Рішення № 37825018, 24.03.2014, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/14006/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2014 року Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - Городецької Л.М.,

при секретарі - Гром'як О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставлене майно,

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулося в суд з позовом, в якому просить звернути стягнення на заставлене майно, згідно іпотечного договору, для задоволення грошових вимог ПАТ «Укрсоцбанк»в сумі 55875,57 доларів США та 10875,04 гривень; виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1; стягнути з відповідачів судовий збір в розмірі 3219,00 грн.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги, просить звернути стягнення на заставлене згідно іпотечного договору за реєстр.№493 від 21.01.2008 року майно, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 29,0 кв.м., житловою площею 11,1 кв.м., шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, для задоволення грошових вимог ПАТ «Укрсоцбанк» в сумі 452 952,07 гривень; виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1, загальною площею 29,0 кв.м., житловою площею 11,1 кв.м.; стягнути судові витрати в розмірі 3219,00 грн. з відповідачів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що згідно договору про надання відновлюваної кредитної лінії № 602/25-012 від 21 січня 2008 року АКБ СР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» надав ОСОБА_1 кредит в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 43000,00 доларів США зі сплатою процентної ставки за кредитом 14% процентів річних з кінцевим терміном повернення до 21.01.2028 року. В забезпечення виконання зобов'язань по даному кредитному договору 21.01.2008 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір за реєстровим №493, згідно умов якого «Іпотекодавець»передає в іпотеку «Іпотекодержателю»( ПАТ «Укрсоцбанк») у якості забезпечення виконання основного зобов'язання, наступне нерухоме майно: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 29,0 кв.м., житловою площею 11,1 кв.м. В подальшому 14.09.2012 року було укладено договір про внесення змін №1 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії №602-25-012 від 21.01.2008 року, відповідно до яких змінено валюту кредиту та переведено суму кредиту 40722,20 доларів США з нарахованими процентами в сумі 16257,84 доларів США в гривню, що на дату укладення цього договору про внесення змін становить 464 957,13 грн.; сторони домовились змінити проценту ставку на 9,9 % річних з кінцевим терміном повернення до 13.09.2032 року. Станом 14.08.2013 року Позичальник не повернув основну суму кредиту в сумі 447348,24 грн., відсотки за користування кредитом, нараховані станом на 14.08.2013 року в розмірі 4353,16 грн. Крім того, Позичальник не сплатив пеню за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту, нараховану з 14.08.2013 року в розмірі 531,79 грн., пеню за несвоєчасну сплату заборгованості по відсотках, нараховану з 14.08.2013 року по 13.08.2013 року в розмірі 662,38 грн., а також нараховані інфляційні витрати за кредитом в розмірі 17,02 грн., та інфляційні витрати за відсотками в розмірі 39,49 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості станом на 14.08.2013 року становить 452952,07 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши при цьому заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просить суд позов задоволити.

Відповідачі в судове засідання повторно не з'явилися без поважних причин, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливим розглядати справу у її відсутності, згідно ст.169 ЦПК України, на підставі наявних у справі даних та доказів.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»слід задоволити повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст.1054 ЦК України зазначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.8-10) 21 січня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк»та ОСОБА_1 було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №602/25-012, відповідно до якого Банк надав відповідачу кредит в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 43000,00 доларів США зі сплатою процентної ставки за кредитом 14% процентів річних з кінцевим терміном повернення до 21.01.2028 року.

В подальшому 14.09.2012 року було укладено договір про внесення змін №1 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії №602-25-012 від 21.01.2008 року, відповідно до яких змінено валюту кредиту та переведено суму кредиту 40722,20 доларів США з нарахованими процентами в сумі 16257,84 доларів США в гривню, що на дату укладення цього договору про внесення змін становить 464 957,13 грн.; сторони домовились змінити проценту ставку на 9,9 % річних з кінцевим терміном повернення до 13.09.2032 року.

Судом встановлено,що Позичальник зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, не здійснював погашення заборгованості за договором у встановлені строки договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавеь має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася,та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до умов договору про надання відновлюваної кредитної лінії № 602/25-012 від 21.01.2008 року, а саме: п.4.5. у разі невиконання (неналежного виконання) РПозичальником обов'язків, визначених п.п.3.3.7,3.3.8 цього Договору, протягом більше, ніж 60 календарних днів, строк користування Кредитом вважається такми, що сплив,та відповідно, Позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити Кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції ( штраф, пеню).

Згідно ст.651 ч.2 ЦК України, договір може бути замінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного поіршення договороу другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Крім того, встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «Укрсоцбанк» і ОСОБА_1, та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір за реєстровим №493 ( а.с.12), згідно умов якого «Іпотекодавеь» передав в іпотеку «Іпотекодержателю»(ПАТ «Укрсоцбанк») нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 29,0 кв.м., житловою площею 11,1 кв.м.( а.с.13).

Згідно п.2.4.3, 4.1 Іпотечного договору, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником умов Основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

З матеріалів справи вбачається, що 06.09.2013 року на адресу Іпотекодавців були направлені вимоги про сплату заборгованості ( а.с.75-76).

Відповідно до ст.19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано ( ч.1 ст.20 ЗУ «Про заставу»).

Згідно ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 40 ч.1 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Відповідно до ч.3 ст.109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Матеріалами справи підтверджено, що Іпотекодавцям 06.09.2013 року були надіслані вимоги про виселення ( а.с. 77-78).

Судом встановлено, що загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем по кредитному договору станом на 14.08.2013 року в розмірі 4353,16 грн. Крім того, Позичальник не сплатив пеню за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту, нараховану з 14.08.2013 року в розмірі 531,79 грн., пеню за несвоєчасну сплату заборгованості по відсотках, нараховану з 14.08.2013 року по 13.08.2013 року в розмірі 662,38 грн., а також нараховані інфляційні витрати за кредитом в розмірі 17,02 грн., та інфляційні витрати за відсотками в розмірі 39,49 грн.

Відповідно до договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником умов Основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про підставність позовних вимог позивача, а тому позов ПАТ «Укрсоцбанк»слід задоволити повністю.

Вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 3219,00 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст.4, 10, 16, 60, 88, 169, 212-218 ЦПК України, ст.ст.526, 589, 651 ч.2, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про заставу», Законом України «Про іпотеку», суд, -

в и р і ш и в :

позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»- задоволити.

Звернути стягнення на заставлене, згідно Іпотечного договору за реєстровим №493 від 21.01.2008 року майно, а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 29,0 кв.м., житловою площею 11,1 кв.м., що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, для задоволення грошових вимог ПАТ «Укрсоцбанк» в сумі 452 952,07 гривень.

Виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1, загальною площею 29,0 кв.м., житловою площею 11,1 кв.м.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк»» 3219,00 гривень судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.М.Городецька