Ухвала суду № 37774114, 19.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9545/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М. А. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2014 року м. Київ

Київського апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Старової Н. Е.

суддів: Файдюка В. В., Чаку Є. В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрівельні рішення" (далі позивач, Товариство) до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Покрівельні рішення" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0026851502 від 12 грудня 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Справа розглянута відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами камеральної перевірки даних Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрівельні рішення", задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби складено акт № 5957/1502/32769312 від 19 листопада 2012 року, яким встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження нарахованої суми податку на додану вартість за червень 2012 року на суму 46 666,67 грн.

На підставі складеного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0026851502, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Покрівельні рішення" суму грошового зобов'язання в розмірі 58 333,34 грн., з якої: за основним платежем - 46 666,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 666,67 грн. за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах).

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, внаслідок чого, рішеннями Державної податкової служби у м. Києві № 2901/7/12-4-10 від 20 лютого 2013 року та Міністерства доходів і зборів України № 3351/7/99-99-10-01-15 від 13 травня 2013 року спірне рішення було залишено без змін.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення № 0026851502 від 12 грудня 2012 року протиправним, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт, та вважає, що судом надана їм правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Як свідчать матерали справи, 03 січня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мізол", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Покрівельні рішення", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу № 1-06. Податковим органом не заперечуються обставини щодо реальності вчинених правочинів за участю позивача та його контрагента. Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначається включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість згідно податкової накладної № 755 від 28 березня 2012 року, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та подання додатку 8 "Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" до декларації за червень 2012 року.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 19 липня 2012 року позивачем подано до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року з документами на підтвердження факту придбання товару у вказаного контрагента та заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), в якій зазначено, що податкова накладна № 775 від 28 березня 2012 року, виписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Мізол" не внесена до Єдиного державного реєстру податкових накладних.

Відповідно до позиції ДПА України, викладеної в Листі № 6936/6/15-2415-9 від 11.08.2003 року «Щодо відновлення податкового кредиту по податковій накладній, яка на момент перевірки податковим органом не була оформлена постачальником належним чином», розділу V ПК України, платник податку не позбавляється права на включення вказаної в податковій накладній суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вона була отримана, у разі, коли платник податку отримує належним чином оформлену податкову накладну із запізненням, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

Як свідчать матеріали справи, отримання податкової накладної № 775 від 28 березня 2012 року підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних за червень 2012 року, тобто у відповідності до п. п.198.2, 198.6 ст. 198, п. 198.6 ПК України, з цього моменту у платника податку виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем безпідставно збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Покрівельні рішення" суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по декларації за червень 2012 року в розмірі 46 666,67 грн, оскільки доказів правомірності, законності та обґрунтованості прийнятого рішення ДПІ судам обох інстанцій не надано.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, якім надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 24.10.2013 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст. 200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.