Постанова № 37801046, 19.02.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

19 лютого 2014 року Справа № 814/4891/13-а

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1, с. Мостове, Доманівський район, Миколаївська область,

до відповідача Головного управління Держземагентства у Миколаївській області, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О. Ф.,

секретар судового засідання Мартиненко Ю.З.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Кравченко Ю.А.

Суть спору: визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держземагентства у Миколаївській області (надалі - відповідач) про визнання дій в частині відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства протиправними та зобов'язати надати відповідний дозвіл.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним дії Головного управління Держземагентства у Миколаївській області в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства.

Зобов'язати Головне управління Держземагентства у Миколаївській області прийняти та розглянути по суті заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства в межах території Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області.

Стягнути судові витрати в сумі 68,82 грн. (шістдесят вісім гривень 82 коп.) з Головного управління Держземагентства у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 38312932) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа

=====

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2014 року Справа № 814/4891/13-а

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1, с. Мостове, Доманівський район, Миколаївська область,

до відповідача: Головного управління Держземагентства у Миколаївській області, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Мартиненко Ю.З.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Кравченко Ю.А.

Суть спору: визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держземагентства у Миколаївській області (надалі - відповідач) про визнання дій в частині відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства протиправними та зобов'язати надати відповідний дозвіл.

Позивач вважає дії відповідача протиправними, оскільки така відмова не містила жодного посилання на діюче законодавство.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив.

В липні 2013 р. позивач звернувся до Головного управління Держземагентства у Миколаївській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства в межах території Мостівської сільської ради, Доманівського району, Миколаївської області.

Листом від 26.07.13 р. за № 3198/2000-13 відповідач у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою позивачу відмовив із посиланням на пункт 3 протоколу № 31 засідання Кабінету міністрів України від 29.04.13 р. "Про виконання завдань і заходів Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки", а саме, у позивача була відсутня довідка Мостівської сільської ради про забезпечення власників худоби місцевої територіальної громади пасовищами для її випасання.

Окрім цього, на думку відповідача, надані позивачем копії документів, що посвідчують його особу не були засвідчені належним чином у встановленому законом порядком.

Також в обґрунтування такої відмови відповідач посилався на Земельний кодекс України та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Відповідач зазначає, що земельні відносини, які виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Земельне законодавство включає Земельний кодекс України, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України, якою передбачено залишення органом виконавчої влади або місцевого самоврядування клопотання про надання земельної ділянки без розгляду.

Стосовно відсутності у позивача довідки Мостівської сільської ради про забезпечення власників худоби місцевої територіальної громади пасовищами для її випасання, представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що згідно довідки відділу Держземагентства у Доманівському районі земельна ділянка, яку позивач мав намір одержати безоплатно у власність, за класифікацією угідь належить до пасовищ.

Відповідно до частини 2 статті 34 Земельного кодексу України, у редакції чинній на час розгляду звернення, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

За змістом частини З статті 83 Земельного кодексу України земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади з (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об'єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність.

Указом Президента України від 03.12.99 р. № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" було доручено Кабінету міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним та Севастопольській міській державним адміністраціям здійснити організаційні заходи щодо підтримки розвитку особистих підсобних господарств громадян та селянських (фермерських) господарств, зокрема, шляхом створення поблизу населених пунктів із земель запасу та резервного фонду громадських пасовищ для випасання худоби.

Згідно пункту 3 витягу з протоколу № 31 засідання Кабінету міністрів України від 29.04.13 р. "Про виконання завдань і заходів Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки" було доручено Міністерству аграрної політики України, Державному земельному агентству, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям за участю органів місцевого самоврядування у місячний строк вжити заходів до врегулювання відповідно до законодавства питань, пов'язаних з передачею територіальним громадам земельних ділянок державної власності для розташування громадських пасовищ.

Враховуючи викладене, при реалізації відповідачем своїх повноважень щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування враховувалась можливість створення на земельних ділянках за класифікацією угідь - пасовища, громадських пасовищ.

Дослідивши усі надані сторонами документи, суд вважає позовні вимоги доведеними з наступного.

Згідно вимог частини 4 статті 15 Закону України "Про звернення громадян" рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи в порушення вимоги вищевказаного Закону відповідач не зазначив, які саме вимоги чинного законодавства були позивачем порушені, або не додержані вимоги.

Згідно частин 1, 2 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до вимог статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної або комунальної власності площею не більше 2,0 га.

За правилами часті 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Забороняється вимагати додаткові матеріали та документа, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зазначений перелік підстав відмови є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності або права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Суд встановив, що у своєї відповіді відповідач не зазначив підстав, визначених законом, для відмови позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, позовні вимоги про визнання дій Головного управління Держземагентства у Миколаївській області в частині відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства підлягають задоволенню.

Вимоги позивача в частині зобов'язання надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою задоволенню не підлягає, оскільки повноваження щодо надання (передачі) земельної ділянки у власність у даному випадку є виключною компетенцією Головного управління Держземагентства у Миколаївській області, а тому примусити відповідача через судове рішення реалізувати свої повноваження є неможливим, оскільки в такому випадку суд фактично підмінює компетенцію відповідного органу та втручається в діяльність органу виконавчої влади, що суперечить принципу розподілу влади на законодавчу, виконавчу, судову.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправним дії Головного управління Держземагентства у Миколаївській області в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства.

Зобов'язати Головне управління Держземагентства у Миколаївській області прийняти та розглянути по суті заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства в межах території Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області.

Стягнути судові витрати в сумі 68,82 грн. (шістдесят вісім гривень 82 коп.) з Головного управління Держземагентства у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 38312932) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа

26.02.2014р.