Рішення № 37835937, 27.02.2014, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого Василевича В.С.

Суддів: Малько Н.В., Бондаренко Н.В.

при секретарі Пиляй І.С.

з участю відповідача ОСОБА_1, її

представника ОСОБА_2, представника

ТзОВ " Маша і Мєдвєдь" - Калініченко Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 9 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «Маша і Мєдвєдь», до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «SEPTIMA» про захист авторських прав та стягнення компенсації за їх порушення,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 9 грудня 2013 року позов у даній справі задоволено частково.

Заборонено товариству з обмеженою відповідальністю «Септіма» здійснювати виробництво та розповсюдження розмальовок з наклейками на обкладинках яких розміщено персонажі аудіовізуального твору «Маша и Медведь».

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача компенсацію за порушення авторських прав у розмірі 10 мінімальних заробітних плат на відшкодування збитків, що складає 12 180 грн. та солідарно з обох відповідачів 229 грн. судових витрат.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 доводить про незаконність та необґрунтованість рішення через невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального права.

_____________

Провадження № 22-ц/787/173/2014 рік Головуючий суддя 1 інстанції: Головчак М.М.

Суддя-доповідач : Василевич В.С.

Вказує, що вона у відповідності та цілком законних підставах займається підприємницькою діяльністю у сфері торгівлі з реалізації канцелярських виробів. Ніяких відносин з ТОВ «Септима», яке відтворило (скопіювало) персонажів з різних серій аудіовізуального твору та розмістило персонажів на товарах власного виробництва, немає.

Авторських прав позивача вона не порушувала, шкоди не завдала. Вважає, що в даному випадку відповідальність може нести лише сам виробник, тобто ТзОВ «Септима», а не вона. По наведених підставах просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у позові до неї.

В запереченні на апеляційну скаргу ТзОВ «Маша і Мєдвєдь» вказує, що судом першої інстанції повно та об»»єктивно встановлені обставини справи, висновки суду відповідають встановленим обставинам, грунтуються на законі.

Позивачі є суб»єктами авторського права, як це визначено ст.7 Закону України «Про авторське право та суміжні права», зокрема, на персонажі аудіовізуального твору «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Продаж відповідачкою контрафактної продукції є використанням без згоди автора його твору, порушенням авторських прав.

Особа, яка розповсюджує об»єкти авторського права без дозволу суб»єкта такого права, несе відповідальність за порушення виключних прав на цей твір також і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договорами з третіми особами.Про це йдеться у п.44 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 4 червня 2013 року, п.11 постанови №5 від 4.06.2010 року та ст.50 Закону України «Про авторське право та суміжні права».

В даному випадку діє презумпція вини порушника авторського права, яка відповідачкою не спростована.

По наведених підставах просить про залишення рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції вважав доведеною наявність вини ОСОБА_1 щодо порушення авторських прав, не встановивши при цьому факту порушення ОСОБА_1 майнових прав суб"єкта авторського права, як підстави для стягнення з неї компенсації.

Такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до матеріалів справи, громадянин Російської Федерації ОСОБА_4 є автором головних персонажів мультиплікаційного серіалу «Маша и Медведь».

8 червня 2010 року між ТзОВ «Маша и Медведь» та ОСОБА_4 було укладено ліцензійний договір про надання права на використання творів образотворчого мистецтва, згідно з яким ліцензіар має виключне право використання створених малюнків «Маша» і «Медведь».

Кожен персонаж даного аудіовізуального твору є його частиною, що може

використовуватись самостійно і відповідно до ст. 9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.

В серпні 2013 року відповідачка ОСОБА_1, як приватний підприємець на продуктовому ринку у м.. Рівне, здійснювала продаж розмальовок з наклейками під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» із зображенням вказаних персонажів.

Ст.9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12. 1993 року передбачено, що частина твору, яка може використовуватись самостійно, у тому числі і оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.

Перелік способів використання твору вказаний у ст.15 Закону та у ст.441 ЦК України, в якій вказано одним із способів - продаж. Ст.443 ЦК встановлено, що використання твору здійснюється за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідач, який заперечує проти позову, зобов»язаний довести виконання вимог Закону України при використанні ним об»єкту авторського права і або суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що 8 червня 2010 року між ООО «Маша и Медведь» та ОСОБА_4 був укладений договір про надання права використання творів образотворчого мистецтва ( виключна ліцензія).

За умовами цього договору ліцензіар має виключне право використання створених малюнків "Маша" і "Медведь".

Відповідно до ст.427 ЦК України майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі. Умови передання майнових прав інтелектуальної власності можуть бути визначені договором, який укладається відповідно до цього Кодексу та Закону. Про це ж йдеться у ч.2 ст.440 ЦК України, де зазначено, що майнові права належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

В даному випадку йдеться про захист майнових прав, які передані автором твору юридичній особі на підставі ліцензійного договору.

Згідно ст. 51 Закону України "Про авторське право і суміжні права " захист особистих немайнових і майнових прав суб"єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.

В статті 50 Закону вказано, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є:

а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього

Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав;

б) піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;

в) плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;

г) ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;

д) вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав;

е) будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;

є) підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;

ж) розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.

Згідно з пунктом "г" частини першої статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав вправі подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій. За наведеного, підставою для судового захисту може бути порушення авторського права, тобто, вчинення котроїсь із дій, вказаних у Законі. Такий висновок узгоджується з роз"ясненнями, що містяться у п. 42 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 04 червня 2010 року "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав", в якому вказано, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб`єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків.

Суд приходить до висновку, що позивачами не доведено і належними доказами не підтверджено факт порушення відповідачкою авторського права та що в результаті дій ОСОБА_1 і з її вини завдано їм майнової шкоди. ОСОБА_1 не знала й не могла знати чи мали місце порушення з боку виробника розмальовок ТзОВ «SEPTIMA» норм законодавства про захист авторських прав, а тому підстав для стягнення з неї компенсації за порушення авторських прав ТзОВ "Маша і Мєдведь" у суду не вбачається.

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, ст.ст.309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду від 9 грудня 2013 року скасувати.

В позові ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «Маша и Медведь» до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю "SEPTIMA" про захист авторських прав та стягнення компенсації за їх порушення відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий Василевич ВС.

Судді: Малько О.С.

Бондаренко Н.В.