Постанова № 37829801, 20.03.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2014 р.Справа № 923/1809/13

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.

суддів Савицького Я.Ф., Разюк Г.П.

при секретарі судового засідання Будному В.О.

(склад судової колегії змінено відповідно до розпорядження секретаря судової палати Одеського апеляційного господарського суду Г.П. Разюк № 31 від 25.02.2014р., суддю Лавренюк О.Т. замінено суддею Разюк Г.П.)

за участю представників сторін в судовому засіданні від 20.03.2014 року:

від позивача: Братерський Г.М. за довіреністю;

від відповідача: Сердюк Б.В., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сан Інбев Україна»

на рішення господарського суду Херсонської області від 16 січня 2014 року

по справі № 923/1809/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Сан Інбев Україна»

до відповідача: Приватного підприємства «Стройкранінвест»

про визнання припиненими правовідносин

В судовому засіданні 20.03.2014 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Сан Інбев Україна» (далі - позивач, ПАТ «Сан Інбев Україна») звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємства «Стройкранінвест» (далі - відповідач, ПП «Стройкранінвест») про визнання припиненими з 10 вересня 2013 року правовідносин між ПАТ «Сан Інбев Україна» та ПП «Стройкранінвест» за нотаріально посвідченим 15.03.2012року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оніщук О.М. договором купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2012 року (номер реєстрації нотаріальних дій - 1012; номер у Державному реєстрі правочинів - 4920200), укладеним між ПАТ «Сан Інбев Україна» та ПП «Стройкранінвест» (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, ст. ст. 15, 16, 509, 651 ч. 3, 653 ч. 2 Цивільного кодексу України та умотивовані невизнанням відповідачем припиненими зобов'язань та правовідносин за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2012 року, укладеним між ПАТ «Сан Інбев Україна» та ПП «Стройкранінвест», від якого позивач відмовився в односторонньому порядку виходячи з встановленого пунктом 4.10 вказаного договору права позивача на односторонню відмову від виконання договору.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.01.2014 року по справі № 923/1809/13 (суддя Александрова Л.І.) у задоволенні позову відмовлено.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в позові вказав, що заявлена вимога про визнання припиненими правовідносин між сторонами договору купівлі-продажу є встановленням факту припинення правовідносин за договором, що не призводить до поновлення порушених прав; заявлена вимога не може бути предметом спору та самостійно розглядатись в окремій справі і є лише встановленням факту, що має юридичне значення та може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами договору спору про право цивільне.

Не погодившись з рішенням суду від 16.01.2014 року, ПАТ «Сан Інбев Україна» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує про незаконність та необґрунтованість рішення суду. Скаржник вважає, що при винесенні рішення господарський суд Херсонської області порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Серед доводів апеляційної скарги ПАТ «Сан Інбев Україна» вказує наступне: - висновок суду, що заявлена вимога про визнання припиненими правовідносин за договором купівлі-продажу є встановленням факту, що не призводить до поновлення порушених прав є таким, що суперечить наведеним судом нормам Цивільного кодексу України та іншим нормам матеріального права; - невизнання відповідачем права позивача, передбаченого ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність захисту права позивача відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України в судовому порядку; - суд першої інстанції не врахував ієрархічність та співвідношення за юридичною силою ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положень ст. 20 Господарського кодексу України, ст. ст. 15, 16, 509, 651 ч. 3, 653 ч. 2 Цивільного кодексу України, що призвело до порушення судом вказаних норм матеріального права; - суд не звернув увагу на постанову Верховного Суду України від 21.05.2012 року у справі № 6-20цс11, яка відповідно до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх судів України в частині застосування ст. 15 Цивільного кодексу України.

З викладених підстав ПАТ «Сан Інбев Україна» просить рішення від 16 січня 2014 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник ПП «Стройкранінвест» в засіданні суду апеляційної інстанції проти доводів апеляційної скарги заперечував, надав пояснення щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, яке вважає таким, що підлягає залишенню без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджено в процесі апеляційного перегляду справи, що 15.03.2012 року між ПАТ «Сан Інбев Україна» (продавець) та ПП «Стройкранінвест» (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує (приймає у власність) об'єкт нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди об'єкту, що розташовані за адресою: Херсонська область, місто Херсон, вул. 9 Східна, будинок б/н (надалі - Об'єкт) і сплачує його вартість за ціною та у порядку, що передбачені цим Договором.

Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оніщук О.М., зареєстровано у реєстрі за номером 1012 та зареєстровано в Державному реєстрі правочинів 15.03.2012 року за №4920200.

Відповідно до п. 2.1. договору продаж Об'єкту за домовленістю сторін здійснюється за ціною 860062 грн., крім того сума податку на додану вартість в розмірі 172012 грн. 40 коп., всього, з урахуванням суми податку на додану вартість, 1032074 грн. 40 коп.

Згідно п 3.1 договору за домовленістю сторін встановлено такий порядок розрахунків: суму, зазначену в пункті 2.1. цього договору, покупець зобов'язується сплатити в безготівковій формі на поточний рахунок продавця протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня нотаріального посвідчення цього договору.

Грошові зобов'язання покупця за пунктом 3.1. договору вважаються виконаними з моменту зарахування грошових коштів, перерахованих покупцем, на рахунок продавця (п. 3.2 договору).

Згідно з п 4.6 договору продавець зобов'язується протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня виконання покупцем його грошових зобов'язань згідно з пунктом 3.2. цього договору, передати об'єкт покупцю у стані, що відповідає санітарним та технічним нормам щодо нежилих приміщень й умовам цього договору, а також копії документів, які стосуються експлуатації і утримання придбаного Об'єкту, про що між сторонами буде підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, який є невід'ємною частиною цього договору.

Господарським судом Херсонської області також встановлено, що відповідач 26.03.2012 року та 25.04.2012 року сплатив позивачу за об'єкт 210 000,00 грн., решта вартості об'єкту купівлі-продажу в розмірі 822077,40 грн. залишилась не сплаченою відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з рішенням господарського суду Херсонської області від 20.12.2012 року по справі № 5024/1478/2012, яке набрало чинності відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 06.08.2013 року, та яке прийняте за результатами розгляду позову ПАТ «Сан Інбев Україна» до ПП «Стройкранінвест» про розірвання договору купівлі-продажу від 15.03.2012 року та стягнення 3% річних і пені, судом встановлено, що станом на 24.09.2012 року борг ПП «Стройкранінвест» за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2012 року складає 822074,40 грн., що стало підставою для стягнення з ПП «Стройкранінвест» на користь ПАТ «Сан Інбев Україна» 12242,81 грн. трьох процентів річних та 61046,82 грн. пені. В частині позовних вимог про розірвання договору - відмовлено.

Як вже вказувалось раніше, відповідно до п. 3.1 договору за домовленістю сторін встановлено такий порядок розрахунків: суму, зазначену в пункті 2.1. цього договору, покупець зобов'язується сплатити в безготівковій формі на поточний рахунок продавця протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня нотаріального посвідчення цього договору.

З наявної в матеріалах справи копії договору купівлі-продажу нерухомого майна вбачається, що договір нотаріально посвідчено 15.03.2012 року, відтак, встановлений пунктом 3.1 договору строк оплати відповідачем вартості об'єкту купівлі-продажу відліковується з 16.03.2012 року та сплинув 30.03.2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що 03.09.2013 року ПАТ «Сан Інбев Україна», керуючись п. 4.10 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2012 року, відповідно до якого у разі прострочення покупцем строків виконання грошових зобов'язань за цим договором понад два календарних місяці продавець має право отримати від покупця пеню, передбачену пунктом 4.8 цього договору, та відмовитись від виконання цього договору, надіслав на адресу ПП «Стройкранінвест» лист від 02.09.2013 року вих. № ЮВ-202, яким повідомив відповідача про прострочення останнім виконання свого зобов'язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2012 року строком понад 2 місяці, внаслідок чого позивач відмовляється від виконання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2012 р.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення лист позивача від 02.09.2013 року вих. № ЮВ-202 ПП «Стройкранінвест» отримало 10.09.2013 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ПАТ «Сан Інбев Україна» вказує, що 21.10.2013 року на його поточний рахунок від відповідача надійшли грошові кошти в розмірі 822074,40 грн. з призначенням платежу: «оплата за нерухоме майно згідно нотаріального договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2013 року», а в подальшому відповідач надіслав позивачу заяву від 23.10.2013 року про проведення і підписання акту звірки взаєморозрахунків; заяву стосовно повного та фактичного виконання договірних зобов'язань за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2012 року; заяви від 01.11.13 року про уточнення призначення платежу за платіжним дорученням № 1 від 21.10.2013 року з зазначенням про описку в даті договору - замість 2012 року вказано 2013 рік; заяву від 05.11.13 року щодо належного виконання договірних зобов'язань з вимогою до позивача здійснити передачу об'єктів нерухомого майна за договором; претензію-вимогу до позивача № 1 від 23.11.2013 року про витребування майна з чужого незаконного володіння; лист від 04.12.2013 року, в якому відповідач наполягав на чинності договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2012 року.

Аналізуючи зміст вказаних вище документів, позивач дійшов висновку, що відповідач не визнав та не визнає припиненими зобов'язання та правовідносини сторін за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2012 року, що змусило позивача звернутися з позовом до суду.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2013 року відповідач був зобов'язаний оплатити вартість Об'єкту в строк до 30.03.2012 року; господарським судом Херсонської області при розгляді справи № 5024/1478/2012 встановлено преюдиціальні факти щодо несплати відповідачем вартості Об'єкту станом на 24.09.2012 року в розмірі 822074,40 грн.

Згідно ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Статтею 598 цього Кодексу встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як вже вказувалось, пунктом 4.10 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2012 року встановлено, що у разі прострочення покупцем строків виконання грошових зобов'язань за цим договором понад два календарних місяці продавець має право отримати від покупця пеню, передбачену пунктом 4.8 цього договору, та відмовитись від виконання цього договору.

Листом від 02.09.2013 року позивач відмовився від виконання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2012 року.

Частиною другою статті 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Виходячи з системного аналізу викладених вище норм матеріального права та встановлених судом фактичних обставин у справі колегія суддів відмічає, що зобов'язання сторін за договором купівлі-продажу майна від 15.03.2012 року, які є в силу ст. 509 Цивільного кодексу України правовідношеннями, припинилися в силу закону для обох сторін за вказаним правочином.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 року по справі № 923/804/13 було задоволено апеляційну скаргу ПП «Стройкранінвест» на рішення господарського суду Херсонської області від 01.08.2013 року; вказане рішення суду скасовано; у задоволенні позову ПАТ «Сан Інбев Україна» до ПП «Стройкранінвест», відділу ДВС Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні про визнання права власності на майно, що є спірним за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2012 року - відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.03.2014 року по справі № 923/804/13 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 року по справі № 923/804/13 залишено без змін.

Колегія суддів також зазначає, що виходячи з підстав позову ПАТ «Сан Інбев Україна» останнє фактично наполягає на відсутності обов'язку позивача щодо передачі Приватному підприємству «Стройкранінвест» об'єкту нерухомого майна за договором від 15.03.2012 року, тоді як позовна вимога заявлена про визнання припиненими правовідносин за вищезгаданим договором, яка правомірно оцінена судом першої інстанції як така, що не спрямована на відновлення не визнаного відповідачем права ПАТ «Сан Інбев Україна» не виконувати обов'язок передати майно.

Вищевикладене спростовує доводи ПАТ «Сан Інбев Україна», викладені в апеляційній скарзі, які за усіма встановленими обставинами справи слід визнати безпідставними.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 16.01.2014 року по справі № 923/1809/13 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 25.03.2014 року.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: Г.П. Разюк