Ухвала суду № 37795663, 25.03.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 250/3651/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2826/2014

Єдиний унікальний номер 250/3651/13-ц

Номер провадження 22-ц/775/2826/2014

Головуючий у 1 інстанції Заріцька О.О.

Доповідач Гусєв В.В.

Категорія 24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Постолової В.Г.

суддів Биліни Т.І., Гусєва В.В.,

при секретарі Щербюк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на заочне рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 15 січня 2014 року по справі за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за отримані послуги, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2013 року Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за отримані послуги.

Заочним рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 15 січня 2014 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за отримані послуги теплопостачання в розмірі 11844,07 гривень.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» індекс інфляції в розмірі 246,58 гривень, 3% річних в розмірі 526,04 гривні, а всього 772,62 гривні.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» судовий збір в розмірі 53,65 гривень з кожного.

З рішенням суду не погодились ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Апелянти посилаються на те, що суд не дослідив докази, які б підтверджували наявність договірних відносин між сторонами. Балансоотримувачем будинку є філія «Домсервіс» ПП «ІРД», якому відповідачі і повинні сплачувати комунальні послуги.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» Буцика Р.А. в судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання апеляційного суду не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення присутніх сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона забов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 зареєстровані, проживають в квартирі № 5 будинку 11 мікрорайону Центральний в місті Ясинувата та отримують послуги з теплопостачання (а.с.4, 15-18).

Відповідно до копії особового рахунку по наданим послугам з теплопостачання станом на 22 червня 2009 року заборгованість ОСОБА_6 за період з липня 2006 року по травень 2009 року складає 3643,11 гривень (а.с.2).

З копії особового рахунку по наданим послугам з теплопостачання вбачається, що відповідачами оплата наданих послуг не проводилась та станом на 01 вересня 2013 року заборгованість складає 11844,07 гривень (а.с.5).

Ухвалою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 02 серпня 2013 року було скасовано судовий наказ Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 10 липня 2013 року, яким було стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за отримані послуги теплопостачання в розмірі 11844,07 гривень (а.с.3).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не виконують належним чином обов*язки по оплаті за житлово-комунальні послуги, надані позивачем.

Висновки суду першої інстанції відповідають вимогам діючого законодавства та встановленим обставинам.

Згідно ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається зі змісту ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Згідно п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Тарифи на послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання розроблені управлінням житлово-комунального господарства міської ради, та сума оплати розрахована виходячи із розміру загальної опалювальної площі квартири, що підтверджується наданим позивачем розрахунком.

Посилання відповідачів на відсутність між сторонами письмового договору є безпідставними, оскільки відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», необхідність укладення договору про надання житлово-комунальних послуг передбачена законом. Сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за фактично надані послуги.

Крім того, відповідно до п.1 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», саме на споживача покладено обов'язок укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 не заперечував та визнав заборгованість, яка була раніше з відповідачів стягнута на користь позивача за судовим рішенням, а саме за період до жовтня 2010 року.

Враховуючи, що позивачем було надано достатньо доказів про надання послуг із теплопостачання відповідачу в оспорюваний період, проте відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 своєчасно і у встановленому розмірі оплату за послуги за спожиту теплову енергію не вносять, то суд обґрунтовано стягнув з них заборгованість за період з жовтня 2010 року по 01 вересня 2013 року в сумі 11844,07 гривень.

Приписами частини 2 ст. 625 ЦК України визнано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на зазначене, апеляційний суд вважає правильним рішення суду першої інстанції й в частині стягнення з відповідачів суми інфляційних та 3% річних, оскільки відповідачі мають заборгованість за вказаними комунальними платежами та зазначена стаття не виключає застосований вид стягнення, що підтверджується наданим позивачем розрахунком (а.с.5).

Апеляційний суд приймає до уваги доводи відповідачів про неналежне повідомлення судом першої інстанції про час та місце розгляду справи, проте у відповідності до вимог ч.3 ст.309 ЦПК України вважає, що зазначене порушення норм процесуального права не може бути підставою для скасування або зміни рішення, оскільки воно не впливає на суть ухваленого рішення.

Апеляційний суд не приймає до уваги інші доводи апелянта, оскільки вони були предметом дослідження суду першої інстанції і не спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з*ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що привело або могло привести до неправильного вирішення справи.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального права або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

Заочне рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 15 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: