ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.
Суддя-доповідач:Моніч Б.С.
УХВАЛА
іменем України
"27" лютого 2014 р. Справа № 817/4197/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Моніча Б.С.
суддів: Бондарчука І.Ф.
Хаюка С.М.,
при секретарі Степанській А.В. ,
за участю
представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "17" грудня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерал-Ойл" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерал-Ойл" (далі ТОВ "Джерал-Ойл") звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного Управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.07.2013 №0003422342.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09 липня 2013 року службовими особами ДПІ у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненcькій області складено акт про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "Уністрой" за період з 01.03.2013 р. по 31.03.2013 р. № 499/22-200/37083433. На підставі даного акта відповідачем 19.07.2013 прийнято податкове повідомлення - рішення №0003422442, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 345 851,00 грн., в тому числі 897 234, 00 грн. основного платежу та 448617,00 грн. штрафної санкції.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.12.2013 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0003422342 від 19.07.2013.
Присуджено на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерал -Ойл" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 458,80 грн.
Вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст.195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ст.200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Правильне по суті судове рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу № 633 від 21.06.2013 та направлення №648/22-200 від 21.06.2013 виданого Державною податковою інспекцією у м. Рівному Рівненської області проведена документальна позапланова перевірка ТОВ "Джерал-Ойл" з питань дотримання податкового та іншого законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "Уністрой" за період з 01.03.2013 р. по 31.03.2013 р., результати якого оформлено актом від 09 липня 2013року № 499/22-200/37083433.
На підставі акту та матеріалів перевірки ДПІ у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, 19.07.2013 відносно ТОВ "Джерал-Ойл" винесено податкове повідомлення-рішення №0003422342, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму на загальну суму 1 345 851,00 грн., в тому числі 897 234, 00 грн. основного платежу та 448617,00 грн. штрафної санкції.
На думку відповідача, ТОВ "Джерал-Ойл", в порушення п. 44.1 ст. 44 розділу І, п. 198.1, п. 198.3, п. 198,6 ст. 198, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 розділу V Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI, до складу податкового кредиту віднесено ПДВ 897 234,00 грн. по безтоварним операціям з ТОВ "Уністрой" за березень 2013 року, в результаті чого завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість за березень 2013 року на суму 897 234,00 грн.
Як вірно встановлено судом, у перевіряємий період позивач здійснював господарську діяльність із роздрібної торгівлі пальним через автозаправні станції.
Між ТОВ "Джерал-Ойл" та ТОВ "Уністрой" були взаємовідносини згідно договору субкомісії №10/11-К від 20.11.2012.
Згідно п. 2.1 Договору субкомісії №10/11-К від 20.11.2012 сторони даного договору визначили, що передача та приймання субкомісійних нафтопродуктів здійснюється на нафтобазах, вказаних Субкомітентом. Як вбачається з листа №0112/У-5 від 01.12.2012 ТОВ "Уністрой" повідомило, що приймання та передача субкомісійних нафтопродуктів буде відбуватися на ССНП в смт. Клевань, вул. Мелещука, 8.
Додатковими угодами від 28.02.2013 та 31.03.2013 до Договору субкомісії від 20.11.2012 за № 10/11-к сторони узгодили характеристики нафтопродуктів та визначили розміри винагороди.
Товарно-транспортні накладні в сукупності з первинними бухгалтерськими та іншими документами достовірно підтверджують факт транспортування придбаних у ТОВ "Уністрой" нафтопродуктів, зі складу світлих нафтопродуктів в смт.Клевань, вул. Мелещука, 8 на адресу АЗС ТОВ "Джерал-Ойл".
З матеріалів справи та оскарженого судового рішення вбачається, що судом першої інстанції ретельно проаналізовані правовідносини позивача з контрагентом. На підставі проведеного аналізу суд прийшов до обґрунтованих та законних висновків про те, що відповідачем не доведено факту здійснення господарських операцій, що не спрямовані на реальне настання наслідків, а досліджені судом докази свідчать про зворотне. При розгляді справи, судом були досліджені первинні документи, товарно-транспортні накладні достовірно в сукупності з іншими представленими документами підтверджують фактичне транспортування нафтопродуктів на адресу автозаправних станцій позивача. Доказів спростування фактичного переміщення нафтопродуктів відповідачем ні в акті перевірки ні в судове засідання не представлено
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що за змістом пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтвердженим митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Відповідно до п.189.4 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст.188 Податкового кодексу України (тобто виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін). При цьому дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.187 і 198 ПКУ.
Податкові накладні № 16 від 28.02.2013 на суму 426407,03 грн., № 11 від 31.03.2013 на суму 418086,85 грн., розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №35 від 31.03.201 до податкової накладної №16 від 28.02.2013 на суму 29694,76 грн., розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №79 від 31.03.2013 до податкової накладної №75 від 31.12.2012 на суму 23045,72 грн. отримані від ТОВ "Уністрой" відповідають всім встановленим Законом вимогам, а тому правомірно включені до складу податкового кредиту відповідного періоду.
Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 477-IV від 23.02.2006 р., є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 р. у справі "Інтерсплав проти України"). Вказане узгоджується з конституційним принципом індивідуальності юридичної відповідальності.
У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що господарська операція позивача з контрагентом мала реальний характер, а податковий кредит пов'язаний з господарською діяльністю позивача, що підтверджується належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського і податкового обліку.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "17" грудня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Б.С. Моніч
судді: (підпис) І.Ф.Бондарчук
(підпис) С.М.Хаюк
З оригіналом згідно: суддя _______ Б.С. Моніч
Повний текст cудового рішення виготовлено "04" березня 2014 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерал-Ойл" вул. Соборна,442-г,м.Рівне,33024
Омельченко Андрій Володимирович
3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023
Судове рішення № 37757631, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 817/4197/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: