Ухвала суду № 37798791, 25.03.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/397/14-ц Номер провадження 22-ц/775/2874/2014

Категорія 55 Головуючий у 1 інстанції - Лаптєв М.В.

Доповідач - Агєєв О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року м.Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Шевченко В.Ю., суддів Новосьолової Г.Г., Агєєва О.В.

при секретарі Стрижак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду від 18 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про захист прав споживачів та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 14.12.2009р. він уклав з відповідачем угоду № 306056 з додатками з метою придбання легкового автомобіля КІА Cerato BASE+ вартістю 136 120грн. На виконання вказаної угоди позивачем було сплачено 96628грн. 54коп., проте автомобіль отримано не було.

Вважаючи, що ТОВ «Авто Просто» в порушення вимог ст.ст.18, 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» здійснює нечесну підприємницьку діяльність, умови угоди є несправедливими та непрозорими, вводить споживача в оману, оскільки фонди групи на придбання автомобіля формуються виключно за рахунок інших учасників системи, без залучення коштів самого ТОВ «Авто Просто», а розподіл коштів фонду групи між учасниками являє собою ознаки пірамідальної схеми, тобто один учасник групи за свої кошти, без інвестування коштів відповідача, оплачує товар іншому учаснику програми, просив стягнути з ТОВ «Авто Просто» сплачені по нікчемному правочину кошти у сумі 96 628грн. 54коп. (а.с.1, 2).

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Авто Просто» про захист прав споживачів та стягнення коштів відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову, через неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що в умовах укладеної між ним та ТОВ «Авто Просто» угоди наявне відображення дії пірамідальної схеми під назвою «система придбання в групах АвтоТак», тому дана угода здійснена з використанням нечесної підприємницької практики, є такою, що вводить позивача в оману та відповідно до ч.6 ст.19 ЗУ «Про захист прав споживачів» є недійсною, що співпадає з правовим висновками, викладеними в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.05.2012р. №10-729/0/4-12, постановах Верховного Суду України від 23.05.2012р. (справа №6-35цс12) та від 16.01.2013р.

В судове засідання апеляційного суду сторони та їх представники не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.12.2009р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Авто Просто укладено угоду №306056, предметом якої є надання учасника програми «АвтоТак» фінансових послуг, спрямованих на придбання автомобіля в групах (далі по тексту Угода) (а.с.8).

Згідно з додатком №1 до зазначеної угоди, ОСОБА_1 отримав право на придбання автомобіля марки КІА модель Cerato BASE+, вартістю 136 120грн.(а.с.9).

Відповідно до ст.3 угоди ТОВ «Авто Просто» зобов'язується надавати учаснику системи наступні послуги в порядку та строки, визначені угодою: включення учасника до системи «АвтоТак» шляхом підписання даної угоди; формування груп учасників для придбання автомобіля; включення учасника до групи для придбання автомобілів; організація та створення умов для придбання автомобілів учасниками системи; здійснення оплати автомобіля виробнику, імпортеру чи дистриб'ютору за рахунок коштів, оплачених учасниками системи, на умовах угоди; забезпечення отримання автомобіля учасником системи згідно з умовами угоди; здійснення адміністративних процедур, необхідних для передачі автомобіля учаснику системи, який одержав право на отримання автомобіля; формування фонду для повернення коштів; приймання та перерахування страхових платежів відповідній страховій компанії; адміністрування групи, до складу якої входить учасник системи, протягом всього строку її існування; надання всіх послуг, визначених в угоді та додатках до неї; вчинення всіх інших дій, спрямованих на придбання учасником автомобіля через систему.

Відповідно до ст.5 цієї Угоди та додатку №1 до угоди учасник ОСОБА_1 зобов'язується:сплатити вступний внесок; сплатити плату за право на отримання автомобіля при наданні такого права; щомісячно сплачувати повні внески; сплачувати внески зі страхування автомобіля після отримання автомобіля; отримати автомобіль за умови виконання зобов'язань, встановлених угодою.

Згідно ст.7 даної Угоди, вона діє до моменту виконання сторонами всіх зобов`язань, передбачених нею.

На виконання умов договору позивач сплатив на користь відповідача в рахунок вступного та інших щомісячних внесків 96628грн. 54коп., що підтверджується відповідними квитанціями, доданими до матеріалів справи (а.с.16-64).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що діяльність ТОВ «Авто Просто» за Угодою сторін №306056 від 14.12.2009р. не є функціонуванням «пірамідальної схеми», та не суперечить змісту п.7 ч.3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» у зв`язку з відсутністю головних ознак «пірамідальної схеми» - безтоварність та сплата компенсації одним учасником за рахунок інших, оскільки за схемою придбання товарів у групах придбають товар усі учасники за рахунок об`єднання внесків кожного з них.

Апеляційний суд, погоджується з даним висновком суду з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положень, закріплених у ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до п.7 ч.3 ст.19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, Законом України «Про захист прав споживачів» закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Відповідно до зазначеного Закону для кваліфікації «пірамідальної схеми» необхідна наявність ознак, визначених у п.7 ч.3 ст.19 Закону, а саме: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.

Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як «пірамідальної», тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.

Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.

Як вбачається зі спірної Угоди, укладеної в рамках функціонування системи придбання автомобілів у групах «АвтоТак», її предметом є надання учаснику програми адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру, з метою придбання ним автомобіля (ст.2).

Даною статтею угоди також визначено, що ТОВ «Авто Просто» гарантує надання кожному учаснику права на отримання автомобіля за умови виконання ним усіх зобов'язань, передбачених Угодою.

Відповідно до п.6 ст.3 Угоди, ТОВ «Авто Просто» зобов'язується забезпечити отримання учасником автомобіля згідно з умовами Угоди. При цьому відповідно до ст.ст.8.1, 8.2 додатку №2 до Угоди поняття «право на отримання автомобіля» означає право учасника одержати власне автомобіль та обов'язок товариства передати автомобіль у зазначений термін, якщо учасник на момент фактичної передачі автомобіля належно виконує свої зобов'язання. Водночас ТОВ «Авто Просто» зобов'язане надіслати постачальнику замовлення на передачу автомобіля учаснику протягом 5 робочих днів після того, як учасник, у якого виникло право на одержання автомобіля, здійснить відповідні платежі.

Відповідно до угоди між ТОВ «Авто Просто» та виробником (дистриб'ютором чи імпортером) останній протягом 30 календарних днів з дня отримання замовлення зобов'язаний передати автомобіль учаснику, який одержав право на отримання автомобіля (п.8.1 додатку №2).

Передбачені Угодою умови дозволяють учаснику сплачувати ціну автомобіля невеликими щомісячними внесками, які названі в Угоді «Чисті внески» або «Внесок в оплату товару».

Відповідно до розд.1 «визначення термінів» додатку №2 до Угоди «Цілий Чистий внесок - це частина щомісячного повного внеску, який використовується для оплати автомобіля. Половинний Чистий внесок - це половина Цілого чистого внеску».

Згідно з п.2.6 ст.2 додатку №2 до Угоди Чисті внески, сплачені учасником у встановлені строки та відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної на момент сплати, зараховуються як відсоток від вартості автомобіля, що у свою чергу є оплатою за товар - автомобіль.

Таким чином в Угоді чітко передбачено, що споживач оплачує кожного місяця частину ціни автомобіля. Крім того, сплачені Чисті внески перерахунку (у зв'язку зі зміною ціни автомобіля) не підлягають. Після одержання автомобіля та реєстрації його на своє ім'я споживач зобов'язаний і надалі сплачувати кошти за автомобіль до повної його оплати - 100% від ціни автомобіля.

Отже, Угодою передбачена щомісячна сплата внесків за (товар) автомобіль, який передається споживачеві в рамках укладеної Угоди, а не за можливість одержання права на купівлю товару.

Споживач, який виконав усі умови угоди, має повне право вимагати від ТОВ «Авто Просто» виконання свого зобов'язання, а саме: оплатити продавцю вартість автомобіля та передати автомобіль споживачу, незалежно від того, чи сплачують кошти інші споживачі.

Отже, за системою придбання автомобілів у групах «АвтоТак» кожний з учасників, який належним чином виконує зобов'язання за Угодою, отримує автомобіль через механізм, передбачений в Угоді, оскільки система функціонує таким чином, що кількість учасників групи, яким надається право на отримання автомобіля, відповідає кількості автомобілів, яку можна придбати за рахунок Чистого Фонду групи, створеного за рахунок щомісячних внесків учасників групи (п.1.2 ст.1, п.4.1 ст.4 додатку №2 до Угоди).

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що діяльність ТОВ «Авто Просто» за Угодою сторін не є функціонуванням «пірамідальної схеми», не суперечить змісту п.7 ч.3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» у зв'язку з відсутністю головних ознак «пірамідальної схеми» - безтоварність та сплати компенсації одним учасником за рахунок інших, оскільки за схемою придбання товарів у групах придбавають товар усі учасники за рахунок об'єднання внесків кожного з них. Різниця між споживачами - учасниками схеми є тільки в часі одержання автомобіля кожним із них, за умови виконання своїх зобов'язань.

Щодо посилань позивача про віднесення схеми «придбання товарів у групах» до «пірамідальної схеми», суд першої інстанції вірно зазначив, що, з урахуванням положень Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» із змінами, внесеними Законом України від 2 червня 2011 року № 3462-ІV «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг»та розпорядження від 09 жовтня 2012 року № 1676 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах», законодавець розрізняє ознаки, що застосовуються до поняття «пірамідальна схема» та «придбання товарів у групах», оскільки перше є порушенням законодавства, а друге, за умови отримання відповідного дозволу та дотримання всіх встановлених вимог, є легітимною підприємницькою діяльністю.

Такий висновок ґрунтується на головній ознаці відсутності «пірамідальної схеми» згідно з п.7 ч.3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» - це товарність схеми, тобто передбачення надання споживачу товару в обмін на внесені ним кошти.

Суд також вірно зазначив, що відповідно до додатку № 2 Угоди система «АвтоТак» - це торговельна марка зареєстрована згідно із законодавством України та використовується для позначення послуг «Авто Просто» з адміністрування системи придбання автомобілів у групах.

Враховуючи те, що матеріали справи містять ліцензію отриману ТОВ «Авто Просто» на здійснення діяльності (надання фінансової послуги) щодо «придбання товарів у групах» у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринку фінансових послуг, тому діяльність (надання фінансової послуги) щодо «придбання товарів у групах», за умови отримання відповідного дозволу, є такою, яка здійснюється товариством легітимно, у тому числі й до введення законом ліцензування такої діяльності є правильним.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги щодо наявності ознак пірамідальної схеми придбання товарів у групах, який ґрунтується тільки на факті неотримання товару (автомобілів) усіма учасниками групи одночасно, а лише окремими учасниками й у певній послідовності, є помилковими.

Також помилковими є доводи апелянта (аналогічні доводам позовної заяви), щодо введення позивача в оману з підстав оплати ним не самого товару, а права купівлі товару та відсутності залучення власних коштів відповідача, оскільки він суперечить нормам чинного законодавства й суті самого правочину, визначеного в ч.5 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

З матеріалів справи вбачається, що під час укладення Угоди позивач отримав її примірник з додатками, які містять опис послуг ТОВ «Авто Просто».

Відповідно до ст.10 Угоди підписання цієї Угоди та додатків до неї є підтвердженням факту ознайомлення, розуміння сторонами її умов та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом Угоди й додатків до неї.

Згідно з п.13.8 ст.13 додатку №2 до Угоди учаснику надається 7 днів для того, щоб він міг детально ознайомитися з Угодою та прийняти її чи відмовитись від участі в системі «АвтоТак». При цьому в разі розірвання Угоди протягом семи днів з дати її підписання учаснику повертається сума всіх коштів, внесених ним на рахунок ТОВ «Авто Просто». Для цього необхідно письмово повідомити ТОВ «Авто Просто» про розірвання Угоди.

Між тим, як установлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 із заявою про розірвання Угоди в семиденний термін до ТОВ «Авто Просто» не звертався, що свідчить про його розуміння та згоду з усіма умовами Угоди.

Колегія суддів також зазначає, що ст.ст.18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачені різні взаємовиключні підстави визнання угод недійсними.

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в ч.2 ст.18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків не на користь споживача.

Аналізуючи норму ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Між тим позивач, посилаючись на дану норму не вказав, на підставі яких ознак, зазначених у ч.2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» кваліфікував умови договору несправедливими.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність наявність обману та ознак «пірамідальної схеми» у діях ТОВ «Авто Просто» під час укладення Угоди є правильним і узгоджується з положеннями п.7 ч.3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з нормами Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг».

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 11 вересня 2013 року по справі №6-40цс13, яка відповідно до вимог ч.1 ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Доводи апеляційної скарги, що з Угоди вбачається наявне відображення дії пірамідальної схеми під назвою «система придбання в групах «АвтоТак», тому дана угода здійснена з використанням нечесної підприємницької практики, є такою, що вводить позивача в оману та відповідно до ч.6 ст.19 ЗУ «Про захист прав споживачів» є недійсною, що викладено в правових висновках, викладених в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.05.2012р. №10-729/0/4-12, постановах Верховного Суду України від 23.05.2012р. (справа №6-35цс12) та від 16.01.2013р., не узгоджуються останньою за часом правовою позицію Верховного Суду України викладеною в постанові від 11 вересня 2013 року по справі №6-40цс13.

Згідно з ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду від 18 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:

Судді: