Ухвала суду № 37774157, 11.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/100/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

11 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитер-транс» до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Кондитер-транс» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.12.2013 № 0005852201 Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У листопаді 2013 року посадовими особами Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з САС Рено Тракс (Франція) за період з 19.06.2013 по 31.10.2013.

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки від 28.11.2013 № 1348/2200/31101268 про порушення позивачем вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР, що виявилось у порушенні визначених законом строків надходження на митну територію України товару за зовнішньоекономічним контрактом від 24.10.2012 № 25-10/12А.

На підставі акту перевірки Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.12.2013 № 0005852201, згідно з яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства» у сумі 6 142,66 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до вищестоящих податкових органів у порядку адміністративного оскарження, однак, за результатами розгляду скарг податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що придбаний позивачем товар за контрактом від 24.10.2012 № 25-10/12UA на повну суму оплати перетнув митний кордон України в межах граничного строку. Факти і дати перетину кордону посвідчуються штампами митниці «Під митним контролем», проставленими на товаросупровідних документах, досліджених в судовому засіданні, а тому факт правопорушення в діях позивача відсутній.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що припиняти обчислення визначеного законом строку для завершення імпортної операцій слід не в день фактичного перетину товаром митного кордону України, а у день завершення митного оформлення товару.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи у жовтні 2012 році між позивачем (клієнт) та нерезидентом - компанією САС Рено Тракс (Франція) укладено контракт від 24.10.2012 № 25-10/12UA, згідно з яким позивач придбав шість одиниць сідельних тягачів Renault Premium 440.19 T HT1100-EURO-1 та одну одиницю сідельного тягача Renault premium LANDER 440.19 T ЗМ (EURO-3). Загальна вартість товарів, що були придбані позивачем на підставі вказаного контракту, становила суму 383 600, 00 євро.

На виконання умов вказаного Контракту позивач перерахував нерезиденту кошти в іноземній валюті в загальній сумі 383 600,00 євро.

При цьому, авансовий платіж у сумі 191 800,00 євро здійснено позивачем 19.06.2013.

Граничний термін надходження товару за вказаним платежем, згідно з вимогами статті 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (90 днів) - 17.09.2013.

Залишок коштів у сумі 191 800,00 євро позивач перерахував нерезиденту 18.10.2013.

Граничний термін надходження товару за вказаним платежем, згідно з вимогами статті 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (90 днів) - 16.01.2014.

На виконання умов вказаного Контракту нерезидент здійснив поставку техніки на загальну суму 383 600,00 євро, з яких:

на суму 54800,00 євро (дата фактичного перетину митного кордону згідно з відміткою Яготинської митниці на міжнародній транспортній накладній (СМR) - 15.09.2013; митне оформлення здійснено згідно з митною декларацією від 18.09.2013 №125110009/2013/732725);

на суму 54800,00 євро (дата фактичного перетину митного кордону згідно з відміткою Яготинської митниці на міжнародній транспортній накладній (СМR) - 14.09.2013; митне оформлення здійснено згідно з митною декларацією від 18.09.2013 №125110009/2013/732727);

на суму 54800,00 євро (дата фактичного перетину митного кордону згідно з відміткою Яготинської митниці на міжнародній транспортній накладній (СМR) - 14.09.2013; митне оформлення здійснено згідно з митною декларацією від 18.09.2013 №125110009/2013/732728);

на суму 54800,00 євро (дата фактичного перетину митного кордону згідно з відміткою Яготинської митниці на міжнародній транспортній накладній (СМR) - 14.09.2013; митне оформлення здійснено згідно з митною декларацією від 18.09.2013 №125110009/2013/732730);

на суму 54800,00 євро (дата фактичного перетину митного кордону згідно з відміткою Яготинської митниці на міжнародній транспортній накладній (СМR) - 14.09.2013; митне оформлення здійснено згідно з митною декларацією від 18.09.2013 №125110009/2013/732734);

на суму 54800,00 євро (дата фактичного перетину митного кордону згідно з відміткою Яготинської митниці на міжнародній транспортній накладній (СМR) - 14.09.2013; митне оформлення здійснено згідно з митною декларацією від 18.09.2013 №125110009/2013/732735);

на суму 54800,00 євро (дата фактичного перетину митного кордону згідно з відміткою Яготинської митниці на міжнародній транспортній накладній (СМR) - 14.09.2013; митне оформлення здійснено згідно з митною декларацією від 18.09.2013 №125110009/2013/732736).

Тобто, згідно з даними міжнародних товарно-транспортних накладних, що містять штамп Яготинської митниці «Під митним контролем» товар перетнув митний кордон 14.09.2013, а за митною декларацією від 18.09.2013 №125110009/2013/732725 - 15.09.2013.

З акту перевірки від 28.11.2013 вбачається, що відповідач припинив обчислення строку завершення імпортних операцій позивача в день митного оформлення товару і дійшов висновку про прострочення визначеного законом строку (90 днів) на 1 день.

Згідно до абз. 14 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР імпортна операція - це здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно ст. 2 вказаного Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Абзацом 38 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 21-136а11, в якій зазначено, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що оскільки придбаний позивачем товар за контрактом від 24.10.2012 № 25-10/12UA на повну суму оплати перетнув митний кордон України в межах граничного строку, що підтверджується штампами митниці «Під митним контролем», проставленими на товаросупровідних документах, то ТОВ «Кондитер-транс» не порушено вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а тому підстави для застосування відповідачем до позивача пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 16.12.2013 № 0005852201.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Шурко О.І.