Ухвала суду № 37809465, 18.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 р. Справа № 876/884/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

представників позивача: Пасенко С.А., Кацевич В.К., Савчук О.Є.

представника відповідача: Токар В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «555-ТМ» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановила:

У вересні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» № 000042220 та № 000043220 від 13.05.2013 року.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті з порушенням норм податкового законодавства, у зв'язку з чим підлягають скасуванню в судовому порядку, оскільки позивачем не допущено жодного порушення норм ПК України чи ЦК України під час здійснення господарських операцій із ТзОВ «Міжнародна компанія «Софі» та в подальшому формуванні податкового кредиту, а також показників податку на прибуток за наслідками цих операцій. Висновки щодо «наявності в угодах ознак фіктивності», «фіктивності угод» та неправомірному формуванню даних податкової звітності за договорами між позивачем та ТзОВ «Міжнародна компанія «Софі» зроблені відповідачем з перевищенням компетенції, з повним ігноруванням наданих документів та грубим порушенням норм регламентуючого законодавства України. Просив позов задоволити.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення форми «Р» №000042220 та №000043220 від 13.05.2013 року Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Калуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ "555-ТМ" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Міжнародна компанія «Софі» за період з 01.11.2011 року по 30.11.2012 року.

За результатами даної перевірки складено акт № 1041/22-0/35170272 від 17.04.2013 року, яким були зафіксовані наступні порушення: п.138.1, п.138.5, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України (зі змінами та доповненнями), п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.4, п.201.6, 201.10 ст. 201 ПК України (зі змінами та доповненнями) (а.с.22-36).

Таким чином, позаплановою виїзною перевіркою встановлено, здійснення фінансово-господарських операцій ТзОВ «555-ТМ» з ТОВ «Міжнародна компанія «Софі». Відповідно до договору постачання товару №550 від 24.10.2011 року укладеного між Позивачем та ТОВ «Міжнародна компанія «Софі», ТОВ «555-ТМ» отримано ТМЦ на суму 873732 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення №000042220 від 13.05.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 217 025,00 грн., з них за основним платежем на суму 144683,00 грн., за штрафними санкціями - 72342,00 грн. (т.1а.с.20) та №000043220 від 13.05.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 139 911,00 грн., з них за основним платежем 96334,00 грн., за штрафними санкціями 43577,00 грн.(а.с.21).

Як вбачається з акту позапланової виїзної перевірки №1041/22-0/35170272 від 17.04.2013 року, основним мотивом, на підставі якого відповідач дійшов висновку про не реальність вчинення господарських операцій (постачання ТОВ «Міжнародна компанія «Софі» пакетів для ТОВ «555-ТМ»), є висновки акту від 19.02.2013 року №135/3-22-80 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Міжнародна компанія «Софі» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за листопад 2012», та отриманого від ГВПМ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, висновку 31.01.2013 року № 210/07-1/52 щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Міжнародна компанія «Софі».

Разом з тим, 24 жовтня 2011 року між ТзОВ «555-ТМ» (Покупець) та ТзОВ «Міжнародна компанія «Софі» (Постачальник) укладено договір постачання №550. Згідно предмету договору Постачальник зобов'язується поставляти Покупцю, Покупець приймати й оплачувати Товар, відповідно до умов даного договору. Товаром за даним Договором є товар, зазначений у Специфікації постачальника (іменована наділі Специфікація), що узгоджується з довіреною особою Покупця (Комерційним директором) і затверджується сторонами шляхом її підписання. У Специфікації вказується перелік товарів, що поставляються, ціни на них, та інші показники, що затверджується сторонами у встановленій формі і є невід'ємною частиною даного Договору. На підставі Специфікації Покупець виставляє Постачальнику Закупівельне замовлення (Магазин/РЦ), у якому визначається асортимент і кількість товарів, що поставляються. Закупівельне замовлення Покупця приймається Постачальником до обов'язкового розгляду. Поставка Товару проводиться на підставі Закупівельного замовлення. Поставка товарів здійснюється транспортом і за рахунок Постачальника на склад Покупця за адресою Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Б.Хмельницького, 73 (т.1 а.с.37-39).

На виконання договору постачання №550 від 24.10.2011 року між ТзОВ «555-ТМ» (Покупець) та ТзОВ «Міжнародна компанія «Софі» (Постачальник) складено та підписано Специфікацію на товар №1 від 24 жовтня 2011 року. Згідно якої Постачальником встановлено ціни на Товар для Покупця: Пакет «555»- (2*80)38*60*25(1+1), торгова марка -555, од. вимірювання - шт., кратність - 1000, ціна за одиницю без ПДВ - 0,300, ціна за одиницю з ПДВ - 0,360 (т.1 а.с.231).

Окрім наведеного, реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Міжнародна компанія «Софі» по укладеному договору поставки підтверджується наданими до перевірки, а також долученими та дослідженими судом документами первинного та бухгалтерського обліку (т.1а.с.51-61).

Судова колегія апеляційного суду звертає увагу, що отриманий товар (пакети) використано ТзОВ «555-ТМ» в господарській діяльності - реалізовано кінцевим споживачам, оплата якими здійснювалася через касові апарати, що відображено в контрольних стрічках книги обліку розрахункових операцій і не заперечується відповідачем. Зокрема, за період з 01.11.2011 року по 05.09.2013 року позивачем виписано більше ніж 700 внутрішніх накладних, які підтверджують рух придбаного товару у роздрібну мережу, що підтверджується реєстром накладних із внутрішнього переміщення пакетів (т.1а.с.156-168).

Крім того, з придбаних 2463250 шт. пакетів на суму 863732 грн., з врахуванням податку на додану вартість, позивачем реалізовано у роздрібній мережі 2311540 шт. і отримано виручку у розмірі 1226153 грн., фактична націнка (торгова надбавка) за реалізованими пакетами становить 438388 гривень. Виходячи із загальної суми реалізації пакетів позивачем включено до податкових зобов'язань з податку на додану вартість 204359,00 грн., отриману торгову націнку, яка перевищує 438 000 грн., включено до доходів товариства та відображено у податковій звітності, що підтверджено наданими та дослідженими в судовому засіданні - зведеними даними про продаж пакетів у роздрібній мережі ТзОВ «555-ТМ» отриманих від ТзОВ «Міжнародна компанія «Софі» за період 01.11.2011 по 05.09.2013 року (т.1а.с.169-174).

За таких обставин, аналізуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що позивачем доведено товарність господарських операцій, щодо придбання у ТзОВ «Міжнародна компанія «Софі» пакетів та використання їх в своїй господарській діяльності, оскільки ними виконані умови укладеного договору, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п.201.1 ст. 201 ПК України та п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст. 201 ПК України вищевказаного кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань і реєстр виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З аналізу наведеного, апеляційний суд робить висновок, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит та відображено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, за отриманим товаром від ТзОВ «Міжнародна компанія «Софі», на підстав належним чином оформлених первинних бухгалтерських, податкових та юридичних документів, жоден з яких у судовому порядку нечинним чи недійсним не визнавався, тобто в чіткій відповідності до вимог чинного законодавства України.

Разом з тим, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії», зокрема, зазначено, що у разі застосування негативних насідків до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Крім наведеного, суд звертає увагу, що позивачем до матеріалів справи надані всі первинні документи, що підтверджують виконання господарських операцій та мають всі необхідні реквізити первинного документу бухгалтерського обліку, обов'язковість яких встановлена ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 від 24.05.1995 року.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 року у справі №809/2823/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

С.Кузьмич

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 20.03.2014 року