Ухвала суду № 37796455, 13.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 р. Справа № 1340/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Клюби В. В., Рибачука А. І.;

розглянувши порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Львівський ліхтар» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року в справі за позовом державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова до Львівського комунального підприємства «Львівський ліхтар» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2010 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова до Львівського комунального підприємства «Львівський ліхтар» про стягнення з Львівського комунального підприємства «Львівський ліхтар» заборгованості з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 140270,82 грн.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що всупереч вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо обов'язку податкового агента нараховувати та утримувати податок від суми оподатковуваного доходу фізичних осіб та сплачувати його до бюджету під час виплати цього доходу, КП «Львівський ліхтар» заборгував перед бюджетом 140270,82 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року позов задоволено. Постановлено стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівський ліхтар» на користь бюджету податковий борг в сумі 140270,82 грн.

Зазначену постанову мотивовано тим, що відповідач до органу державної податкової служби з метою проведення звірки не звертався, доказів сплати заборгованості не подавав, сплачує лише поточні платежі, а податковий борг, що становить предмет спору, не погашений та становить 140270,82 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Львівським комунальним підприємством «Львівський ліхтар», подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги ДПІ у Франківському районі м. Львова на суму 118533,73 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт покликається на те, що ЛКП «Львівський ліхтар» внаслідок неналежного фінансування вимушене сплачувати вказану заборгованість по мірі надходження коштів із бюджету та від населення. Також вказано, що суду першої інстанції були подані платіжні доручення, які підтверджують часткове погашення боргу.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності, в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення такої.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлено, що КП «Львівський ліхтар» зареєстроване Департаментом економічної політики та ресурсів Львівської міської ради 26 квітня 2002 року; ідентифікаційний код 20807029 за адресою вул. Коновальця, 27, м. Львів.

З 26 серпня 2010 року по 06 вересня 2010 року ДПІ у Франківському районі м. Львова було проведено позапланову виїзну перевірку КП «Львівський ліхтар» на предмет правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2010 року, якою виявлено порушення п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19, п. 20.2, п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

За результатами проведеної перевірки складено акт № 4071/17-2/20807029 від 06 вересня 2010 року, де зафіксовано, що підприємство станом на 30 червня 2010 року не перерахувало до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб в сумі 140270,82 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» одним із обовязків платника податків є обовязок сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни.

Згідно з п.п. 8.1.1 п. 8.1 та п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 20.3.2. п. 20.3 ст. 20 цього ж Закону, - у разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

У ч. 1 ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування» вказано, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Відповідно до положень ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції на виконання покладених функцій, зокрема, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідачем не заперечується факт існування податкового боргу, що підтверджено наданою ЛКП «Львівський ліхтар» довідкою (а.с. 33), згідно якої станом на 01 липня 2010 року заборгованість по податку з доходів фізичних осіб становить 145731,75 грн., у т.ч. 5460,93 грн. за червень 2010 року. Оскільки строк сплати податку з доходів фізичних осіб за червень 2010 року закінчувався у липні 2010 року (не охопленому позаплановою перевіркою), своєчасність сплати цієї суми до бюджету не була предметом перевірки органу ДПС.

Щодо твердження відповідача про часткове погашення свого боргу, на підтвердження чого ним подано копії платіжних доручень щодо сплати податку з доходів фізичних осіб № 814 від 20 жовтня 2010 року на суму 9273,09 грн. сплата за вересень 2010 року, № 888 від 23 листопада 2010 року на суму 2900,00 грн. та № 889 від 24 листопада 2010 року на суму 3600,00 грн. сплата за жовтень 2010 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові зобов'язання погашає саме платник, то призначення платежу (зокрема, період, за який він вноситься) визначає сам платник. Таким чином, прерогатива визначати спрямування податкового платежу, як-от погашення податкового боргу чи поточного податкового зобов'язання, належить саме платникові.

Як вбачається з призначення платежу, відповідач сплачує поточні зобов'язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб», тому вказані платіжні доручення не мають відношення до предмету доказування у даній справі, оскільки не доводять погашення заборгованості, що виникла за період, охоплений перевіркою (по травень 2010 року включно).

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідач повідомляє про звернення до позивача з метою проведення звірки взаєморозрахунків, проте доказів такого звернення суду не надав.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Львівський ліхтар» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року в справі № 2а-8581/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. В. Клюба

А. І. Рибачук