Рішення № 37845679, 20.03.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

провадження № 22ц/790/1614/14 Головуючий 1 інст. - Хайкін В.М.

Справа №2011/13537/12 Доповідач - Шаповал Н.М.

Категорія: право власності

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Шаповал Н.М.,

суддів: Кіпенка І.С.,

Котелевець А.В.,

при секретарі - Макаренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/5 частини квартири,-

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати поважним пропуск строку звернення до суду з зазначеним позовом, визнати право власності на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх позивних вимог посилався на те, що на підставі свідоцтва про право власності №2 від 06.08.1996 року, виданого Світловодським районним дорожнім управлінням Кіровоградської області, власниками квартири АДРЕСА_2, в рівних долях, а саме - по 1/5 частки, були: ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3

03.03.1998 року, коли позивачу було 2 роки, відповідач по справі, яка на той час була представником позивача, та його бабуся ОСОБА_5 на підставі договору купівлі - продажу провели відчуження квартири АДРЕСА_2.

При відчуженні вказаної квартири, з метою захисту прав малолітнього на той час позивача, обов»язковою вимогою була одночасна купівля у власність позивача рівноцінної частини іншої квартири.

24.03.1998 року відповідачем по справі та бабусею позивача - ОСОБА_5 на підставі договору купівлі - продажу була придбана квартира АДРЕСА_3, яка була оформлена в рівних долях між ними, а саме - по ? частині.

Однак, придбання та оформлення на ім»я позивача права власності на вказану квартиру відповідач не здійснила. В 1999 році дана квартира була продана відповідачем.

08.09.2006 року ОСОБА_4 придбала у власність на підставі договору купівлі - продажу квартиру АДРЕСА_1, однак, 1/5 частина квартири на позивача зареєстрована не була, у зв'язку з чим він просив визнати за ним право власності на 1/5 частину квартири.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2012 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/5 частину квартири - задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1.

З таким рішенням суду не погодилось ПАТ «Укрсоцбанк» та подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

Посилається на те, що 08.09.2006 року був укладений іпотечний договір, предметом якого є спірна квартира. Між тим, вирішуючи спір по суті, ПАТ « Укрсоцбанк» не було залучено до участі у справі, хоча вказаним рішенням зачіпаються його права та інтереси.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення Визнано поважним пропуск позивачем строку на звернення до суду з зазначеним; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалене у справі судове рішення зазначеним вимогам закону не відповідає.

За змістом ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

За змістом ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач, звертаючись з позовом про визнання за ним права власності на 1/5 частину спірної квартири взагалі не надав доказів, як на підставу таких вимог.

Продаж попереднього житла у 1998 році, де позивачу належала 1/5 частка на праві власності, не є безумовною підставою для визнання за ним права власності на 1/5 частину у спірній квартирі.

При цьому, правочини, за якими було відчужено жиле приміщення та придбано спірну квартиру, ОСОБА_3 не оскаржуються.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

З урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції слід скасувати і відмовити позивачу у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 4 ч. 1 ст. 309, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2012 року скасувати.

ОСОБА_3 у задоволенні позову про визнання права власності на 1/ 5 частину квартири АДРЕСА_1.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді: