 30.07.2008 р. в сумі 1 000 000,00 Руб.; 08.08.2008 р. в сумі 1 000 000,00 Руб.; 12.08.2008 р. в сумі 175 469,99 Руб.; 12.08.2008 р. в сумі 3 000 000,00 Руб.; 18.08.2008 р. в сумі 1161 290,00 Руб.; 03.11.2008 р. в сумі 1 500 000,00 Руб.; 24.11.2008 р. в сумі 500 000,00 Руб.; 25.11.2008 р. в сумі 500 000,00 Руб. Всього на суму 14 513 688,00 Руб.

За умовами контракту Постачальник був зобов'язаний поставити продукцію Позивачу протягом 115 днів з дня внесення авансового платежу на умовах FСА м.Орел Росія. 26.11.2008 року, 09.04.2009 року та 29.04.2009 року було ввезено на митну територію України оплачений товар, що стверджується печатками відповідних митниць і переданий на склад тимчасового зберігання, що стверджується актами прийому-передачі товару від 01.12.2008р. №403, від 04.04.2009р. №162, від 14.04.2009р. №163, від 06.05.2009р. №176, від 06.05.2009р. №175. В подальшому, після закінчення терміну зберігання товару на складі тимчасового зберігання, 16.06.2009р. та 17.06.2009р. товар було передано на митний ліцензійний склад під митний контроль та оформлено митні декларації.

Між позивачем та ОАО «Щербинский завод електроплавлених огнеупоров» 24.11.2009 укладено контракт №53, відповідно до якого продавець зобов»язується виготовити та поставити вогнетриви (блоки) будівельні керамічні для кладки скловарної печі. Позивач здійснив платежі: 25.11.2009р., 01.12.2009р., 09.02.2010р., 01.03.2010р. та 18.03.2010р.

26.03.2010 було ввезено на митну територію України оплачений товар і в той же день поставлений товар було передано на митний ліцензійний склад під митний контроль та оформлено митні декларації.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»встановлено, що момент здійснення експорту (імпорту) - це момент перетину товаром митного кордону України або переходу (права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно до п. 2 ст. 1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом.

При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація (п. 23 ст. 1 Митного кодексу України).

У ст.78 Митного кодексу України зазначено, що митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Таким чином, «перетин товаром митного кордону України», який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем»з відповідною датою, не можна ототожнювати з «пропуском товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, товар по контакту між позивачем та ЗАТ «Стеклопак» 16.06.2009 та 17.06.2009 було передано на митний ліцензійний склад під митний контроль та оформлено митні декларації; товар по контакту між позивачем і ОАО «Щербинский завод електроплавлених огнеупоров» 26.03.2010 було ввезено на митну територію України передано на митний ліцензійний склад під митний контроль та оформлено митні декларації.

Колегія суддів погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що імпортний товар вважається, що надійшов на територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту оформлення ВМД, отже, поставки відбувалась в межах граничного терміну встановленого ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валют".

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 у справі № 2а-5559/10/1770 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області відхилити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 у справі № 2а-5559/10/1770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко