Ухвала суду № 37818692, 19.03.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22ц/790/1816/14 Головуючий І інстанції -

Справа: № 641/83/14-ц Григорєв Б.П.

Категорія: інші Доповідач - Костенко Т.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді: Костенко Т.М.

суддів: Гальянової І.Г.., Колтунової А.І.

при секретарі Старіковій К.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 січня 2014 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність начальника Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Харківській області Подолянко I.A., -

в с т а н о в и л а

До Комінтернівського районного суду м. Харкова звернувся зі скаргою ОСОБА_3, в якій просить визнати противоправною бездіяльність начальника Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Харківській області Подолянко І.А. при невиконанні їм рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07.06.2012 року по справі № 2020/2162/2012, яким стягнуто з ОСОБА_6 на користь заявника 10 426 доларів США і судовий збір 377,23 гривень.

В судовому засіданні представник заявника за довіреністю ОСОБА_7 підтримав скаргу, просив її задовольнити.

Пояснив, що виконавчий лист за рішенням суду від 07.06.2012 року по справі № 2020/2162/2012 видано 06.07.2012 року, з того часу рішення є невиконаним, ОСОБА_3 не отримував листа, яким його сповіщено про надання у 10-денний термін згоди або заперечень щодо оплати оцінки майна за рахунками-фактурами ФОП ОСОБА_8 Постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_8 винесена 21.08.2013 року, а запит експерту щодо надання рахунків-фактури направлено 12.11.2013 року.

Представник начальника Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Харківській області Подолянко І.А. - Кононенко У.В. в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала, надала письмові заперечення, які судом оголошені. В своїх запереченнях представник виклала детальний рух по виконавчому провадженню, та вважала, що державним виконавцем виконані всі можливі дії, передбачені законодавством.

На рішення суду ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій він зазначає, що суд при розгляді його заяви порушив норми матеріального та процесуального права, передбачені зокрема Конституцією України та Законом України «Про виконавче провадження».

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.11 та ч.1 ст.303 ЦПК України суд першої інстанції розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, а апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Як встановлено в суді першої інстанції, підтверджено наявними у справі доказами та не заперечується сторонами, на примусовому виконанні у Комінтернівському ВДВС ХМУЮ у Харківській області перебуває виконавче провадження з примусового виконання листа № 2020/2162/2012 від 13.07.2012 року, що виданий Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_6 суми на користь ОСОБА_3 18 липня 2012 року державним виконавцем за даним виконавчим документом відкрите виконавче провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, державною виконавчою службою виконані певні підготовчі дії для примусового виконання судового рішення, однак до теперішнього часу рішення суду щодо стягнення на користь ОСОБА_3 грошових коштів не виконане.

Відмовляючи у задоволенні скарги, районний суд з посиланням на ст.11 ЦПК України виходив із того, що ОСОБА_3 не конкретизовано, в чому саме полягають неправомірні дії начальника Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Харківській області Подолянко I.A. при виконанні зазначеного рішення, а відтак - скарга є необґрунтованою.

Судова колегія не може погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на час вчинення виконавчих дій (далі - Закон) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Як вбачається із роз'ясень, що містяться в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року, при розгляді справ за скаргами сторін виконавчого провадження на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні керуватися положеннями Конституції України, пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), законами України: від 23 лютого 2006 року №3477-ІУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу", від 21 квітня 1999 року № 606-ХГУ "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 4 листопада 2010 року № 2677-УІ) (далі - Закон про виконавче провадження), іншими нормативно-правовими актами, які регулюють примусове виконання судових рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, тощо.

При розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).

Статтею 5 цієї ж Постанови Пленуму передбачено, що враховуючи положення статті 383 ЦПК, суб'єктом оскарження може бути державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, які представляють орган державної виконавчої служби, зазначений у статті 3 Закону України «Про державну виконавчу службу», оскільки відповідно до частини другої статті 4 цього Закону державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Таким чином, судова колегія вважає, що посилання районного суду при ухваленні рішення про відмову в задоволенні скарги на ті обставини, що заявником не конкретизовані винні дії начальника виконавчої служби при виконання державною виконавчою службою судового рішення, в даному випадку правового значення не мають, оскільки зазначені особи являють собою один і той же суб'єкт оскарження.

Натомість, аналізуючи конкретні заходи, що були застосовані державною виконавчою службою з часу відкриття виконавчого провадження по справі № 2020/2162/2012, судова колегія вважає, що дії державного виконавця не можна оцінити як неупереджені, своєчасні та виконані в повному обсязі.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Судом першої інстанції такі обставини не з'ясовувались та оцінка їм не давалася.

Не надано пояснень щодо порушення строку виконання судового рішення і в суді апеляційної інстанції представником державної виконавчої служби.

Відповідно ч.2. ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

З приписів ст.213 ЦПК України вбачається, що судове рішення має бути законним та обґрунтованим.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права

Зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу суду скасувати та задовольнити скаргу ОСОБА_3 шляхом визнання дій державної виконавчої служби неправомірними та зобов'язання їх вжити передбачені законом заходи для належного виконання судового рішення.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 312, 315, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 січня 2014 року скасувати.

Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати бездіяльність Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Харківській області неправомірними.

Зобов'язати Комінтернівський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Харківській області вжити передбачені законом заходи для належного виконання рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 червня 2012 року за виконавчим листом від 06 липня 2012 року № 2020/2162/2012.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий-суддя -

Судді -