Рішення № 3775021, 04.06.2009, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 червня 2009 року місто Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.

суддів Демянчук С.В., Хилевича С.В.

з участю секретаря судового засідання Колесової Л.В.,

сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ АБ «Укргазбанк» на рішення Рівненського міського суду від 23 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ АБ «Укргазбанк» про розірвання договору банківського вкладу та стягнення суми депозиту,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 23 березня 2009 року позов ОСОБА_1 до ВАТ АБ «Укргазбанк» задоволено частково. Депозитний договір № 7/02 (строковий банківський вклад) від 7 лютого 2008 року, який був укладений між сторонами, розірвано. З відповідача на користь позивача стягнено 10000 євро. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В поданій на це рішення апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на постанову Національного банку України № 413 від 4 грудня 2008 року «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» та на відповідні листи з цього приводу як на форс-мажорні обставини, в яких йшлося про заборону банкам достроково повертати депозити, й які є для нього обов*язковими, просив апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалене місцевим судом рішення частковому скасуванню з ухваленням у справі апеляційним судом нового рішення з таких підстав.

З поданої апеляційної скарги вбачається, що рішення місцевого суду в апеляційному порядку оскаржено у повному обсязі.

Крім того, частиною 3 ст. 303 ЦПК України встановлено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Судом встановлено, що 7 лютого 2008 року сторонами був укладений депозитний договір № 7/02 (строковий банківський вклад) на суму 10000 євро строком до 9 лютого 2010 року з виплатою вкладнику 11% річних (а. с. 5, 7).

9 лютого 2009 року позивач подав до банку заяву, в якій просив достроково повернути вклад у зв*язку з виїздом за кордон на лікування (а. с. 6). Однак йому в цьому було відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про повернення основної суми вкладу, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що відповідно до п. 3.6. укладеного сторонами договору банк зобов*язаний за першою вимогою вкладника достроково повернути депозит або його частину протягом 5 робочих днів з дня одержання банком письмової вимоги вкладника.

Крім того, частинами 2 і 3 ст. 1060 ЦК України також встановлено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.

Пунктом 3.9. укладеної сторонами угоди встановлено, що при достроковому розірванні договору та достроковому поверненні депозиту в період після 366 календарних днів з дати початку строку банк зобов*язується не здійснювати перерахунок раніше нарахованих процентів за зниженою ставкою та нарахувати за процентною ставкою, визначеною в п. 1.1. договору, проценти за місяць, в якому відбувається дострокове повернення депозиту.

Таким чином, суду відповідно до встановлених обставин справи, заявленого у справі позову, умов укладеного сторонами правочину та вимог закону належало було ухвалити рішення про повернення позивачу не лише основної суми вкладу в сумі 10000 євро, а й відсотків за ставкою, що визначена сторонами в п. 1.1. договору.

У зв*язку з викладеним всього банк повинен повернути позивачу вклад разом із нарахованими відсотками в сумі 10000євро+(10000євро х 11% + 11% : 12міс. х 3міс.25днів х 10000євро) = 10000 євро + 1450 євро = 11450 євро.

Як встановлено в судовому засіданні апеляційного суду, банк частково виплатив позивачу проценти в сумі 1100 євро. Зазначена сума підлягає обов*язковому врахуванню при виконанні рішення суду.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України   або в   іноземній валюті , які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору .

Оскільки позивачем вклад був розміщений у євро - повернений вкладнику він повинен бути також у цій валюті.

Крім того, в системі нормативно-правових актів закони мають вищу юридичну силу, аніж підзаконні нормативно-правові акти, на які апелянт посилався у своїй апеляційній скарзі. А тому його доводи на увагу не заслуговують. Помимо цього, постанова Національного банку України № 413 від 4 грудня 2008 року «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» в установленому порядку не зареєстрована у Мін*юсті.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1060 ЦК України, ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 10, 60, 303, 307, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ВАТ АБ «Укргазбанк» задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду від 23 березня 2009 року в частині стягнення з банку на користь позивача суми вкладу за депозитним договором та судових витрат у справі скасувати.

Позов ОСОБА_1 до ВАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення суми депозиту з нарахованими відсотками та судових витрат у справі задовольнити.

Стягнути з ВАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 11450 (одинадцять тисяч чотириста п*ятдесят) євро.

Стягнути з ВАТ АБ «Укргазбанк» на користь місцевого бюджету міста Рівного, ЄДРПОУ 22586331, банк одержувача ГУДКУ у Рівненській області, МФО 833017, р/р № 31414537700002, код платежу 22090100 (призначення платежу - судовий збір), державне мито у розмірі 103,91 (сто три) грн., недоплаченого при поданні апеляційної скарги, та 1229, 84 (одна тисяча двісті двадцять дев*ять) грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з ВАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 30 (тридцять) грн. понесених судових витрат у справі.

В решті рішення місцевого суду залишити без зміни, а подану апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий  

Судді