Ухвала суду № 37794181, 12.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року Справа № 876/959/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.,

суддів Шавеля Р.М., Савицької Н.В.,

за участю секретаря Губач Х.І.

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 10.12.2013 року (справі №466/8901/13-а) про зміну способу виконання рішення у справі №2-а/1328/6515/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії,

встановив:

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова 11.10.2011 року було зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова провести донарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2011 року по 22.07.2011 року, з врахуванням підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», враховуючи мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Постанова суду набрала законної сили.

На виконання вказаної постанови Шевченківським районним судом м. Львова було видано виконавчий лист по справі №2-а/1328/6515/11, який перебуває на виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, проте у зв'язку із відсутністю коштів в боржника не може бути виконаний.

Посилаючись на зазначені обставини, начальник Шевченківського відділу ДВС ЛМУЮ Титла І.М. 19.11.2013 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з поданням, в якому просив змінити спосіб і порядок виконання виконавчого листа в справі №2-а/1328/6515/11, виданого Шевченківським районним судом м. Львова, шляхом стягнення з управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова на користь ОСОБА_1 665,87 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 10.12.2013 року подання начальника Шевченківського відділу ДВС ЛМУЮ Титла І.М. про зміну способу виконання рішення задоволено. Змінено спосіб та порядок виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова у справі №2а-1736/11, 2-а/1328/6515/11 шляхом стягнення з управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова на користь ОСОБА_1 перерахованої, однак не виплаченої пенсії, з врахуванням підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», враховуючи мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.04.2011 року по 22.07.2011 року в сумі 665,87 грн.

Не погоджуючись із даною ухвалою суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова оскаржило її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати, а у задоволені клопотання про зміну способу і порядку виконання судового рішення відмовити.

В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу заперечив за її безпідставністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З матеріалів справи вбачається, що Шевченківський районний суд м. Львова постановою від 11 жовтня 2011 року задовольнив частково позовні вимоги ОСОБА_1, у тому числі й стосовно зобов'язання відповідача провести донарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2011 року по 22.07.2011 року, з врахуванням підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», враховуючи мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За приписами п.2 ч.4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).

Зміст резолютивної частини постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 11 жовтня 2011 року та аналіз наведених процесуальних норм дають підстави зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідача судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які суд задовольнив.

За таких обставин начальник Шевченківського відділу ДВС ЛМУЮ Титла І.М. в поданні просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови. Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст. 198, 223 КАС України).

Відтак, суд першої інстанції, задовольняючи подання про зміну способу виконання рішення, змінив постанову суду по суті за відсутності на це процесуальних повноважень.

Окрім вказаного, ч.1 ст. 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки суд першої інстанції фактичні обставини справи встановив повно та правильно, однак неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні подання про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова задовольнити.

Скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 10.12.2013 року (справі №466/8901/13-а) про зміну способу виконання рішення у справі №2-а/1328/6515/11 та прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні подання про зміну способу та порядку виконання судового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя : Костів М.В.

Судді: Шавель Р.М.

Савицька Н.В.

Повний текст ухвали складений 14.03.2014 року.