Ухвала суду № 37845653, 19.03.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/1-653/2011

Провадження № 11/779/57/2014

Категорія ч.3 ст.15, ч.1 ст.191 КК України

Головуючий у 1 інстанції Кишакевич Л.Ю.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Гандзюка В.П.,

суддів Кукурудза Б.І., Ткачук Н.В.,

з участю: прокурора Шутки І.І.,

захисника ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Івано-Франківського міського суду від 07 листопада 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, який має середню спеціальну освіту, одружений, працює екіпірувальником «Оборотного депо Івано-Франківськ», несудимий, громадянин України,

засуджений за ч.3 ст.15, ч.1 ст.191 КК України та йому призначено покарання - 850 гривень штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із матеріальною відповідальністю, строком на 1 (один) рік.

Присуджено стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області 187грн. 80коп. та на користь НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на Л/з при МВСУ на залізничному транспорті - 1368грн. 50коп. судових витрат по справі за проведення експертиз.

Вирішено питання щодо речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те, що він вчинив замах на привласнення чужого майна, яке перебувало у його віданні.

Так, ОСОБА_3, працюючи екіпірувальником локомотивів по ВП «Локомотивне депо Коломия», будучи матеріально-відповідальною особою, в обов'язки якої згідно п.4 Робочої Інструкції екіпірувальника локомотивів по ВП «Локомотивне депо Коломия» від 25.03.2008р. входить несення матеріальної відповідальності за правильну видачу паливно-мастильних матеріалів на тяговий рухомий склад, ведення облікової документації, перебуваючи на робочому місці, на зміні, діючи всупереч інтересам служби, переслідуючи корисливу мету, направлену на привласнення чужого майна, 09.11.2009р. приблизно о 06.00год. на території заправки ТНТС-14 ВП «Оборотне моторвагонне депо Івано- Франківськ» наповнив одну пластикову пляшку ємністю 1,5л - 1,5 літрами дизельного палива та п'ять пластикових пляшок ємністю 1,5л кожна - 7,5 літрами дизельного моторного масла, яке перебувало в його віданні. У подальшому ОСОБА_3 виніс вказане дизельне паливо за межі заправки ТНТС-14 ВП «Оборотне моторвагонне депо Івано-Франківськ» та помістив у салон власного автомобіля «Рено Кенго», д.н. НОМЕР_1. Через деякий час ОСОБА_3, перебуваючи на робочому місці, на зміні, на території заправки ТНТС-14 ВП «Оборотне моторвагонне депо Івано-Франківськ», наповнив дві пластикові каністри ємністю 30л кожна - 60 літрами дизельного палива, яке перебувало в його віданні, та виніс із території заправки з метою подальшого поміщення до того ж власного автомобіля, однак не вчинив вказаних дій до кінця, оскільки був затриманий працівниками міліції. У подальшому, в ході огляду приміщення заправки ТНТС-14, в ящику для закриття заправного пістолета було виявлено 25літрів дизельного палива, біля насоса у металевому відрі виявлено 8літрів дизельного моторного масла, яке з метою привласнення попередньо туди злив ОСОБА_3

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив замах на привласнення 86,5л дизельного палива вартістю 534,57грн. та 15,5л дизельного моторного масла вартістю 139,50 грн., всього паливно-мастильних матеріалів ВП «Оборотне моторвагонне депо Коломия» на загальну суму 674грн. 07коп. Свій злочинний умисел не реалізував з причин, які не залежали від його волі.

У поданій апеляції ОСОБА_3 вважає вирок незаконним через істотне порушення кримінально-процесуального закону, неповноту з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Покликається на те, що суд необґрунтовано прийшов до висновку про викрадення ним паливно-мастильних матеріалів. Просить вирок скасувати та постановити відносно нього виправдувальний вирок.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника, думку прокурора, який заперечив апеляцію, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

За змістом ст.323 КПК України, вирок є обгрунтованим, якщо він постановлений на доказах повно зібраних, всебічно досліджених і правильно оцінених судом. Для цього у вироку повинні бути проаналізовані і оцінені всі розглянуті в судовому засіданні докази, які як підтверджують висновок суду, так і спростовують його.

Цих вимог закону судом першої інстанції недотримано.

Так, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 ґрунтується лише на показаннях свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які є працівниками міліції та зі слів обвинуваченого перебувають особисто з ним у неприязних відносинах, а також документах, складених цими ж працівниками.

Ні органи досудового слідства, ні суд першої інстанції вказані питання не досліджували та не навели обґрунтувань на спростування зазначених обставин.

Разом з тим, суд поклався на показання, які були дані лише на досудовому слідстві, та безпідставно не забезпечив явку до суду вказаних свідків, як про це наполягав обвинувачений. Цим ОСОБА_3 було обмежено право захисту, який категорично заперечував правдивість показань свідків - працівників міліції.

Суд першої інстанції також навів у вироку ряд свідків, показання яких не підтверджують обвинувачення, а навпаки вказують на відсутність недостачі пального та масла, що в тій чи іншій мірі співпадають з поясненнями обвинуваченого. Однак жодної оцінки цим обставинам суд не дав, а безсистемно виклав їх таким чином, що нібито вони підтверджують обвинувачення.

Крім цього, постановою дізнавача ЛВ на станції Івано-Франківськ від 20 листопада 2009 року ємкості з моторним маслом та дизельним паливом були визнані речовими доказами і передані на зберігання. Однак чи збереглися ці речові докази та чи були вони підмінені на інші, як про це стверджує обвинувачений, не досліджувалося.

Не зрозумілими та залишені поза увагою суду дії органів досудового слідства на початку стадії порушення кримінальної справи.

Зокрема, свідок ОСОБА_4 вказав, що особисто 09.11.2009 року встановив особу, яка намагалася викрасти нафтопродукти, зразу же на місці і нею був ОСОБА_3 Про це він вказав у своєму рапорті, який цим же днем зареєстрований.

12.11.2009 року транспортним прокурором за вказаним фактом та на підставі рапорту було порушено кримінальну справу щодо невстановленої особи.

Як вбачається з постанови дізнавача, станом на 25.12.2009 року було проведено всі необхідні оперативно - розшукові та слідчі дії, однак встановити особу, яка вчинила викрадення нафтопродуктів, не вдалося. Це стало підставою для зупинення слідства.

Після цього, жодних заходів для розслідування справи не приймалося, а тільки через більше як рік 22 лютого 2011 року кримінальну справу повторно порушено вже проти ОСОБА_3

Як наголосив ОСОБА_3, у 2010 році працівники міліції розпочали проти нього фальсифікувати справи, що було встановлено прокуратурою, та визрів конфлікт, через який вони з метою помсти незаконно обвинуватили його.

З огляду на наведене, колегія суддів ставить під сумнів правильність та об'єктивність проведеного досудового слідства, що в подальшому потягло за собою постановлення необґрунтованого вироку і засудження.

У зв'язку з цим, вирок суду підлягає до скасування внаслідок неповноти слідства, а справу слід направити прокурору для проведення додаткового розслідування, в процесі якого слід перевірити і дати належну правову оцінку зазначеним обставинам та провести повне і об'єктивне розслідування події, яка мала місце 09.11.2009 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 374 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію ОСОБА_3 задоволити частково.

Вирок Івано-Франківського міського суду від 07 листопада 2013 року відносно ОСОБА_3 скасувати, а справу направити прокурору для організації проведення додаткового розслідування.

Головуючий В.П. Гандзюк

Судді Б.І. Кукурудз

Н.В. Ткачук

Згідно з оригіналом

Суддя В.П. Гандзюк