Ухвала суду № 37809515, 18.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 р. Справа № 876/1470/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

за участю секретаря судового засідання: Дутки І.С.

представника відповідача: Ткачук Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу ТзОВ «Львівзахідтрансбуд» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2014 року у справі за позовом ТзОВ «Львівзахідтрансбуд» до ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

У жовтні 2013 року ТзОВ «Львівзахідтрансбуд» звернулося з позовом до ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач вказував, що за результатами проведеної позапланової документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Львівзахідтрансбуд» з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах із ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року за результатами якої прийнято акт №4680/15-20/32639820 від 24.12.2012 року.

На підставі даного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000411502 від 10.01.2013 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 41 742,50 грн., з яких 33 394,00 грн. за основним платежем та 8348,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду та просив його скасувати.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду оскаржив позивач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи доводи апеляційної скарги, вважає, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «Львівзахідтрансбуд» з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах із ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.02.2011 року до 28.02.2011 року, за наслідками якої складено акт № 4680/15-20/32639820 від 10.01.2013 року.

За результатами перевірки встановлено: непідтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за звітні (податкові) періоди з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року у зв'язку з порушенням п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України (далі ПК України), ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»; завищення суми податкового кредиту по деклараціях з ПДВ за звітні (податкові) періоди з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року в сумі 33 394,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (поточного) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного період на загальну суму 33 394,00 грн. у зв'язку з порушенням п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 200 ПК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

На підставі встановлених порушень 10.01.2013 року податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення № 0000411502, яким збільшено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 41 742,50 грн. (в т.ч. основний платіж 33 394,00 грн., штрафні санкції 8 348,50 грн.).

Встановлено, що між Державним підприємством «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» (замовник) та ТзОВ «Львівзахідтрансбуд» (виконавець) та ДП «Константа-Арго» (поручитель) 08 квітня 2010 року укладено договір № ЦУПП-01/0012/10, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець виконує розривні роботи (навантаження, транспортування та складування розривних порід) на Королівському та Кам'яницькому кар'єроуправліннях, відповідно до Специфікації № 1 до даного договору. Виконавець зобов'язується виконати роботи з навантаження, транспортування та складування розривних порід з моменту підписання договору до 31.12.2010 року (пункт 2.1).

Відповідно до додаткової угоди № 4 від 30.12.2010 року до договору № ЦУПП-01/0012/10 від 08 квітня 2010 року пункт 2.1 договору викладено у новій редакції, а саме «виконавець зобов'язується виконати роботи з навантаження, транспортування та складування розривних порід в повному обсязі по Королівському кар'єроуправлінню у термін до 02.02.2011 року, а по Кам'яницькому кар'єроуправлінню з моменту підписання договору до 31.12.2010 року»; пункт 7.1 договору «термін дії договору з моменту підписання його сторонами до 02.02.2011 року в частині виконаних робіт, а в частині розрахунків до повного їх виконання».

03.01.2011 року між ТзОВ «Львівзахідтрансбуд» (замовник) та ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (підрядник) (м. Луганськ, вул. 50 лєт образованія СССР, 24 оф. 12) укладено договір, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик та у передбачений договором строк виконати роботи на об'єкті замовника. Підрядник зобов'язується приступити до виконання робіт протягом 15 днів від дати підписання договору після чого виконати усі роботи і передати їх (результат виконаних робіт) замовнику за актом прийняття-здачі робіт.

За наслідком виконаних робіт 28.02.2011 року складено акт здачі-прийняття послуг (послуг бульдозера, послуг екскаватора, послуг МАЗ-55511).

На оплату виконаних робіт ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» виписано рахунок-фактуру № СФ-0004548 від 28.02.2011 року, а саме по виконанню послуг бульдозера, послуг екскаватора, послуг МАЗ-55511 на загальну суму 200 356,80 грн. (в т. ч. ПДВ 33 392,80 грн.).

До матеріалів справи, на підтвердження розрахунків з ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», представником позивача долучено акт звірки взаєморозрахунків від 31.12.2011 року.

На виконання вказаних робіт ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» виписано податкову накладну № 104 від 28.02.2011 року на загальну суму 200 356,80 грн. (в т. ч. ПДВ 33 392,80 грн.)

Суми ПДВ включені позивачем до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду.

Як вбачається з акту перевірки, ДПІ у Залізничному районі м. Львова на адресу позивача скеровано лист № 20923/10/15-20/11 від 02.11.2012 року «Про надання інформації та її документального підтвердження».

ТзОВ «Львівзахідтрансбуд» до перевірки не надано жодних підтверджуючих документів (податкових накладних, видаткових накладних, договорів, актів виконаних робіт) щодо проведення взаєморозрахунків з ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

При перевірці ДПІ використано акт № 129/227/35554567 від 17.05.2012 року «Про результати невиїзної документальної» перевірки ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року. Як вбачається з вказаного акту у товариства з моменту реєстрації відсутня матеріальна база, а саме: відсутні працівники, будь-які автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг, що робить неможливим фактичне виконання умов угод. Господарські операції між ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та його контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів, які необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.

У відповідності до положень абзацу першого п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 44.6 ст. 44 ПК України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Оскільки ТзОВ «Львівзахідтрансбуд» жодними документами не підтверджено реальності господарських відносин із ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за звітні (податкові) періоди з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 200 ПК України.

Як передбачено абзацом другим п.198.6 ст.198 ПК України, у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Абзацом першим цього ж пункту передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р., обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Крім того, Наказом ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання» від 29.03.2003 р. №143, передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

У листі Державної податкової адміністрації України від 08.04.2008р. №3146/6/15-016 зазначено, що частиною другою та третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. При цьому, фактичні витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої господарської операції.

Щодо надання послуг бульдозера, послуг екскаватора, послуг МАЗ-55511 ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», суд зазначає, що позивачем не надано первинних документів, які б свідчили про факт узгодження між позивачем та його контрагентом місця надання послуг, а також переліку робіт, необхідних для виконання умов договору від 03.01.2011 року, оскільки договір від 03.01.2011 року містить лише загальні умови. Тому судом ставиться під сумнів обізнаність контрагента позивача про місцезнаходження об'єкта замовника, на якому була необхідність проведення робіт, а також обізнаність про обсяг робіт, які підлягали виконанню. Вказане в свою чергу свідчить про сумнівність виконаних господарських операцій.

Окрім того позивачем не підтверджено економічної доцільності надання послуг, як зазначає позивач у місті Києві, підприємством котре знаходиться у місті Луганськ, на замовлення ТзОВ «Львівзахідтрансбуд» (м. Львів).

Так, складені за такими операціями первинні документи та податкова накладна, внаслідок того, що спірна операція фактично контрагентом не виконувалась, є юридично дефектною та не створює правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, тому суд критично ставиться до підставності формування позивачем спірних сум податкових вигод.

Також під час розгляду справи не встановлено у контрагента технічного персоналу, наявність якого обумовлюється не лише специфікою господарських операцій, а і умовами договору щодо самостійного виконання контрагентом спірних операцій. Під час розгляду справи не встановлено наявності у контрагента залучених фахівців, або залучення інших підприємств для виконання спірних операцій на умовах субпідряду.

Позивачем не доведено факт реального виконання умов договору, що надало б йому право на формування податкового кредиту

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 07.02.2012 № 21-425во10, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги сумнівність ведення господарської діяльності ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» в рамках правового поля, враховуючи розбіжності в поданих позивачем документах, зважаючи на правові підстави віднесення сум податкового кредиту з ПДВ, суд приходить до висновку, що відомості про фактичне виконання укладеного договору є недостовірні.

Суд зазначає, що достатньою підставою для правомірного формування податкового кредиту за умови реальності проведених господарських операцій є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка є водночас податковим і розрахунковим документом, та сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість.

Водночас, наявність податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції (оприбуткування товару, його оплата, використання у господарській діяльності тощо) не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідного місяця.

Враховуючи матеріали справи, аналізуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає, що подані Підприємством первинні бухгалтерські документ не можуть доводити реальність господарських операцій між ТзОВ «Львівзахідтрансбуд»та ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач довів законність дій належними доказами. Оскаржене рішення прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ТзОВ «Львівзахідтрансбуд» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2014 року у справіі №813/7652/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

С. Кузьмич

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 20.03.2014 року