Вирок № 37802811, 24.03.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/5461/13-к

Номер провадження 1-кп/629/34/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Дегтярчук М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Левицької Д.С.,

за участю прокурора - Бурмака В.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Краматорськ,Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не військовозобов'язаного, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 03.09.2012 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. 263 ч.2,ст.15 ч.3,ст.185 ч.1КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим терміном на 1 рік;

- 29.05.2013 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст.15 ч.2,ст.185 ч.2 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі, звільнений від покарання 20.08.2013 року з багатопрофільної лікарні при Дніпропетровському СІЗО по хворобі на підставі ст.537 п.б КПК України,ст.84 КК України відповідно до постанови Красногвардійського райсуду м.Дніпропетровська;

- 13 січня 2014 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.3ст.15,ч.2 ст.185 КК України до 4 місяців арешту,

за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,ч.4 ст. 358 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, на початку серпня 2013 року, знаходячись в м.Лозова Харківської області проходячи по одній з вулиць даного міста серед насаджень знайшов пенсійне посвідчення НОМЕР_1,видане на ім.»я ОСОБА_2,після чого ,маючи умисел,направлений на виготовлення підробного документа,шляхом переклеювання вклеїв в нього свою фотокартку та шляхом підчистки та дописки в рукописному записі змінив останні букви в прізвищі,імені та по батькові «ОСОБА_3», виготовиши таким чином,підроблене пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1,яке видається відповідною установою,звільняє від обов»язків та надає певні права,передбачені для пенсіонерів, в тому числі право безоплатного проїзду у приміських електропоїздах. Після цього зберігав його при собі з метою подальшого використання для безоплатного проїзду у приміських електропоїздах.

14 вересня 2013 року о 11:30 ОСОБА_1, прийшов на вокзал ст.Лозова Південної залізниці в пригородній касі за допомогою пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 придбав безоплатний проїзний квиток на електропоїздах сполученням «Лозова - Орілька»,таким чином використав підроблене посвідчення.

Крім того,14 вересня 2013 року о 11 годині 45 хвилин на вокзалі ст.Лозова,ОСОБА_1,був затриманий працівниками міліції за розпиття спиртних напоїв у громадських місцях і в кімнаті міліції,розташованій на вокзалі ст.Лозова Південної залізниці при складанні протоколу про адміністративне правопорушення,гр,ОСОБА_1 надав працівникам міліції в якості документа,що підтверджує його особу посвідчення серії НОМЕР_1,видане на ім.»я ОСОБА_3, у якому відповідно до висновку судово- криміналістичної експертизи №220 від 16.09.2013 року первісний зміст наданого на дослідження документа було змінено шляхом повного переклеювання фотографії з імітацією на її поверхні відбитка печатки способом малювання та рукописний запис прізвища «ОСОБА_3» було змінено шляхом підчистки,рукописні записи ім.»я та по батькові «ОСОБА_3»,було змінено шляхом дописки, а також проїзний квиток № 048706 для безкоштовного проїзду на електропоїзд сполученням «ст.Лозова -ст.Орілька»,виданий на посвідчення серії НОМЕР_1.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєнні вищезазначеного злочину визнав в повному обсязі, підтвердив факт і обставини, викладені в обвинувальному акті.

11 листопада 2013 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.471 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правильної кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1,ч.4 ст.358 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке має понести обвинувачений, а саме: за ч.1 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,тобто 425грн та за ч.4 ст.358 КК України у вигляді штрафу у розмірі до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,тобто 425грн.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_1,суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 ч.1 п.2 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним.

Згідно ст.469 ч.4 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358 КК України - тобто підроблення посвідчення,яке видається установою,що має право видавати такий документ,надає відповідні права з метою його використання, а також за ч.4 ст.358 КК України- використання завідомо підробленого документа, які відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права визначені ст.474 ч.5 п.1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.2 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Прокурор просить затвердити зазначену угоду.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст.469, 471 КПК України, міра покарання, узгоджена прокурором та обвинуваченим, визначена у межах санкції ч.1.ч.4 ст. 358КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затверджені угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Судові витрати за проведення судово -криміналістичної експертизи №220 від 16.09.2013 року в сумі 489 грн., суд покладає на обвинуваченого.

Долю речових доказів суд, вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.374-376, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1, укладену 11 листопада 2013 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

-ч.1 ст. 358 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,тобто 425 гривень;

- ч.4 ст.358 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,тобто 425 гривень.

Згідно ч.1ст.70 КК України, за сукупністю скоєних злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 остаточно призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 425гривень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Краматорськ,Донецької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, на користь держави витрати за проведення судово - криміналістичної експертизи в сумі 489грн (р/р 31115115700006, одержувач УДКСУ у Ленінському у Ленінському районі м.Харкова, МФО 851011,ЄДРПОК 37999696).

Речові докази: пенсійне посвідчення на ім.»я ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_6,серії НОМЕР_1 від 25.02.2005 року з ознаками підробки у вигляді повного переклеювання фотокартки з імітацією на поверхні відбитка печатки способом до малювання,квиток для безкоштовного проїзду у приміському потязі №048706 придбаний за вказаним посвідченням,14 вересня 2013 року гр. ОСОБА_1 на приміський електропоїзд сполученням ст.Лозова -ст.Полтава до ст. Орілька Південної залізниці -знищити .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя М.О.Дегтярчук