Ухвала суду № 37843856, 11.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2014 року

справа № 2а/0470/13861/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання противоправним наказу,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Приватофис» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому просило визнати протиправним наказ від 11.10.12 №1095 про організацію проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

В обґрунтування позову посилається на безпідставність винесеного оскарженого наказу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 січня 2013 у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Приватофис» подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ТОВ «Приватофис» підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник податкового органу просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін поставно у суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04.09.12 відповідачем був складений письмовий запит№24625/10/22-225, яким у ТОВ «Приватофис» запитувались оригінали та (або) копії документів щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.01.12 по 30.06.12.

Листом від 26.09.12 №26/09-02 позивачем на означений запит направлена відповідь, за змістом якої останній відмовляється від надання пояснень та їх документальне підтвердження, оскільки відповідно до п.73.3 ст. 73 ПК України якщо запит складено із порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податку звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Таким чином, вимоги письмового запиту податкового органу платником податків - позивачем виконані не були.

11.10.12 за №1095 відповідач прийняв наказ «Про організацію проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПриватОфіс»(код за ЄДРПОУ 33546549). Підставою для прийняття суб'єктом владних повноважень спірного наказу визначені пп.78.1.1 та пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України.

Відмовляючи у задовленні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав всіх витребуваних податковим органом документів, тобто вимоги запиту не виконав, в звзяку з чим у податкового органу виникло право на призначення документальної позапланової перевірки на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України. Крім того позивач не скористався своїм правом щодо не допуску посадових осіб до проведення перевірки.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Так, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За змістом пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин ) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Так, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судом першої інстанції, позивач, допустивши посадових осіб ДПІ до проведення перевірки, фактично не погоджувався з діями ДПІ, що були вчинені останнім до початку виїзної документальної позапланової перевірки, за таких обставин, суд першої інстанцій дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним наказу про організацію проведення документальної позапланової виїзної перевірки, оскільки позивач не використав свого права не допуску посадових осіб до проведення перевірки.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 січня 2013 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 14 березня 2014 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова