Постанова № 3780966, 14.05.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач Василенко Л.А.

Головуючий І інстанції суддя Галатіна О.О.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 травня 2009 року Справа № 2а-37124/08/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Василенко Л.А.,

суддів: Ханова Р.Ф., Старосуда М.І.,

при секретареві Кірсановій М.В.,

за участю представників позивачаОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.,

 розглянула апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2009р. у справі № 2а-37124/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька про визнання протиправними та скасування акту і рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

22.12.2008 р. позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька, в якому просив визнати протиправним та скасувати акт ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька № 01389/1540/33340559 від 27.11.2008р. «невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Всеукраїнська управляюча компанія», а також визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0013571540/0 від 08.12.2008р.(а.с.3-6).

Заявою від 12.02.2009 р. (а.с.30) позивач крім інших, заявлених вимог за позовною заявою, просив: стягнути з відповідача на користь позивача суму у розмірі 10 000грн., як відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення прав позивача; зобов'язати позивача до вирішення спору по суті скасувати протиправні дії, які є наслідком протиправного визнання узгодженої суми податкових зобов'язань, визначених у оскаржуваному повідомленні-рішенні про застосування штрафних фінансових санкцій №0013571540/0 від 08 грудня 2008 р.; зобов'язати позивача до вирішення спору по суті скасувати суму податкового боргу, який виник внаслідок протиправного визнання узгодженої суми податкових зобов'язань, визначених у оскаржуваному повідомленні-рішенні.

Вищезазначений позов постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2009р. задоволений частково: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька № 0013571540/0 від 08.12.2008р., стягнуто з Дербюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1,7 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду мотивовано відсутністю документів податкової звітності позивача, які призвели до визначення податкових зобов'язань, та застосування штрафних (фінансових) санкцій. Стосовно інших позовних вимог, відмовляючи у їх задоволенні, суд не мотивував відмову.

Відповідач не погодився з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції у частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення в зв'язку з неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин справи, що привело до невірного вирішення спору та необґрунтованого часткового задоволення позову.

В судовому засіданні представники відповідача доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, наполягали на задоволені апеляційної скарги, просили судове рішення першої інстанції скасувати в частині задоволених вимог, ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представники позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги вважали необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, вважали що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, всі обставини у справі з'ясовані та висновки суду відповідають обставинам справи, тому підстави для його скасування відсутні.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою та зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради 30.12.2004р.

17.10.2008р. позивачем подана відповідачеві декларація з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2008 року та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, з якого вбачається корегування валових витрат у сторону збільшення раніше зазначеного обсягу валових витрат у податковій декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2008 року у сторону збільшення на 93255,0 грн. Згідно рядка 7 зазначеного розрахунку «Сума переплати, нарахованої у зв'язку з виправленням помилки», результат збільшення валових витрат помножено на 25 %, що склало 23314,0 грн.

27.11.2008р. відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка податкової звітності з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія», за результат атами якої складено акт № 1389/1540/33340559 від 27.11.2008р., яким встановлено збільшення переплати по особистому рахунку підприємства з податку на прибуток за 3 квартали 2008 року на суму 23159,0 грн., згідно з уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 3 квартали 2008 року; порушення п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1. п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «про оподаткування прибутку підприємства № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. (із змінами та доповненнями) та занижено податок на прибуток за 3 квартали 2008 року на 3477,6 грн..

08.12.2008р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0013571540/0, яким позивачу на підставі вищезазначеного акту перевірки та згідно до підпункту «в» підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за порушення п.3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24316,95 грн., у тому числі 23159,0 грн. за основними платежами та 1157,95 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і встановила наступне.

Пунктом 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000р. №2181-3 (далі Закон 2181) податкова декларація, розрахунок (далі податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та /або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Платники податку на прибуток подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану з наростаючим підсумком спочатку минулих податкових періодів відповідно до п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994р. №334/94-ВР (далі Закон 334).

Форма декларації з податку на прибуток підприємства та порядок її складання затверджені наказом Державної податкової адміністрації України №143 від 29 березня 2003р. (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2003р. за №271/7592), є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, підлягає застосуванню відповідно до ч.3 ст.9 КАС України.

Виходячи з приписів пункту 5.1 Закону 2181, яким передбачено, що форма уточнених розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій, а також керуючись приписами вищезазначеного Порядку позивач як платник податку надав до податкового органу уточнений розрахунок, надання якого призвело до зменшення суми нарахованого податку за попередній податковий період поточного року на 23159грн. (з урахуванням стану податкового обліку позивача) (а.с.15, 16, 37,38).

Під час апеляційного провадження даний факт підтверджений представниками сторін, та доводиться даними зворотного боку облікової картки платника податків (а.с.65), дані якої є належним доказом виходячи з процесуальних принципів належності та допустимості доказів, визначених ст.70 КАС України, відповідно до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України №276 від 18 липня 2005 року (Мінюст 02. серпня 2005р. №843\11123).

З огляду на зазначене колегія суддів позбавлена можливості погодити висновок суду першої інстанції стосовно того, що уточнений розрахунок не є декларацією в розумінні Закону 2181.

Надання уточненого розрахунку призвело до формування від'ємного значення податкового зобов'язання держави перед позивачем, що означає правомірність визначення зазначеного зобов'язання податковим органом. Факт правомірності донарахування податку спірним податковим повідомленням рішенням представники позивача під час апеляційного перегляду не заперечували, але вважали можливим застосування іншого способу щодо зміни стану податкового обліку.

Колегія суддів зазначає, що іншого способу ніж прийняття податкового повідомлення рішення податкове законодавство податковому органу не надає.

Визначення зобов'язання узгоджується з фактичними обставинами справи та приписами податкового законодавства.

Прийняти доводи позивача стосовно безпідставного застосування штрафних фінансових санкцій не передбачається можливим з огляду на наявність підстав їх застосування, визначених п.п.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону 2181.

Колегія суддів зазначає, що будь-яких інших підстав для задоволення всіх заявлених позовних вимог позивача у межах спірних відносин не існує.

 З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог з ухваленням нової постанови, якою в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

В повному обсязі постанова виготовлена 19 травня 2009 року.

Керуючись ст.195, ст.196, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п.4 , ст.205 ч.2, ст.207, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька задовольнити

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2009р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька про визнання протиправними та скасування акту та рішення скасувати.

В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька про визнання протиправними та скасування акту і рішення відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Л.А. Василенко

Судді: Р.Ф. Ханова

М.І.Старосуд