Постанова № 37792942, 28.01.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

28.01.2014 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Гошовського Г.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - адвоката ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 33/777/23/2014, в якій ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, не працюючий, притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді Іршавського районного суду від 17.12.2013 ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 21.10.2013 приблизно о 18 годині 50 хвилині на автодорозі Перечин - Свалява - Липча в с. Кушниця Іршавського району керував скутером марки «FADA» у стані алкогольного сп'яніння, і підданий адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на два роки.

В апеляції захисник ОСОБА_1 порушує питання про скасування постанови і закриття провадження в справі. Зазначає, що на момент зупинки його працівниками ДАІ ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння вже не перебував, оскільки випив тільки «одне пиво» вранці, а після тестування, з результатом якого не погодився, сам запропонував працівникам ДАІ доправити його на медичний огляд, однак вони цю пропозицію проігнорували. Твердить, що тестування на предмет встановлення стану алкогольного сп'яніння було проведено з порушенням установленого порядку, оформлені інспектором ДАІ документи містять розбіжності, що судом першої інстанції його пояснення з цього приводу до уваги не прийняті, а при визначенні адміністративного стягнення не враховано, що ОСОБА_2 алкоголем не зловживає, позитивно характеризується, має сім'ю, в якій двоє малолітніх дітей, і є її єдиним годувальником, підробляючи водієм.

Апеляційний суд заслухав пояснення захисника ОСОБА_1 на підтримання апеляційних вимог, перевірив матеріали справи, доводи апеляції і вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху водій не вправі керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Дані, які містяться в протоколі, додатку до нього і поясненні ОСОБА_2, підтверджують, що він цієї вимоги Правил дорожнього руху не додержав.

21.10.2013 безпосередньо після досліджуваної події ОСОБА_2 з її приводу пояснив, що «випив одне пиво алкогольне», не заперечив, що керував після цього скутером і погодився з наявністю у нього таких ознак, як запах алкоголя, тремтіння рук, а також на проведення його огляду за допомогою алкотестера «Drager» s|n ARCE - 0191. У протоколі про адміністративне правопорушення наявні беззаперечні розписки: ОСОБА_2 - про те, що він згоден з результатами огляду, тобто позитивною пробою на алкоголь, та свідків огляду - ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які це підтвердили (а.с.1).

У подальшому ОСОБА_2 свої показання змінив і заявив, що «з ранку випив одне пиво», на момент зупинення його працівниками ДАІ вже був тверезим, згоди на застосування алкотестера не давав, про порядок його застосування поінформований не був, що результат його застосування є сумнівним і не може бути врахований, як доказ (а.с.9).

Суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. ст. 245, 252 КУпАП належним чином дослідив протокол про адміністративне правопорушення, пояснення ОСОБА_2, з'ясував обставин справи, дав їм відповідну оцінку і вирішив справу в точній відповідності з законом.

Твердження про те, що тестування ОСОБА_2 на предмет встановлення стану алкогольного сп'яніння було проведено з порушенням установленого порядку, що ОСОБА_2 не погодився з його результатом і пропонував працівникам ДАІ доправити його на медичний огляд, апеляційний суд відкидає, як таке, що не ґрунтується на матеріалах справи і спростовується даними протоколу про адміністративне правопорушення і додатку до нього посвідченими, зокрема, власним беззастережним підписом ОСОБА_2 (а.с. 1,2). Враховує апеляційний суд і те, що ОСОБА_2 мав можливість пройти медичний огляд самостійно: перешкод для цього йому створено не було.

Розбіжність між часом вчинення правопорушення, зазначеним у протоколі і часом проведення тесту, зазначеним у додатку до протоколу, апеляційний суд вважає наслідком помилки, допущеної особою, яка склала протокол, через те, що тестування передувало складанню протоколу.

Факт споживання ОСОБА_2 21.10.2013 алкогольного напою в апеляції не заперечується, а кількість алкоголю в його організмі і крові, враховуючи зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння, для вирішення питання про наявність в його діях складу правопорушення значення не має.

Отже, доводи, викладені в апеляції, наявних у справі доказів не спростовують, а тому не приводять апеляційний суд до висновку, що постанова судді є незаконною чи необґрунтованою.

З постанови судді Іршавського районного суду від 09.07.2013 (а.с.5) видно, що на ОСОБА_2 було накладено адміністративне стягнення в виді 40 годин громадських робіт за відмову від проходження медичного огляду на предмет установлення стану алкогольного сп'яніння в період, коли він керував транспортним засобом 18.06.2013. Довід апеляції про те, що ОСОБА_2 алкогольними напоями не зловживає, не може вважатись доказом його невинуватості в учиненні правопорушення або обставиною, що пом'якшує його відповідальність.

Накладене на ОСОБА_2 адміністративне стягнення є найменшим з передбачених санкцією ч.2 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Іршавського районного суду від 17.12.2013 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення в вигляді позбавлення на два роки права керувати транспортними засобами за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: Гошовський Г.М.