Ухвала суду № 37779371, 19.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року справа №805/16136/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Нікуліна О.А.

суддів: Лях О.П., Жаботинської С.В.

при секретарі судового засідання: Самофаловій В.О.

за участю:

представників позивача: Головенко Т.О.,Моргасюка С.О.

представників відповідача: Шараповії О.В., Краснопера Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року у справі за позовом Товариства з обмежено відповідальністю "Фудторг" до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року позов Товариства з обмежено відповідальністю "Фудторг" до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фудторг" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 11.06.2010 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 №435857; ідентифікаційний код 37133981, місцезнаходження: 83030, Донецька область, м.Донецьк, вул.Рогачевська, буд.1 "в", діє на підставі статуту, зареєстровано як платник податку на додану вартість ДПІ у Будьонівському районі м.Донецьк, про що свідчить свідоцтво №039200.

7 серпня 2013 року за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Фудторг" з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Саноіл-Торг" за період з 01.01.2010 року по 01.04.2013 року Державною податковою інспекцією у Будьоннівському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області складено акт №207/05-61-22-08/37133981 згідно висновків якого підприємством порушено вимоги:

пп.14.1.191, пп.14.1.185 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст. 188, п.198.2, п.198.3 ст.98, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України в частині безпідставного формування податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість по податковим накладним отриманим від ТОВ "Саноіл-Торг" на загальну суму 5 956 077,00 грн., у т.ч. травень 2011 року - 957 083,00 грн., квітень 2012 року - 1 998 988,00 грн., лютий 2013 року - 3 000 006,00 грн.;

пп.138.1.1, п.138.1, п.138.2, ст.138 Податкового кодексу України в частині того, що ТОВ "Фудторг" до складу витрат за І півріччя 2012 року включено витрати з придбання товарів у ТОВ "Саноіл-Торг" у розмірі 14 780 355,00 грн., у т.ч. по періодах за І півріччя 2012 року - 9 994 940,00 грн., за ІІ квартал 2011 року - 4 785 415,00 грн.

16 серпня 2013 року позивачем до ДПІ у Будьонівському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області надано заперечення до акту документальної позапланової виїзної перевірки.

23 серпня 2013 року податковим органом надана відповідь №491/10/05-61/22-08, згідно якої пункт 2 висновку акту перевірки викладено у наступній редакції:

на порушення пп.138.1.1, п.138.1, п.138.2, ст.138 Податкового кодексу України встановлено заниження суми податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 2 642 231,00 грн., у тому числі по періодах ІІ квартал 2011 року - 543 294,00 грн., І півріччя 2012 року - 2 098 937 грн.

27 серпня 2013 року за результатами акту перевірки винесені податкове повідомлення-рішення, а саме,

№0000681604, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3 963 347,00 грн., у тому числі за основним платежем - 2 642 231,00 грн., за штрафними санкціями - 1 321 116,00 грн.;

№0000671604, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняним товарам у розмірі 7 498 491,00 грн., у тому числі за основним платежем - 4 998 994 грн., за штрафними санкціями - 2 499 497,00 грн.

5 вересня 2013 року до Головного управління Міндоходів у Донецькій області ТОВ „Фудторг" подані скарги на податкові повідомлення-рішення, які залишенні без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін, про що свідчить рішення про результати розгляду скарг №4799/10/05-99-1-05-12-1 від 30.10.2013 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2013 року призначена економічна експертиза по справі, проведення якої доручено фахівцю ОСОБА_1 (свідоцтво з правом проведення економічних експертиз за спеціальністю 11.1 "Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності" №1397 від 18.12.2009 року, 83054, АДРЕСА_1). Отриманий судом висновок експерта ОСОБА_1 №31/1 від 3 лютого 2014 року відповідно до ст. 148 КАС України проголошений у судовому засіданні, необхідності у його роз'ясненні або доповненні не виникло, тому експерт до суду не викликався.

З висновку судово-економічної експертизи №32/1 від 07.02.2014 року по адміністративній справі вбачається:

по першому питанню: висновки акту перевірки від 07.08.2013 року №207/05-61/22-08/37133981 щодо порушення ТОВ „Фудторг" пп.138.1.1, п.138.1, п.138.2, ст.138 Податкового кодексу України в частині того, що ТОВ "Фудторг" до складу витрат за І півріччя 2012 року включено витрати з придбання товарів у ТОВ "Саноіл-Торг" у розмірі 14 780 355,00 грн., у т.ч. по періодах за І півріччя 2012 року - 9 994 940,00 грн., за ІІ квартал 2011 року - 4 785 415,00 грн. - документально не підтверджуються;

по другому питанню: висновки акту перевірки від 07.08.2013 року №207/05-61/22-08/37133981 щодо порушення ТОВ „Фудторг" пп.14.1.191, пп.14.1.185 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст. 188, п.198.2, п.198.3 ст.98, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України в частині безпідставного формування податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість по податковим накладним отриманим від ТОВ "Саноіл-Торг" на загальну суму 5 956 077,00 грн., документально не підтверджуються.

Відповідно до п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною - п.198.1-198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України.

Згідно п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Законодавством визначено дві підстави для виникнення права на податковий кредит, а саме: фактична сплата коштів постачальнику в оплату придбаних товарів, в тому числі і податку на додану вартість та факт отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів, в якій зазначено суми податку на додану вартість. Таким чином, покупець сплачує суму податку на додану вартість у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому впливати на надходження цих сум податку на додану вартість до Державного бюджету України.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового Кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Всі вони поділяються на витрати, що враховуються і не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат (за виключенням деяких витрат, зокрема, амортизації).

Згідно з положеннями підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті. Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

З наявні первинні документи підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту та віднесення до валових витрат суми витрат за господарськими операціями по контрагенту ТОВ "Саноіл - Торг" за період з 01.01.2010 року по 01.04.2013 року.

Під час проведення судово-економічної експертизи досліджувалися матеріали справи, первинні документи, акт перевірки та інші документи і з висновку експерта №32/1 від 07.02.2014 року слідує, що висновки акту перевірки від 07.08.2013 року №207/05-61-22-08/37133981 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Фудторг" з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Саноіл-Торг" за період з 01.01.2010 року по 01.04.2013 року (з урахуванням рішення від 23 серпня 2013 року №491/10/05-61/22-08) документально та нормативно не підтверджуються.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року у справі за позовом Товариства з обмежено відповідальністю "Фудторг" до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена 20 березня 2014 року.

Колегія суддів О.А.Нікулін

О.П.Лях

С.В.Жаботинська