Кримінальне провадження № 629/5461/13-к
Номер провадження 1-кп/629/34/14
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Дегтярчук М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Левицької Д.С.,
за участю прокурора - Бурмака В.А.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Краматорськ,Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не військовозобов'язаного, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:
- 03.09.2012 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. 263 ч.2,ст.15 ч.3,ст.185 ч.1КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим терміном на 1 рік;
- 29.05.2013 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст.15 ч.2,ст.185 ч.2 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі, звільнений від покарання 20.08.2013 року з багатопрофільної лікарні при Дніпропетровському СІЗО по хворобі на підставі ст.537 п.б КПК України,ст.84 КК України відповідно до постанови Красногвардійського райсуду м.Дніпропетровська;
- 13 січня 2014 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.3ст.15,ч.2 ст.185 КК України до 4 місяців арешту,
за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,ч.4 ст. 358 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1, на початку серпня 2013 року, знаходячись в м.Лозова Харківської області проходячи по одній з вулиць даного міста серед насаджень знайшов пенсійне посвідчення НОМЕР_1,видане на ім.»я ОСОБА_2,після чого ,маючи умисел,направлений на виготовлення підробного документа,шляхом переклеювання вклеїв в нього свою фотокартку та шляхом підчистки та дописки в рукописному записі змінив останні букви в прізвищі,імені та по батькові «ОСОБА_3», виготовиши таким чином,підроблене пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1,яке видається відповідною установою,звільняє від обов»язків та надає певні права,передбачені для пенсіонерів, в тому числі право безоплатного проїзду у приміських електропоїздах. Після цього зберігав його при собі з метою подальшого використання для безоплатного проїзду у приміських електропоїздах.
14 вересня 2013 року о 11:30 ОСОБА_1, прийшов на вокзал ст.Лозова Південної залізниці в пригородній касі за допомогою пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 придбав безоплатний проїзний квиток на електропоїздах сполученням «Лозова - Орілька»,таким чином використав підроблене посвідчення.
Крім того,14 вересня 2013 року о 11 годині 45 хвилин на вокзалі ст.Лозова,ОСОБА_1,був затриманий працівниками міліції за розпиття спиртних напоїв у громадських місцях і в кімнаті міліції,розташованій на вокзалі ст.Лозова Південної залізниці при складанні протоколу про адміністративне правопорушення,гр,ОСОБА_1 надав працівникам міліції в якості документа,що підтверджує його особу посвідчення серії НОМЕР_1,видане на ім.»я ОСОБА_3, у якому відповідно до висновку судово- криміналістичної експертизи №220 від 16.09.2013 року первісний зміст наданого на дослідження документа було змінено шляхом повного переклеювання фотографії з імітацією на її поверхні відбитка печатки способом малювання та рукописний запис прізвища «ОСОБА_3» було змінено шляхом підчистки,рукописні записи ім.»я та по батькові «ОСОБА_3»,було змінено шляхом дописки, а також проїзний квиток № 048706 для безкоштовного проїзду на електропоїзд сполученням «ст.Лозова -ст.Орілька»,виданий на посвідчення серії НОМЕР_1.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєнні вищезазначеного злочину визнав в повному обсязі, підтвердив факт і обставини, викладені в обвинувальному акті.
11 листопада 2013 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.471 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правильної кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1,ч.4 ст.358 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке має понести обвинувачений, а саме: за ч.1 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,тобто 425грн та за ч.4 ст.358 КК України у вигляді штрафу у розмірі до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,тобто 425грн.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_1,суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 ч.1 п.2 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним.
Згідно ст.469 ч.4 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358 КК України - тобто підроблення посвідчення,яке видається установою,що має право видавати такий документ,надає відповідні права з метою його використання, а також за ч.4 ст.358 КК України- використання завідомо підробленого документа, які відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права визначені ст.474 ч.5 п.1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.2 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.
Прокурор просить затвердити зазначену угоду.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст.469, 471 КПК України, міра покарання, узгоджена прокурором та обвинуваченим, визначена у межах санкції ч.1.ч.4 ст. 358КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затверджені угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Судові витрати за проведення судово -криміналістичної експертизи №220 від 16.09.2013 року в сумі 489 грн., суд покладає на обвинуваченого.
Долю речових доказів суд, вирішує в поряду ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.374-376, 475 КПК України, суд
у х в а л и в:
Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1, укладену 11 листопада 2013 року.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
-ч.1 ст. 358 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,тобто 425 гривень;
- ч.4 ст.358 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,тобто 425 гривень.
Згідно ч.1ст.70 КК України, за сукупністю скоєних злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 остаточно призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 425гривень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Краматорськ,Донецької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, на користь держави витрати за проведення судово - криміналістичної експертизи в сумі 489грн (р/р 31115115700006, одержувач УДКСУ у Ленінському у Ленінському районі м.Харкова, МФО 851011,ЄДРПОК 37999696).
Речові докази: пенсійне посвідчення на ім.»я ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_6,серії НОМЕР_1 від 25.02.2005 року з ознаками підробки у вигляді повного переклеювання фотокартки з імітацією на поверхні відбитка печатки способом до малювання,квиток для безкоштовного проїзду у приміському потязі №048706 придбаний за вказаним посвідченням,14 вересня 2013 року гр. ОСОБА_1 на приміський електропоїзд сполученням ст.Лозова -ст.Полтава до ст. Орілька Південної залізниці -знищити .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя М.О.Дегтярчук
The court decision No. 37802811, Lozova City and District Court of Kharkiv Oblast was adopted on 24.03.2014. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 629/5461/13-к. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: