Постанова № 37807876, 20.03.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2014 р.Справа № 916/1423/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Разюк Г.П.

(склад судової колегії змінено відповідно до розпорядження секретаря судової палати ОАГС Разюк Г.П. від 25.02.2014р. №26)

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 20.03.2014р.:

від позивача: Лисюк Ю.В., за довіреністю № 6358 від 17.12.2013р.;

від відповідача: Досковська В.Г., за довіреністю б/н від 19.04.2013р;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Одеського державного університету внутрішній справ

на рішення господарського суду Одеської області

від 23 січня 2014 року

по справі №916/1423/13

за позовом: Одеського державного університету внутрішніх справ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Будінвест"

про зобов'язання виконати умови договору

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 20.03.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.01.2014р. по справі №916/1423/13 (суддя Рога Н.В.) відмовлено в задоволенні позову Одеського державного університету внутрішніх справ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Будінвест" про зобов'язання відповідача виконати п. 2.2.1, п. 4.2 договору №1 від 22.11.2003р. та п.п. 1, 3, 4 додатку №1 до договору №1 від 22.11.2003р. з посиланням на те, що умовами договору №1 від 22.11.2003р. не визначено конкретну загальну площу квартир, яка має бути передана позивачу, у той же час, під визначенням "до 360 кв.м" розуміється площа, яка може бути і меншою за 360 кв.м, листом від 26.04.2008р. № 403 позивач зазначив, що площа квартири, яка має бути надана працівнику ОСОБА_4 має складати не менше 50 кв.м., водночас, у вказаному листі позивач підтвердив, що після надання відповідної квартири зобов'язання ТОВ "Центр-Будінвест" в частині надання житла, згідно п.п. 2.2.1 та п. 4.2. договору будуть повністю виконані, отже, замовник-забудовник погодив загальний розмір площі квартир, які мають бути передані інвестором у меншому розмірі ніж 360 кв.м., при цьому, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про звернення позивача, згідно п. 2 додатку №1 до договору №1 від 22.11.2003р. до ТОВ "Центр-Будінвест" після надіслання листа № 403 від 26.04.2008р. з приводу необхідності виділення квартир іншим працівникам, до того ж, відповідачем у справі не надано належних та допустимих доказів виконання ТОВ "Центр-Будінвест" зобов'язань стосовно надання квартири працівнику позивача ОСОБА_4, що свідчить про невиконання ним свого обов'язку щодо виконання п. 2.2.1, п. 4.2 договору №1 від 22.11.2003р. та п.п. 1, 3, 4 додатку №1 до договору №1 від 22.11.2003р. у частині передачі житла, крім того, судом першої інстанції задоволено заяву відповідача про застосування строків позовної давності та відмовлено Одеському державному університету внутрішніх справ у задоволенні позову щодо зобов'язання відповідача виконати умови договору №1 від 22.11.2003р. та додатку №1 до нього в частині передачі житла (квартир), щодо вимог позивача про передачу у власність критого гаражу місцевий господарський суд зазначив, що при укладанні договору сторони домовилися про передачу гаражу після закінчення будівництва та вводу об'єкта в експлуатацію, а з листа Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області від 14.01.2014р. за №05/1 -300 вбачається, що відомості відносно прийняття в експлуатацію „Багатоповерхового будинку із вбудованими офісними приміщеннями та гаражем" за адресою: м.Одеса, вул. Жуковського, 9 в Інспекції відсутні, таким чином, обов'язок ТОВ "Центр-Будінвест" щодо передачі у власність позивачу критого гаражу ще не настав, тому, дана обставина є підставою для відмови у задоволенні цієї вимоги позивача.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернувся Одеський державний університет внутрішніх справ з апеляційною скаргою, в якій позивач просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 23.01.2014р. по справі №916/1423/13 та прийняти нове рішення, яким зобов'язати ТОВ "Центр-Будінвест" виконати умови п.п. 2.2.1, 4.2 договору №1 від 22.11.2003р. та п.п. 1, 2, 3 додатку №1 до договору №1 від 22.11.2003р., мотивуючи це тим, місцевим господарським судом не було уважно заслухано надані пояснення сторін, не вивчено та не досліджено у повному обсязі матеріали справи, не враховано пояснення сторін, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: висновок суду першої інстанції щодо спливу строку позовної давності є помилковим, оскільки між сторонами у 2006, 2008, 2012рр. велась переписка, в результаті якої не було досягнуто згоди стосовно обставин належного чи неналежного виконання зобов'язань в частині надання житлових та нежитлових приміщень, при цьому, листом від 25.09.2012р. №345 ТОВ "Центр-Будінвест" визнає обов'язок щодо передачі нежитлового приміщення (гаражу), отже, висновок господарського суду першої інстанції суперечить обставинам справи, скаржник зазначає, що відповідач вводить суд в оману з тих підстав, що не надає відомостей стосовно термінів вводу в експлуатацію об'єкта будівництва та зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази введення чи не введення в експлуатацію будинку, крім того, апелянт стверджує, що у листі №06/12.12 від 13.12.2012р. відповідач заперечував щодо зобов'язань надати нежитлові приміщення позивачу, тоді як у листі №345 від 25.09.2012р. зазначав протилежне.

26.02.2014р. від ТОВ "Центр-Будінвест" до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідачне погоджується з доводами апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Одеського державного університету внутрішніх справ, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2003р. між Одеським юридичним інститутом Національного університету внутрішніх справ (ОЮІ НУВС), правонаступником якого є Одеський державний університет внутрішніх справ (замовник - забудовник, позивач) та ТОВ "Центр-Будінвест" (інвестор, відповідач) укладено договір №1 про будівництво багатоквартирного житлового будинку, а також нового повністю критого гаражу для ОЮІ НУВС на території ОЮІ НУВС, предметом якого є забезпечення будівництва житлового будинку, а також нового повністю критого гаражу за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, 9.

За положеннями п. 2.2. договору після закінчення будівництва та вводу об'єкта в експлуатацію замовнику - забудовнику передається у власність критий гараж площею, рівною повній площі "пятна забудови" існуючого гаражу та житло у розмірі 3% від загальної площі житлового будинку (п.п.2.2.1), а інвестору передається у власність 97% від загальної площі житлового будинку (п.п.2.2.2).

Відповідно до п.4.2 договору по закінченню будівництва передача об'єктів у власність здійснюється таким чином: замовнику-забудовнику передаються гараж та квартири відповідно до п. 2.2.1, інвестору передається житловий будинок відповідно до п. 2.2.2.

Додатком №1 до договору №1 від 22.11.2003р. сторони узгодили, що інвестор за рахунок власних коштів придбає для замовника-забудовника квартири загальною площею до 360 кв.м в районах міста, що будуються; кількість 1-2-3 - кімнатних квартир в межах зазначеної площі , визначається замовником-забудовником; придбання всіх квартир має бути здійснено не пізніше 01.06.2007р. У разі невиконання або неналежного виконання умови щодо придбання квартир у строк не пізніше 01.06.2007р. Інвестор сплачує пеню замовнику-забудовнику в розмірі 5% від вартості всієї площі квартир, що виділяються для працівників правоохоронних органів за кожен прострочений місяць. Після виконання всіх пунктів цього додатку зобов'язання інвестора відносно замовника-забудовника в частині надання житла (п.2.2.1 та п.4.2. договору №1 від 22.11.2003р.) вважаються повністю виконаними , про що складається відповідний акт.

Як стверджує позивач, з метою виділення квартир на адресу ТОВ "Центр-Будінвест" листами від 06.12.2006р. вих.№3772, від 26.12.2006р. вих.№3896, від 26.02.2008р. вих.№403 були направлені списки працівників університету. На підставі наявної інформації фактично було надано квартири загальною площею 231 кв.м (інформація щодо надання ще одної квартири площею не менш ніж 50,0 кв.м - у позивача відсутня), що, на думку позивача, свідчить про часткове виконання інвестором прийнятих на себе зобов'язань.

Листами від 21.09.2012р. за №3787 та від 11.10.2012р. за №3962 позивач знов запропонував відповідачу виконати прийняті на себе зобов'язання щодо передачі залишку житлової площі та нежитлових приміщень.

Листом від 13.12.2012р. за №06/12.12 ТОВ "Центр-Будінвест" повідомило про виконання своїх зобов'язань у повному обсязі.

Враховуючи такі дії відповідача, позивач, вважаючи, що його права порушені, звернувся до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про зобов'язання ТОВ "Центр-Будінвест" виконати п. 2.2.1, п. 4.2 договору №1 від 22.11.2003р. та п.п. 1 ,3, 4 додатку №1 до договору №1 від 22.11.2003р.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За положеннями ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2003р. між Одеським юридичним інститутом Національного університету внутрішніх справ (ОЮІ НУВС), правонаступником якого є Одеський державний університет внутрішніх справ (замовник - забудовник, позивач) та ТОВ "Центр-Будінвест" (інвестор, відповідач) укладено договір №1 про будівництво багатоквартирного житлового будинку, а також нового повністю критого гаражу для ОЮІ НУВС на території ОЮІ НУВС, предметом якого є забезпечення будівництва житлового будинку, а також нового повністю критого гаражу за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, 9.

За положеннями п. 2.2. договору після закінчення будівництва та вводу об'єкта в експлуатацію замовнику - забудовнику передається у власність критий гараж площею, рівною повній площі "пятна забудови" існуючого гаражу та житло у розмірі 3% від загальної площі житлового будинку (п.п.2.2.1), а інвестору передається у власність 97% від загальної площі житлового будинку (п.п.2.2.2).

Відповідно до п.4.2 договору по закінченню будівництва передача об'єктів у власність здійснюється таким чином: замовнику-забудовнику передаються гараж та квартири відповідно до п. 2.2.1, інвестору передається житловий будинок відповідно до п. 2.2.2.

Додатком №1 до договору №1 від 22.11.2003р. сторони узгодили, що інвестор за рахунок власних коштів придбає для замовника-забудовника квартири загальною площею до 360 кв.м в районах міста, що будуються; кількість 1-2-3 - кімнатних квартир в межах зазначеної площі , визначається замовником-забудовником; придбання всіх квартир має бути здійснено не пізніше 01.06.2007р. У разі невиконання або неналежного виконання умови щодо придбання квартир у строк не пізніше 01.06.2007р. Інвестор сплачує пеню замовнику-забудовнику в розмірі 5% від вартості всієї площі квартир, що виділяються для працівників правоохоронних органів за кожен прострочений місяць. Після виконання всіх пунктів цього додатку зобов'язання інвестора відносно замовника-забудовника в частині надання житла (п.2.2.1 та п.4.2. договору №1 від 22.11.2003р.) вважаються повністю виконаними , про що складається відповідний акт.

Отже, за результатами укладення додатку №1 до договору №1 від 22.11.2003р. сторонами за взаємною згодою було змінено порядок виконання зобов'язання інвестором у частині надання житла, при цьому, порядок виконання зобов'язання у частині передачі гаражу змінено не було.

За вимогами ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 цього Кодексу одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами договору №1 від 22.11.2003 року (з урахуванням положень додатку №1) встановлено, що ТОВ "Центр-Будінвест" придбає для замовника-забудовника - позивача у справі , квартири загальною площею до 360 кв.м. Таким чином, сторонами не було визначено конкретну загальну площу квартир, яка має бути передана позивачу, при цьому, під визначенням "до 360 кв.м" розуміється площа, яка може бути і меншою за вказану площу.

Листом від 26.04.2008р. № 403 позивач зазначив, що площа квартири, яка має бути надана працівнику ОСОБА_4 має складати не менше 50 кв.м. Водночас, у вказаному листі позивач підтвердив, що після надання відповідної квартири зобов'язання ТОВ "Центр-Будінвест" в частині надання житла, згідно п.п. 2.2.1 та п. 4.2. договору будуть повністю виконані, отже, замовник-забудовник погодив загальний розмір площі квартир, які мають бути передані інвестором у меншому розмірі, ніж 360 кв.м.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про звернення позивача до ТОВ "Центр-Будінвест" після надіслання листа № 403 від 26.04.2008р. з приводу необхідності виділення квартир іншим працівникам.

Апеляційний господарський суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів виконання ТОВ "Центр-Будінвест" зобов'язань стосовно надання квартири працівнику позивача ОСОБА_4, що свідчить про невиконання ним свого обов'язку щодо виконання п. 2.2.1, п. 4.2 договору №1 від 22.11.2003р. та п.п. 1, 3, 4 додатку №1 до оговору №1 від 22.11.2003р. у частині передачі житла.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 статті 223 Господарського кодексу України встановлено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Загальний строк позовної давності ,встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України та складає три роки. Статтею 261 цього Кодексу передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Матеріали справи свідчать, що за змістом договору №1 від 22.11.2003 р., з урахуванням положень п. 3 додатку №1 до договору №1 від 22.11.2003 р., строк надання житла (квартир) був визначений "не пізніше 01.06.2007 року".

Згідно ч.1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Матеріали справи містять лист Одеського юридичного інституту від 26.02.2008р. за №403, який містить прохання замість надання двокімнатної квартири працівнику інституту ОСОБА_5 на підставі листа від 26.12.2006р. за №3896 надати двокімнатну квартиру площею не менш ніж 50 кв.м ОСОБА_4 Доказів вчинення відповідачем - ТОВ "Центр-Будінвест" дій щодо визнання свого обов'язку та надання квартири ОСОБА_4 матеріали справи не містять. Таким чином, строк позовної давності щодо зобов'язання ТОВ "Центр-Будінвест" надати житло (квартири) сплив - 01.06.2010 р., про що позивач був обізнаний.

Навіть, якщо припустити, що ТОВ "Центр-Будінвест" надало квартиру ОСОБА_4, а отже, вчинило дії, що свідчать про визнання ним свого обов'язку щодо надання квартир, строк позовної давності у цьому випадку слід відраховувати з 26.02.2008р., а, отже, він сплив 26.02.2011р.

Як свідчать матеріали справи, позов Одеським державним університетом внутрішніх справ подано лише 30.05.2013р.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 267 цього Кодексу, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з судом першої інстанції, що строк позовної давності для звернення з відповідними вимогами, передбачений ст.ст. 257, 258 Цивільного кодексу України, сплив, і позивачем не наведено поважності причин пропущення такого строку, тому, приймаючи до уваги подану ТОВ "Центр-Будінвест" заяву про застосування строків позовної давності, у задоволенні позовних вимог Одеського державного університету внутрішніх справ щодо зобов'язання відповідача виконати умови договору №1 від 22.11.2003 р. та додатку №1 до нього у частині передачі житла (квартир) слід відмовити.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги твердження скаржника про те, що листування між сторонами свідчить про переривання строку позовної давності, адже, оскільки ТОВ "Центр-Будінвест» не вчиняло дій, які свідчили б про визнання товариством своїх зобов'язань за договором стосовно надання житла.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача виконати умови п. 2.2. та п. 4.2 договору №1 від 22.11.2003р. у частині передачі у власність критого гаражу, слід зазначити наступне.

Як вбачається з п.2.2. договору, після закінчення будівництва та вводу об'єкта в експлуатацію замовнику -забудовнику передається у власність критий гараж площею, рівною повній площі "пятна забудови" існуючого гаражу.

Згідно з п.4.2 договору гараж передається замовнику-забудовнику у власність по закінченню будівництва.

Отже, при укладанні договору сторони домовилися, що передача гаражу відбудеться тільки після закінчення будівництва та вводу об'єкта в експлуатацію.

Згідно з листа Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області від 14.01.2014р. за №05/1 -300 відомості відносно прийняття в експлуатацію „Багатоповерхового будинку із вбудованими офісними приміщеннями та гаражем" за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, 9 в Інспекції відсутні.

Таким чином, станом на дату розгляду справи будинок в експлуатацію не введено.

За таких обставин, місцевий господарський суд цілком правомірно доходить до висновку про те, що на даний час обов'язок ТОВ "Центр-Будінвест" щодо передачі у власність замовнику - забудовнику критого гаражу ще не настав, і позивач з цією позовною вимогою звернувся до суду передчасно, тому позов у даній частині не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 23.01.2014р. по справі №916/1423/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Одеського державного університету внутрішніх справ - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Одеської області від 23.01.2014р. по справі №916/1423/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 25.03.2014р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Разюк Г.П.