Ухвала суду № 37821494, 17.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2014 року м. Київ К/800/28073/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06.08.2012

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013

у справі № 2а-964/12/2170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сіт-Релайн»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, Державного казначейства України у Херсонській області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06.08.2012, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013, задоволено позовні вимоги: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 12.03.2012 № 0000650700; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 226 487,00 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сіт - Релайн» відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, виданого виконавчим комітетом Херсонської міської ради 20.10.2000, зареєстровано як юридична особа та є платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 30547791 від 06.11.2000.

За результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлених до відшкодування на рахунок платника у банку за листопад, грудень 2011 року, складений акт перевірки від 06.03.2012 № 99/15-4/31134890, в якому встановлено порушення позивачем: статті 198 Податкового кодексу України, а саме - завищення суми податкового кредиту по декларації за жовтень 2011 року у сумі 44 950,00 грн.; п. п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, а саме - завищення суми бюджетного відшкодування по декларації листопад 2011 року в сумі 44 950,00 грн., по декларації за грудень 2011 року в сумі 181 537,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.03.2012 № 0000650700, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 226 487,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 13 243,50 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем не встановлено фактів, які б ставили під сумнів наявність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, не виявлено обставин, які б спростовували фактичне здійснення, чи товарність таких господарських операцій. Податковим органом не надано жодного доказу, який би спростовував правильність документального оформлення господарських операцій, не доведено відсутність товарів (робіт, послуг) чи відсутність об'єктивних можливостей поставки товарів (робіт, послуг) постачальниками на користь позивача. В акті не значиться посилання на обставини, які б свідчили про протиправний характер діяльності позивача та його контрагентів.

Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із пунктами 200.6, 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на бюджетне відшкодування, може прийняти рішення про: зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів (рядок 23.2 декларації з ПДВ); повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 23.1 податкової декларації з ПДВ).

Судами встановлено, а матеріалами справи у повній мірі підтверджено факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, у тому числі факт сплати суми податку на додану вартість у ціні придбаних товарів (послуг) на адресу постачальників таких товарів, які, в свою чергу, підтверджують наявність суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню.

За наведених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 12.03.2012 № 0000650700 та необхідність стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сіт-Релайн» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 226 487,00 грн.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06.08.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль